Леонід КАДЕНЮК: «У Космосі розумієш, що Бог існує!»

15 років тому в Космос полетів перший космонавт незалежної України. А 55 років тому людина здійснила перший політ у космос… Відтоді  людство багато чого зрозуміло. І зокрема те, що коли на Землі закінчиться нафта і газ (за підрахунками вчених, до цієї катастрофи залишилося всього 40 – 50 років), енергію можна буде черпати з Місяця! Адже на супутнику Землі виявлено біля 10 млн. тонн ізотопу гелія-3. Одна тонна цього газу за теплоємкістю еквівалентна 160 млн. тоннам нафти. Скажімо, Україні цього запасу вистачило б не на одне сторіччя.

Тож космічні станції на Місяці, добування ізотопу гелію-3 та доставка його на Землю – не вигадки письменників-фантастів, а цілком реальні програми, над якими вчені вже працюють, щоби вирішити енергетичну проблему. 

Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк полетів у космос 1997 року на кораблі «Columbia» в рамках українсько-американської експедиції «Shuttle-97». Політ тривав майже 16 діб – від 19 листопада до 5 грудня. Цими днями космонавт, буковинець, який назавжди увійшов у новітню історію України, відвідав батьківщину.

Експериментував таємно від американців

– Основним завданням нашого космічного польоту був українсько-американський біологічного експеримент – запилення рапсу, сої й моху, – розповідає космонавт. – Але Інститут системи досліджень людини запропонував мені експеримент під назвою «Людина і стан невагомості». Мушу зізнатися, ці експерименти я здійснював таємно, щоби не знали американці-колеги. Адже за все треба платити. Та й опинившись у космосі, відразу зрозумів, що моє перебування на борту не повинно обмежуватися лише запиленням рослин. Буквально кожну вільну хвилину польоту я використовував для того, щоби занотувати спонтанні дослідження, які спадали на думку раптово.

Життя на Землі – постійна боротьба… з гравітацією

– У земних умовах,  завдяки гравітації, наші м’язи постійно напружені. Навіть коли ми спимо – ведемо боротьбу з гравітацією, не завважуючи це, – продовжує Леонід Костянтинович. – А стан невагомості – це стан ідеальної легкості, коли людина не відчуває свого тіла, бо м’язова система не працює. Це одна з проблем фізичного стану поза межами нашої планети. Перевантаження, яке відчувають космонавти під час польоту, я відчував на собі й раніше, коли літав на літаках-винищувачах. Адже під час виконання фігур вищого пілотажу перевантаження на організм більше, ніж під час старту і виходу корабля на орбіту. А стан невагомості був чимось невідомим, тож перед польотом хвилювався, як перенесу його. І нарешті сталося! Перші дві доби у Космосі звикав до невагомості.  За звичайного стану в нашому організмі відбувається кілька сотень біологічних процесів. Коли людина потрапляє у стан невагомості, починається величезне збурення у середині тіла. Не кожен може перенести цей стан легко. Я адаптувався досить легко, а от колеги страждали на сильні головні болі вибухового характеру.

Ідеї паралельних світів не безпідставні

– Американський астронавт Джон Глен, який вдруге полетів у космос у 77-річному віці, казав: «Коли я дивлюся в ілюмінатор і бачу створене, у Бога не вірити неможливо». Саме таке враження й на мене склало усе, що я там побачив. І мимоволі замислюєшся, що без стороннього Розуму наша планета з’явитися не могла!

Коли я дивився у Всесвіт, в глибину, побачене сприймалося не так, як на планеті. У земних умовах модель простору має поверхню, яка обмежує цей простір, а в космосі все видається багатовимірним. Учені припускають, що у космосі існують і 5-ти, і 6-вимірні  системи. За межами планети у мене виникла думка: якщо людство  навчиться будувати такі багатовимірні системи, можливо, завдяки цьому зможемо навіть переходити з однієї просторової координати в іншу, з одного часового виміру в другий… Нині існують теорії про існування паралельних світів, і, на мою думку, вони не безпідставні.

Людство задихнеться від власних викидів

Крім позитивного, були й негативні відчуття, – зізнається пан Каденюк. – Мене, наприклад, вразив надзвичайно тоненький прошарок атмосфери, яка огортає Землю… Мені стало не по собі: невже в такому тоненькому прошарку атмосфери може існувати життя?! І як же неправильно ми ставимося до нашої біосфери!

В атмосферу Землі, за підрахунками вчених, щороку викидається близько 250 млрд. тонн вуглекислого газу. Природний фотосинтез здатен переробити лише до 200 млрд. Тобто, відбувається накопичення вуглекислого газу в атмосфері. І ми вже почали це відчувати –  хвороби атакують, стан здоров’я людства погіршується з неймовірною швидкістю.

Для нових вражень не вистачає $150 млн.

–  Інтенсивне освоєння космосу небезпечне тим, що  з нього на Землю можна занести позаземне життя. Наприклад, віруси, які миттєво знищать людство… Чи ймовірна така версія?

– Такі чутки і припущення дійсно існують. Але фахівці роблять усе для того, щоби жодні смертельно небезпечні віруси не потрапили на планету, зокрема, це й повна герметизація космічного корабля. Але, якщо говорити про позаземне життя, тут варто замислитися, про яку саме форму життя йдеться. Адже життя існує навіть у жерлах вулканів – хоча там і  надзвичайно високі температури! Бактерії, які разом з астероїдами падають на землю, теж є життям.

– Чи планує наша країна найближчим часом відправити українців у Космос?

– Питання про політ нині в державі стоїть… Вже навіть є домовленості між очільниками космічних агентств Росії та України про політ нашого космонавта. Україна повинна  зарекомендувати себе як космічна держава. Втім, вона є такою вже давно, бо  має повний цикл виробництва техніки – від проектування до запусків, експлуатації та польотів. Саме українські вчені запропонували Міжнародній космічній станції біля 200 найрізноманітніших космічних експериментів з різних напрямків – біології, медицини, високих технологій тощо. Хочеться, щоби ці проекти здійснювалися українськими космонавтами.

Росія запропонувала Україні відправити на півроку замість російського космонавта українця, але при цьому він повинен проводити дослідження російських учених. Інша пропозиція – здійснити короткий політ на 10 днів. Подібні польоти погані тим, що надто мало часу для здійснення серйозних досліджень. Коли під час переговорів з росіянами справа дійшла до фінансування, польот нашого космонавта відклався на невизначений термін. Адже на політ потрібно 150 млн. доларів.

Пробіг майже весь екватор Землі

– Як ви тримаєте себе в гарній фізичній формі?

– Біг на довгі дистанції – мій улюблений вид спорту. Нині я пробігаю по 10 км 3 – 4 рази на тиждень. Щоразу записую, скільки кілометрів набігав, ці записи веду від 1983-го року. Тож у підсумку набігав вже понад 35 тис. км. Довжина екватору Землі біля 40 тис. км, тож залишилося всього 5 тисяч км (сміється – авт.). І буду бігати, допоки зможу – це підтримує не лише гарну фізичну форму, але добрий настрій.

Любов КАФАНОВА, «Версії»