Живе й неживе, чисте й брудне

Сучасний санітарно-гідрохімічний стан річки Прут у межах Чернівецької області.

Прут живе водою з гір

Інтенсивність водообміну Пруту змінюється по сезонах: максимальна кількість води – у період весняного сніготанення. Сухої та холодної пори року річка живиться за рахунок підземних вод і маловодна (межень).

Хімічний склад води є одним з важливих чинників, що визначає придатність її для використання людиною, так для розвитку гідробіонтів (організмів, що живуть у водному середовищі).

На формування складу води р.Прут значний вплив мають побутові та промислові стоки, і твердий стік річки, тобто, перенесення водним потоком мінеральних та органічних частинок (піску, гальки, намулу тощо) і розчинів солей.

Найбільша кількість твердих наносних часток потрапляє в річку внаслідок змиву з орних земель, а надто внаслідок глибинної ерозії – з ярів і крутосхилів. Значний вплив на гідрохімічний режим річки мають також гідрологічні чинники: проточність, швидкість течії, температура води тощо.

Температура води визначає інтенсивність біологічних процесів у водоймі. Температурний режим Пруту нестійкий і змінюється в залежності від пори року, глибини, швидкості течії, інтенсивності процесів окислення, структури берегів.

Вода без кисню – не вода

Кисневий режим – основний показник біологічних процесів які проходять у воді. На кількість кисню у воді впливають: температура, швидкість течії, збагачення води киснем із атмосфери, виділення кисню в процесі фотосинтезу водною рослинністю, а також ступінь забруднення водойми.

Надходження в річку значної кількості органічних речовин із заболоченого водозбору та забруднення її стічними промисловими водами та господарсько-побутовими стоками призводить до порушення кисневого режиму і погіршення здатності води до самоочищення.

У глибинних шарах, де не відбувається фотосинтез, кисню завжди менше ніж на поверхні. В результаті розпаду відмерлого фітопланктону у воді збільшується кількість органічної речовини, які легко засвоюються і порушують кисневий режим у водоймі. Дефіцит кисню спостерігається під час літніх повеней.

І без вуглекислого газу – теж

Вуглекислий газ у прутській воді народжується у процесі біологічного розпаду та окислення органічних залишків, а також дихання водних організмів.

Інтенсивність цих процесів залежить від пори року і стану самої ріки: максимальні концентрації двооксиду вуглецю спостерігаються в період повеней.

Зниження вмісту вуглекислого газу у річці літом пояснюється інтенсивністю процесів фотосинтезу. Восени із пониженням температури води процеси фотосинтезу затухають і вміст двоокису вуглецю знову підвищується.

Вміст у воді вуглекислого газу значно впливає на умови протікання хімічних і біологічних процесів в природних водах, на активну реакцію води (рівень рН або кислотно-лужний баланс).

Максимальні значення активної реакції води спостерігаються влітку, це пов’язане з активізацією процесів фотосинтезу, що призводить до зниження вмісту вуглекислоти у поверхневих шарах води. Восени, зі зниженням температури води і затуханням процесів фотосинтезу, значення активної реакції води теж знижуються.

Рівень вмісту органічних речовин у водоймах впливає на її санітарний стан і продуктивність, а також має значення для промислового та побутового використання водойми.

Хоч і не вся таблиця Менделєєва…

Іонно-сольовий режим води р.Прут також суттєво визначає зростання, розвиток і функціональний стан гідробіонтів.

Кальцій, наприклад, є регулятором кислотності, він забезпечує нормальну лужність – необхідну умову нормального розвитку живих організмів і бере участь у формуванні скелетів живих організмів.

Іони магнію, натомість, негативно впливають на технічну і питну якість води. У Пруті вміст магнію незначний, хоча коливається. Вміст аніонів хлору і сульфатів перебуває в межах норми.

Одним із важливих показників санітарного стану водойми є амонійний азот. Мінімальна концентрація його спостерігається влітку, коли він інтенсивно споживається водоростями. Восени через зниження інтенсивності біологічних процесів вміст амонійного азоту підвищується.

Вміст заліза у воді Пруту відповідає загальноприйнятим нормам. На відміну від Дністра, хімічний склад вод Пруту характеризується значно меншим вмістом силікатів і фосфатів.

Біогени (живі організми) відіграють важливу роль у житті водного середовища. У процесі фотосинтезу водорості та інші водні рослини поглинають такі життєво важливі елементи як азот, фосфор і залізо. Але циклічність життя й відмирання водних організмів забезпечує повернення більшої частини органічної речовини у воду.

Людина й ріка: складні взаємини

До низки джерел надходження органічних речовин належать стоки багатьох приток Пруту, знесення органічних добрив з площі водозбору, сільськогосподарських угідь і тваринницьких комплексів. Від кількості органічних речовин у воді залежить ступінь поглинання кисню – їх окислення (окислюваність).

Стан газообміну, зміна активної реакції води, вміст органічних речовин і біогенних елементів у прутській воді свідчать про початкові процеси забруднення, які носять поки що локальний характер.

Коли загалом концентрація розчинених у воді речовин коливається в незначній мірі, а зміни гідрохімічного складу відбуваються відповідно до сезону, то якість води в річці помітно погіршується після проходження через великі населені пункти – Чернівці, Новоселиця. Особливо на це впливає ефективність роботи міських очисних споруд та об’єм скидів зворотних вод.

За еколого-санітарною класифікацією вода р. Прут належить до класу «чистої» (категорії «задовільно чистої» або «слабо забрудненої»).

Георгій ЖАРІКОВ, начальник відділу погоджень у сфері господарської діяльності державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *