«Дихання життя» очищає організм, омолоджує його та дарує довголіття

Як радикально поліпшити здоров’я

Освоїти цей метод легко, а щоби він діяв, присвятіть йому щодня 15 хвилин перед сном. Зрештою, гірше вам не стане, зате поліпшення відчуєте доволі швидко. Тільки не кидайте заняття, проявіть силу волі.

А розповість про унікальну дихальну гімнастику її автор, який був гостем редакції, харків’янин Станіслав ЛОСЄВ. Його методику у вигляді гри вже ввели в дитячих установах Харкова. Результат приголомшив: діти перестали хворіти на грип і гострі респіраторні захворювання.

Живий, доки рухаєшся

– Пане Станіславе, Ви зрозуміли чи пізнали щось таке особливе, що здатне змінити життя сучасної людини, яка стала значно більше хворіти, ніж, приміром, сто років тому?

– Не зупинятимусь на всіх причинах, які викликають погіршення стану сучасної людини, а візьму лише одну і чи не найголовнішу – рухову активність. Ще якихось сто років тому 96% усієї роботи на Землі людина виконувала за допомоги м’язів. Нині все це виконують машини та механізми.

Зрештою, людська думка постійно працює над тим, щоби позбавити хомо сапієнс важкої роботи. І тепер, завдяки цьому, ми потрапили в іншу крайність. І наш організм став загальмованим, замороженим. Чому? Бо коли немає фізичного навантаження, понижується СО2 у венозній крові.

Організм же людини – система саморегулювальна. Зменшилася подача СО2 у венозну кров, одразу ж звузилась артеріальна система і розширилася венозна. Звідси й усі проблеми, адже на кровообігу базується все: пам’ять, зір, запахи, смак, правильні обмінні процеси. Недарма ж відомий лікар Залманов дав дуже влучне визначення здоров’ю: «Нормальний кровообіг – здорова людина. Уповільнений кровообіг – хвора людина. Зупинився кровообіг – мертва людина».

– І який же вихід із цієї патової ситуації?

– Єдиний: зміна свого стану за допомоги певної культури.

– Заняття спортом, тобто фізична культура?

– Теж непогано, але є більш універсальні речі: це будь-яка дихальна гімнастика, починаючи від праноями і завершуючи вольовою ліквідацією глибокого дихання, тобто методом Бутейка. Усі дихальні гімнастики без винятку дають добрі результати, але мають спільний недолік – складність навчання й тренувань.

– А переваги вашої методики, як я розумію, у простоті?

– І не тільки. По-перше, «диханням життя» можна оволодіти за одне заняття. По-друге, ця метода вимагає до себе уваги тільки протягом 15 хвилин на день. Крім того, не викликає різких реакцій одужання (нудоти, блювоти, головні болі), її не треба робити все життя і вона дає стовідсотковий результат.

І все ж метода вимагає від дорослого населення певної сили волі. Тому дуже важливим доповненням до методу є можливість його використання в ігровій формі – у дитсадку чи початковій школі. Там оволодіння та робота з методом стає професійним обов’язком вихователів і вчителів, а це вже зовсім інші можливості та перспективи.

– Станіславе, перш ніж перейдемо до опису методу, скажіть, як він виник?

– Я кілька років співпрацював з лікарем Бутейком. Тож спостерігав за хворими і тим, як вони одужували, багато розмірковував і збагнув, що коли людина перебуває поза навантаженням, вона повинна дихати легко і беззвучно, тобто економно на видиху.

Як відомо, дихання складається з двох частин – вдихання і видихання. Під час вдихання кисень насичує кров, яка потім подається центральними артеріями до системи дрібніших артеріальних судин, а далі – до більш складної капілярної системи, яка й доставляє кисень буквально до кожної клітини нашого організму.

Клітини, поглинаючи кисень, викидають відпрацьовані продукти, тобто повітряний шлак – вуглекислий газ (СО2). Через венозні капіляри він виноситься до центральної вени і через альвеоли легень під час видихання викидається в атмосферу. Так відбувається газообмн в організмі.

Але тут є одна особливість: якщо клітини не звільняються від СО2, а це буває тоді, коли немає навантаження та організм працює, так би мовити, на «холостих обертах», то немає й потреби в кисні. У венах тримається низький рівень вуглекислого газу. Прикметно, що у здоровому організмі рівень СО2 завжди високий.

