У Токіо є 82-літня бабуся-діджей, а в Чернівцях – 85-літня тренерка

82-літню Суміко з Японії та 85-літню Галину з України єднають молодість душі та  цікавість до життя.

82-літня бабуся Суміко із Токіо відома серед найпопулярніших діджеїв столиці.  Удень вона працює кухарем у сімейному ресторані разом із братом, а ввечері займається улюбленою справою. До школи діджеїв Суміко записалася у 70 років. Нині мріє виступити у Нью-Йорку.

Чернівчанка ж Галина ДУХНО вже 16 років веде у Чернівцях оздоровчі заняття за методикою Мірзакаріма Норбекова. Коли майже два десятиліття тому вона пройшла його курс «Досвід дурня або Ключ до прозріння»,  – зняла окуляри. Тепер вчить цього інших, бо, за словами Галини Макарівни, методика Норбекова – це не посібник з пришвидшеного навчання певних вправ, що відновлюють зір, і не трактат з філософії для хронічно хворого невдахи, а, швидше, керівництво до дії. Відтак п. Галина оволоділа ще й суглобовою гімнастикою за Норбековим, яку виконує щодня. «Починається вона з розтирання вух, що призводить до доброго настрою, бо на наших вухах, – каже пані Галина, – проекція усіх наших органів». Далі виконує вправи для хребта й суглобів, спрямовані на нормалізацію їхніх функцій.

– Та є обов’язкова умова при виконанні цих вправ, – наголошує Галина Макарівна. – Це позитивне налаштування. До слова, про це говорить і сам Мірзакарім Санакулович Норбеков.

 

Формула здоров’я від Галини ДУХНО:

Гарний настрій – це гарне самопочуття, а гарне самопочуття – це добре здоров’я.   

 

– А ми ж узагалі ніколи не бачили нашу Макарівну в поганому настрої, – зізнаються її колеги з ходьби за методикою Шимка. «Версії» вже неодноразово писали про цю унікальну групу людей поважного віку, очолювану майстром спорту Василем Слухенським та інвалідом за зором та водночас успішним підприємцем Юрієм Григоряком, яку можна бачити щопонеділка, щосереди та щосуботи на стадіоні «Буковина» від 8:00. Три роки поспіль туди приходить і Галина Духно. «Тут чудова атмосфера, і це мені імпонує найбільше, – зізнається вона. – Усі завжди жартують по-доброму, всі усміхнені, й таке враження, що зібралися тут не люди, яким уже далеко за-за-за…, а безтурботні тінейджери. І таке налаштування з ранку робить хорошим і приємним цілий день».

13 квітня Галині Макарівні Духно виповнилося 85 років, та її бадьорості, закоханості у життя може позаздрити будь-яка 25-річна людина. Завжди у гуморі та на підйомі. Прикметно, що в жінки не лише легка хода, вона ще й легка на підйом. Жодна поїздка, організована закоханою в туризм і вишивку – такі вже нібито протилежні уподобання у чернівчанки Лариси Канюк – не проходить без Галини Макарівни.

А ще жінка знає десятки, сотні, а може й більше віршів, які дуже полюбляє читати вголос. На кожний випадок життя має вірш. Згадуючи дитинство, розповідає, що в її сім’ї всі й завжди співали. «А я от читаю вірші…», – каже, посміхаючись.

До всього, вона ще й членкиня соціалістичної партії, де не так собі числиться, а працює надзвичайно активно. Доволі значній групі пенсіонерів – дітей війни вона «вибила» пільги, для чого навіть їздила до Києва. Тепер згадала, що й для себе це варто зробити.

А ще пані Галина має город і дачу, які вона самотужки обробляє. Якої тільки екзотики там немає! Любить усіх пригощати вирощеними власноруч дарами природи.

Та й згадати Галині Макарівні є про що: вона відомий в минулому майстер на «Електронмаші», де, до слова, директорував її чоловік. Протягом двох термінів був він також заступником голови облвиконкому. Тож нібито могла би жінка сидіти вдома й не працювати. Та не такої натури Макарівна. Вона не звикла ховатися за чиїсь спини, навіть якщо вони й рідні. До слова, зі своїм чоловіком вона вчилася в одній школі. Двоє дітей і двоє онуків – її радість і продовження роду. Сприймають же її рідні не як стареньку бабусю, яка потребує догляду й допомоги, а як рівноцінного друга й члена сім’ї, до думки якого варто прислухатися. Бо хто і що не говорив би про тих, хто народився у першій половині минулого століття, людина активна й зацікавлена життям здатна оволодіти сучасними технологіями: Галина Макарівна без проблем освоїла комп’ютер, тепер навіть не уявляє, як обходилася без нього. Одне слово, життя на повну визначає не вік, а характер. А характеру Галини Макарівни Духно можна тільки позаздрити. Та ще побажати на майбутнє довгих років активного життя.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»        

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *