Рак легені щорічно діагностують понад 12-ти тисячам українців. Понад 70% пацієнтів дізнаються про свій діагноз на 3-4 стадії. Лише торік зареєстровано понад 9600 смертей через цю хворобу.
ФЛЮОРОГРАФІЯ РАК НЕ ДІАГНОСТУЄ
Висока смертність серед українців від раку легень, найімовірніше, є наслідком відсутності державних програм щодо своєчасного діагностування та повного забезпечення лікування цієї патології. На відміну від пацієнтів інших напрямків онкології, більшість хворих на рак легені практично приречені на протистояння недузі самотужки. Наприклад, за показником охоплення спеціальним лікуванням первинних хворих упродовж 12-ти місяців від моменту встановлення діагнозу, від загальної кількості виявлених, рак легені має лише 41,7% на відміну від 82,8% для раку молочної залози. Тоді як шанс на одужання мають хворі виключно 1-2 стадії недуги. На жаль, флюорографія, яку в Україні традиційно проходять під час планових оглядів, не дає точного діагнозу, оскільки цей вид обстеження не відрізняє рак легені від низки інших утворень у легенях.«Низькодозова комп’ютерна томографія може бути варіантом скринінгової програми – як у США. Європейські держави розробляють власні програми. Тоді як в Україні таких державних програм скринінгу раку легені немає. А комп’ютерну томографію можна пройти лише у приватних клініках, що є фінансово недоступним для більшості українців.
К лючові чинники ризику виникнення раку легень: паління й пасивне паління, забруднене повітря, вплив хімічних речовин (азбесту та радону тощо) й генетична схильність.
Група ризику.
Попри те, що рак легень вважається «чоловічою» хворобою, яка вражає переважно курців, насправді група ризику значно ширша: *курці з історією паління більш ніж 30 років (одна пачка цигарок удень) – у тому числі ті, хто кинув палити менш ніж 15 років тому; *чоловіки та жінки старші від 55 років; *особи, які мають постійний контакт із хімічними речовинами, а саме: азбестом, берилієм, вінілхлоридом, дизельними викидами, кадмієм, кремнієм, миш’яком, нікелем, тетрахлорбензопарадіоксином, ураном, хлорметиловими ефірами; *особи, які мешкають або працюють в умовах підвищеної концентрації радону або пилу; *люди з сімейною історією раку легені; *пацієнти з хронічною обструктивною хворобою легені (ХОБЛ) 3-4 стадії.
Сучасні методи лікування.
Рак легені на 3-4 стадії важко піддається лікуванню. Однак в останні роки з’явилися інноваційні препарати, здатні подовжити життя пацієнтам на п’ять і більше років навіть на пізніх стадіях захворювання. На ранніх стадіях рак легені успішно лікується за допомогою хірургічного втручання. Променеву терапію, хіміотерапію, системну терапію застосовують на більш пізніх стадіях.
Профілактика раку легень
– одна з найбільш значущих проблем охорони громадського здоров’я у XXI столітті. Особливого значення вона набуває зараз, після спричиненої СOVID-19 пандемії, оскільки ця хвороба вражає саме легені. Наявні можливості профілактики та скринінг дозволяють попередити 30-35% онкологічних захворювань.
ЧОГО БРАКУЄ УКРАЇНІ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ РАКУ ЛЕГЕНЬ
Про ризик захворіти на рак легені інформують зазвичай лише у рамках антитютюнових кампаній. Як результат, у суспільстві сформувалися міфи про рак легені: мовляв, «хворіють лише курці», «головний симптом хвороби – сильний кашель, а у мене його немає», «рак легені – вирок, лікування немає». Щоби зменшити кількість захворювань на рак легені, українське Мінздоров’ю просто зобов’язане: *Запустити національну програму скринінгу на рак легені для груп ризику. *Розробити національну програму інформування українців про рак легені. *Провести національну інформаційну кампанію, яка охопить різні верстви населення
За даними інформаційних матеріалів ВООЗ