Тренуй капіляри… диханням

У віці 40-45 років відбувається щось схоже на зсихання організму. Причина цього у тому, що уповільнюється рух крові. Найменші наші судини – капіляри – втрачають здатність розширюватися і звужуватися саме через брак вуглекислого газу в організмі.

Як відомо, 80% нашої крові перебуває переважно під владою капілярів, тобто судин, які здатні змінювати діаметр у 2-3 рази. З віком дрібні судини потерпають найбільше. Так ось їх можна тренувати за допомоги дихання. Бо постійні тренування не завжди під силу людям: хвороба, травма – і все, збій.

– Якими є результати тренування організму з допомогою «дихання життя»?

–Всі, хто б не починав тренування, отримують позитивний результат. Бо це універсальний метод очищення організму. Люди зцілюються від багатьох недуг. До речі, саме тут, у вашій області, в літньої жінки 83-х років на руках навіть почало зникати артричне розростання суглобів.

Але хочу попередити: тренування повинно тривати не більше 15 хвилин на добу. Від збільшення «дози», щоби швидше, мовляв, одужати, шкоди не буде, але неприємності виникнуть конкретні: головний біль, роздратування, біль у серці, розлад сну або навпаки – сонливість. Річ у тім, що не можна виправити за один день те, що ви псували протягом багатьох десятиріч.

Скажімо, я спостерігав просто неймовірні на перший погляд реакції організму на одужання з допомогою методу вольової ліквідації глибокого дихання. І чим важча була недуга, й чим більше людина приймала ліків, тим сильніша й триваліша була реакція очищення.

Хворий через страждання йде до одужання: висока температура, відмова від їжі, смердючий запах з рота. Слюна така, що хворий не може їздити в транспорті. Заливає піт і постійно виходить мокрота – від стакану до півлітра, пронос кожні півгодини, ламає кості й суглоби, шкіра чешеться – і все це на фоні тих недуг, якими колись хворіла людина і яких вона навіть не пам’ятає! Тож не форсуйте події, а тренуйтеся правильно: один раз на день перед сном.

Щоби перевірити, чи правильно ви тренуєтеся, перед початком зафіксуйте секундоміром тривалість затримки дихання після видихання повітря. Як правило, це 15-25 секунд. Після місяця тренувань ця цифра повинна зрости хоча б до 40. Тоді й розпочнуться позитивні зміни у самопочутті. Коли ж досягнете 60 секунд затримки на видихові, тоді зрозумієте, про що йшлося: час поверне назад.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Методика «Дихання життя»

  • Дихайте носом, навіть якщо у вас хронічний нежить чи аденоїди. Бо вони й з’явилися через глибоке дихання.
  • Дихання рівне і спокійне, тобто зручне для вас. Не намагайтеся зробити його одразу поверхневим, а лише зручним.
  • Тепер зафіксуйте час – знадобиться лише 15 хвилин.
  • Чергове звичне вдихання і видихання – і вимкнули дихання до того періоду, коли відчуєте нестачу повітря та бажання глибоко вдихнути. Ідуть секунди, з’являються незручності – вмикайте дихання і робіть звичне вдихання й видихання.Тепер нестача повітря наростає швидше, бо звичним диханням важко повністю компенсувати тривалі паузи, що виникли. Знову звичне вдихання-видихання – і вимикайте дихання.

    Нестача повітря наростає, хочеться глибоко вдихнути, стає жарко. Це ознаки правильного тренування.

    Знову вдихання і видихання – та вони практично вже не компенсують нестачу повітря.

    Ситуація тупикова. У цей момент спокійно і повільно вдихніть повітря. І все змінюється. Стає легко.

    Знову починайте тренування, заганяючи себе в кут. Вихід – глибоке вдихання та видихання повітря.

  • Найважчі перші 5 хвилин позаду і ви помічаєте певні зміни. Ще відчувається нестача повітря, ще жарко. Але стає трохи легше керувати своїм диханням, відпадає потреба в частих глибоких вдиханнях. Ми починаємо все рідше глибоко вдихати.
  • Тривають наступні 5 хвилин. Стає ще легше. І ви відчуваєте, що взагалі можете обходитися і без рідких глибоких вдихань.
  • Як тільки мине 15 хвилин, глибоко вдихніть і видихніть.

За консультаціями телефонуйте: 050 528 79 29 (Світлана)

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *