Як цибуля й часник знищують мікроби, хоча етилово-содові інгаляці це роблять краще

З давніх давен цибуля та часник вважаються цілющими рослинами. Їх знаходили ще в єгипетських саркофагах із муміями. Авіцена рекомендував застосовувати сік цибулі для лікування ран та ангіни. Але безпосередньо препарати часнику та цибулі не проявляють своїх бактерицидних властивостей. Тому сучасна офіційна медицина відмовляє їм у праві лікувального застосування .

Чому ж тоді протягом століть їх вважають таки лікарськими рослинами? На мій погляд, дезінфікуючий механізм цих рослин можна пояснити наступним чином. Як цибуля, так і часник (часник входить до родини цибулевих) під час розжовування, тобто при пошкодженні клітин вивільняють ефірні масла та специфічні амінокислоти, які під дією ферментів перетворюються у пропенсульфенову кислоту та сульфінілпропан. А вже цей сульфінілпропан при з’єднанні з водою, що міститься у вологих слизових оболонках рота, утворює сірчану кислоту, звичайно ж, у малій концентрації. Саме ця сірчана кислота і пошкоджує зовнішню оболонку бактерій, вірусів і грибків, знищуючи їх.

Навіть малої концентрації сірчаної кислоти, що утворюється під час розжовування цибулі та часнику, є достатньо, щоби викликати подразнення слизових оболонок, а також спричиняти загибель поверхнево розташованих бактерій, вірусів і грибків. При цьому ефірні масла цибулі та часнику допомагають розповсюджуватись сульфінілпропану з ротової порожнини до ротоглотки, далі по верхніх дихальних шляхах і навіть досягати з повітрям очей, що викликає у нас сльозоточивість.

Чисельні дослідники вже протягом тривалого часу шукають, але ніяк не можуть знайти у цибулі та часнику специфічну речовину – фітонцид, який би мав достатньо ефективну бактерицидну дію. Насправді у цих рослинах задіяний механізм бінарної дії, як у сучасної бінарної зброї. Така зброя повністю безпечна для самої рослини, але активізується лише при взаємодії із вологою слизових оболонок людини, де і синтезується сірчана кислота. Найбільша концентрація кислоти при цьому досягається на поверхні слизу слизових оболонок, де бактерії і віруси вперше з’являються, коли потрапляють до організму. Вглибині слизу концентрація кислоти зменшується і стає недостатньою для ушкодження клітин самого організму, тому і не знищує ті мікроби, що вже уразили ці клітини. Крім того, підвищена кислотність погіршує перебіг інфекційного запалення. Тому вживання цибулі і часнику має більше профілактичну, ніж лікувальну дію.

Звичайно ж тієї низької концентрації сірчаної кислоти, що утворюється під час розжовування цибулі та часнику, недостатньо, щоби повністю знищити усі бактерії, віруси та грибки. Тому набагато краще для дезінфекції дихальних шляхів та ротової порожнини застосовувати етилово-содові інгаляції. Ці інгаляції, як цибуля і часник, є абсолютно безпечними для організму, проте мають кращий механізм аерозольного розподілення по верхніх та нижніх дихальних шляхах і володіють набагато потужнішою дезінфікуючою і протизапальною (бінарною) дією. До речі, під час проведення цих етилово-содових інгаляцій теж можна відчути слабке пощипування слизових оболонок носа та очей, як і при вживанні цибулі й часнику. Це свідчить про правильно вибрану концентрацію діючих речовин і природність застосування таких інгаляцій для лікування й профілактики різноманітних ГРВІ, у тому числі коронавірусної хвороби.

Сергій КРАВЧУК, кандидат меднаук, доцент кафедри онкології та радіології Буковинського державного медуніверситету

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *