Йододефіцит – проблема буковинців

Близько $43 млн. щороку за підрахунками вчених, втрачає Україна від лікування захворювань, спричинених дефіцитом йоду. До 80% цих коштів можна зберегти, якщо вживати профілактичних заходів. У багатьох країнах світу вже давно запроваджені програми з подолання йододефіциту. Але Україна посідає останнє місце в Європі і одне з останніх у світі за рівнем йодопрофілактики…

Вода і грунт без йоду

– Актуальність цієї проблеми зумовлена біогеохімічними особливостями нашої місцевості. Північна Буковина споконвіку вважалася йододефіцитним регіоном, свого часу вона навіть займала перше місце у Європі за поширенням йододефіцитних захворювань. Це зумовлено гірськими особливостями: у воді та ґрунтах не вистачає йоду.

Свого часу саме хвороби, спричинені йододефіцитом, і призвели до створення на базі медичного факультету Київського університету Чернівецького медичного інституту (нині БДМУ), щоби на місці ліквідувати цю проблему. Нині вона спалахнула з новою силою, – розповідає Наталія ПАШКОВСЬКА, доцент курсу ендокринології Буковинського державного університету.

Щитовидна залоза – джерело гормонів

Офіційно близько 25 тис. людей на Буковині мають хворобу щитовидної залози. Але реальна цифра набагато вища. Адже офіційні дані реєструються після звернення пацієнта до лікаря.

За словами Наталії Вікторівни, найбільш поширений прояв йододефіциту – пандемічний зоб. Йдеться про морфологічні зміни у щитовидній залозі: вона має функціональне навантаження в організмі, виробляє важливі для організму гормони.

Важкий ступінь йодного дефіциту може призвести до нестачі гормонів. Це веде до більш серйозних наслідків. Наприклад, до гіпотерозу: людина відчуває загальну слабість, втрачає вагу, з’являються набряки, погіршується пам’ять, діти відстають у фізичному та розумовому розвитку.

Субклінічні форми гіпотерозу не мають явних ознак: батьки не можуть зрозуміти, чому дитина почала погано вчитися, чому протягом дня сонлива, чому важко прокидається вранці. Такі форми потребують певного спостереження та лікування.

За даними ВООЗ майже 3 млрд. людей на всій планеті страждає на йододефіцит. 20 млн. – розумово відсталі внаслідок цієї вади.

Овочі і фрукти

Городина, вирощена в нашому ґрунті, має менше йоду, ніж фрукти, вирощені, наприклад, у Криму. Тому, вживаючи їх, не маємо гарантії, що до організму надходить достатня кількість йоду. Але є рослини – біоакумулятори йоду, наприклад, ламінарія. Багато йоду в чорноплідній горобині, хурмі, бананах.

– Як не перенаситити організм йодом?

– Розроблені для населення норми споживання препаратів йоду розраховані на те, щоби не виникало передозування. Норма на добу для дорослих і підлітків складає 150 мікрограмів йоду.

Тобто, якщо використовувати антиструмін, дитині дають 1 таблетку на тиждень, дорослому – 2. Свого часу всім учням у школах роздавали йодомісткі препарати. Таким чином була ліквідована пандемія на Буковині. Нині ми повертаємось до цього засобу.

Боротьба з йододефіцитом

Найпоширеніша – масова профілактика. Вона полягає у вживанні йодованої солі усім населенням країни. Виробляють також йодоване молоко, хліб, масло. Групам підвищеного ризику рекомендується профілактика препаратами.

Йодна недостатність – це уповільнення психічного розвитку, сонливість, безсонна депресія, нервовість, погіршення пам’яті, інтелектуального розвитку, кретинізм, анемія кінцівок.

Про йод – цікаво:

1. Уперше йод був отриманий випадково 1811 року. Французький хімік Бернар Куртуа працював у своїй лабораторії, коли улюблена кішка раптово зіскочила з його плеча на стіл, де стояли колби з реактивами. Розбилися дві: з сірчаною кислотою і спиртовим розчином золи водоростей. Рідини змішалися, над столом піднялася хмарка фіолетового кольору. Це були випари йоду.

2. Назву новому елементу дав 1813-го відомий французький хімік Жозеф-Луї Гей-Люссак («iodes» з грецької –«фіолетовий»).

3. Людський організм містить усього 15-20 мг йоду і 80% цієї кількості сконцентровано у щитовидній залозі.

4. Історія лікувального використання йоду нараховує близько трьох тисяч років: морські водорості рекомендував для лікування зобу ще китайський медичний кодекс 1567 року до н.е. Від другої половини XIX ст. йод почали використовувати як антисептик під час будь-яких операцій: від видалення зубів до ампутації кінцівок.

5. У XVIII столітті у французькій Швейцарії в багатьох селах проживала велика кількість глухих, калік та недоумків. 1883 року швейцарський хірург Т. Кохер звернув увагу на розвиток ознак кретинізму після видалення щитовидної залози через зоб. Але тільки в 1896-му, коли йод виявили у тканинах щитовидної залози, взаємозв’язок між дефіцитом йоду, станом щитовидки та рівнем розумовго розвитку став очевидним.

Пийте воду кип’яченою

Дефіцит йоду збільшує надлишок таких мікроелементів як кальцій, магній, фтор, хлор (не вживайте хлоровану воду без попереднього відстоювання чи кип’ятіння), бром, марганець. Негативно впливає на засвоєння йоду дефіцит цинку, селену та кобальту.

Вдвічі підвищує захворюваність на зоб тютюновий дим.

У жодному разі не використовуйте для профілактики йододефіциту біологічно активні добавки, які не мають чітко визначеної та контрольованої кількості йоду у своєму складі. Вживаючи їх людина, особливо дитина, може отримувати або недостатню, або надмірну дозу йоду. 2002-го року.

Науковий комітет з харчування Європейської комісії здоров’я та захисту справ споживача оприлюднив висновок, згідно з яким «вживання збагачених йодом препаратів морських водоростей, особливо висушених продуктів, може спричинити небезпечне надмірне надходження йоду» з ризиком виникнення порушення функції щитовидної залози.

Передозування

Передозування йоду, як і його дефіцит, спричиняє виникнення цілого ряду паталогічних станів. У жодному випадку не можна використовувати для профілактики та лікування спиртовий розчин йоду, призначений для зовнішнього застосування. Він має надвисоку концентрацію йоду. У разі прийому такої кількості йоду може виникнути гостре отруєння – йодизм.

Борімось із проблемою разом!

Нещодавно відбулася обласна наукова конференція лікарів, викладачів і студентів, на якій обговорювалася проблема йододефіциту на Буковині. На ній представлений посібник «Проблеми йододефіциту та способи їхього подолання» методиста Обласного інституту післядипломної освіти медиків Світлани Лазарєвої.

– Якщо не вживати відповідних заходів стосовно проблеми йоду, то через два-три покоління в Україні настане інтелектуальна деградація та різке підвищення смертності дітей. Тому ми залучаємо студентів до вивчення цієї проблеми та боротьби з нею, розробляємо власні проекти та способи запобігання цієї хвороби,– говорить Світлана Мацейко, викладач хімії та екології Чернівецького індустріального коледжу.

Любов КАФАНОВА, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *