Чому мешканці Драчинців віддають перевагу своїм, а не чернівецьким медикам
– У нас справжні лікарі – мудрі та відповідальні, – упевнено каже Володимир Вершигора, мешканець Драчинців, що на Кіцманщині. – Це про них, а не про американців треба фільми знімати. У сільських амбулаторіях працюють ентузіасти. Всі решта до Чернівців рвуться. Але так, як лікують наші фельдшери, у місті лікарі не вміють.
… Це перше, що почула від випадкового перехожого у Драчинцях. І, відверто кажучи, вперше почула, що в селі лікують краще, ніж у місті. Та коли просиділа кілька годин на прийомі разом із драчинецьким лікарем-терапевтом Ярославом МЕЛЬНИКОМ, переконалася у цьому.
Лікуйте мене тут!
75-річна бабуся тихенько постукала у двері. Спираючись на ціпок, старенька увійшла до кабінету. Ярослав Михайлович подав їй стільця і став розпитувати, що сталося.
– Серце весь час болить… – скаржилася. – Діти вже до Чернівців на обстеження возили, але там в очі кажуть: «У такому віці нема чого до лікарів ходити. Вдома треба сидіти…». А я ще трохи пожити хочу… Може, порадите, що робити?..
Лікар, не гаючи часу, послухав бабусю, зміряв тиск і відвів до сусіднього кабінету, де їй зробили електрокардіограму. Здається, лише від самої уваги і турботи старенька «ожила»: посміхнулася, навіть ціпок відклала убік.
– Це не вперше доводиться мені лікувати пацієнтів, що повернулися з Чернівців, – не без суму констатує лікар. – Люди похилого віку скаржаться на недбальство, молодші – на те, що нічого не можуть зрозуміти у довжелезних записах та аналізах. Звісно, з нашими лікарями драчинецьким мешканцям простіше. Ми практично від народження про всіх усе знаємо. Сільський медик – це лікар, порадник і друг в одній особі.
У драчинецькій амбулаторії є денний стаціонар. Тут приймають системи ті хворі, яким не протипоказано ходити. Складніші випадки лікують просто на дому. І, коли є необхідність, медики не лінуються по кілька разів на день завітати до хворого.
– Буквально днями до мого кабінету зайшов чоловік із підозрою на інфаркт, – розповідає Ярослав Михайлович. – Ми зробили електрокардіограму, діагноз підтвердився. Хотіли терміново на машині швидкої допомоги до Чернівців його везти, а він написав відмову. Сказав: тільки тут буду лікуватися. Змусити ми не можемо – погодилися. Медсестри щодня ходили до нього додому: уколи, системи… А сьогодні зранку пацієнт уже сам переступив поріг кабінету і потиснув мені руку. Для мене найцінніше, коли вдається відновити чиєсь здоров’я, зберегти життя! Дорожче за це нічого не може бути.
Багато хворих на діабет
Чи не найбільше хвилює медиків у Драчинцях різке зростання кількості недужих на цукровий діабет. 164 людини в селі страждають від нього. Причому, лише за останніх дев’ять місяців виявлено сім нових випадків.
– Цукровий діабет вражає очі та судини нижніх кінцівок, – розповідає Ярослав Мельник. – На жаль, це фактично незворотний процес. Щодня ходжу до жінки, яка має страшенні проблеми з ногами. Обробляю їй виразки, підтримую, як можу.
Пухлини виявляють вчасно
– Зате маємо й дуже позитивну тенденцію: нам удається вчасно виявити онкологічні захворювання і направити на лікування до онкодиспансеру, – долучається до розмови Анатолій Сливка, Заслужений фельдшер України. – Цифри кажуть самі за себе: протягом цього року виявили шість нових випадків раку. Усі – на першій та другій стадіях, тобто тоді, коли ще реально можна допомогти. Звісно, лікуються люди в чернівецькому онкодиспансері. Він єдиний приймає таких хворих. Тут альтернативи немає.
…Коли вийшла з амбулаторії, знову зустріла Володимира Вершигору. Чоловік із цікавістю запитав:
– Переконалися в тому, що я казав?.. Мені іноді здається, що скоро прийде час, коли люди з міста приїжджатимуть на лікування до сільських лікарів. У них-бо досвід, щоденна практика… От наш фельдшер, Анатолій Миколайович Сливка, за плечима якого 50 років служіння медицині, не просто так звання Заслуженого отримав. І вдень, і вночі працює. Знаєте, скількох людей із того світу витяг! У селі всі знають: якщо Анатолій Миколайович звелів: лікуватися так – значить, точно допоможе і добре все буде. Тож приїжджайте, коли що…
Ольга ТИМОФІЙЧУК, «Версії»
