Вимушена дистанційна освіта в світі: «В реальності ж зараз ніхто й гадки не має, ЯК і ЩО саме потрібно робити»

З дистанційною освітою в Україні школярі, студенти і їхні родини вперше всерйоз стикнулися під час нинішньої епідемії коронавірусу і пов’язаного з нею карантину. І якщо студенти і старшокласники якось самостійно дають собі раду з тими zoom-ами, room-ами чи dojo-ми (як і викладачі, які навіть у передпенсійному віці змушені опановувати безмежні, як виявилося, можливості інтернету), то проблеми молодших школярів стали родинними. І складність не тільки технічна (зареєструватися на вказаних платформах, придумати і не забути паролі і навчитися тим користуватися), але й психологічна і «хронологічна»: тепер батьки мають пояснити своїм школярикам те, що вони дистанційно не зрозуміли, виконати домашнє завдання до певної години після завершення уроків, сфотографувати і відправити вчителям на перевірку. Катастрофічно не вистачає знань і часу… І якщо, скажімо, з другим чи третім класом ще якось можна впоратися, то вже від п’ятого батьки впадають в ступор. Звісно, для учнів від 5 класу і вище є Всеукраїнська школа онлайн: на YouTube-каналі МОН, а також ще на 15 телеканалах та медіаресурсах о 10:00 кожного робочого дня триває трансляція уроків для учнів 5-11 класів на карантині.

На YouTube-каналі МОН можна переглянути уроки для кожного класу. Публікуються вони за розкладом – один за одним, щоб можна було краще структурувати заняття. Під кожним відео учень також може знайти рекомендоване домашнє завдання на закріплення теми. Але глядачі вказують на безліч недоліків і відвертих помилок у поданні матеріалу, так що це також не всіх влаштовує.

А поки батьки у соцмережах діляться своїми бідами і враженнями від дистанційного «карантинного» навчання, «Версії» поцікавилися, як цей процес організований, наприклад, у США. Досвідом люб’язно поділилася мешканка Нью-Йорку, мама першокласника Дані Світлана СІЩУК.

«ВАШІ ПАРТНЕРИ З ОСВІТИ»
Так підписали наші вчителі листа, якого ми отримали о пів на десяту вечора в неділю, напередодні початку дистанційного навчання. Подаю короткий зміст листа. Які ж вони класні!

«Завтра розпочинаються наші з вами пригоди з дистанційного навчання. Будь ласка, знайте і пам’ятайте, що ми тут для вас і раді допомогти.

Якщо у вас є якісь питання щодо навчання або інші загальні проблеми, ви можете поділитися ними ось тут…

Є велика ймовірність, що інші батьки мають ті самі запитання, що й ви. Тому не соромтесь нас запитувати. А ми поділимося відповідями на запитання.

У понеділок ми плануємо бути доступними впродовж усього дня в Google Classroom та ClassDojo. Ви також можете зв’язатись з нами електронною поштою. У вівторок ми плануємо провести ще одну зустріч у чаті, щоб відповісти на будь-які запитання.

Ми не можемо дочекатись, щоб розпочати завтра нашу спільну роботу!

Ваші партнери з освіти».

ЯК УСЕ ТРИВАЄ

Від 23 березня і, щонайменше, до 20 квітня (а як буде насправді – час покаже) муніципальні школи Нью-Йорку з підготовчого до 12-го класу розпочали дистанційне навчання.

📚Отже, як навчаються діти. Теорія:
✔️для дистанційного навчання школа обрала платформу Google Classroom;
✔️ для кожного класу створили окремий віртуальний кабінет;
✔️навчання відбувається з понеділка по п‘ятницю від 9:00 до 12:20;
✔️розклад дистанційного навчання максимально наближеннй до попереднього реального графіку роботи школи;
✔️у розкладі є всі предмети, що були у школі, включаючи фізкультуру, науку, музику та мистецтво;
✔️уроки, або, як їх називають в американській школі, «періоди», коротші — по 25 хвилин замість 45;
✔️ всі завдання, які необхідно виконувати, щоденно додаються до google-сторінки кожного класу;
✔️вчителі викладають завдання, інструкції до них та посилання на додаткові ресурси, якщо це необхідно;
✔️вчителі взаємодіють з учнями в режимі реального часу;
✔️щодня відстежують відвідуваність через google-форму;
✔️якщо дитина не має можливості бути присутньою на заняттях у відведений час, необхідно повідомити адміністрацію школи та вчителів;
✔️родини мають забезпечити умови для занять: у кожної дитини має бути доступ до електронного пристрою, підключеного до інтернету;
✔️всім, хто мав потребу, школа надала у користування під розписку iPad або MacBook;
✔️адміністрація школи наголосила, що в сім’ї у кожного з сиблінгів (братів/сестер) має бути окремий електронний пристрій;
✔️також адміністрація наполегливо рекомендує, щоб всі учні пообідали після закінчення основного періоду навчання, перш ніж починати виконувати домашні завдання;
✔️домашні завдання рекомендують завершити до 14:50, поки на зв’язку будуть всі вчителі;
✔️вчителі працюють з дому;
✔️наприкінці навчального дня діти мають змогу поспілкуватись між собою через відео-зустріч;
✔️про додаткові заняття для тих учнів, хто має індивідуальний план навчання, дні та години їх проведення повідомляють додатково. наприклад, наш син має окремі години з ерготерапії та з логопедом;
✔️школа надала контакти інтернет-провайдерів та операторів мобільного зв’язку, які пропонують інтернет безкоштовно, або за оплату до $10 на місяць упродовж двох місяців.

📚Що ми вже маємо на практиці:
✔️вчителі підтримують комунікацію через додаток ClassDojo та e-mail;
✔️батьки отримали листи з логінами, паролями та кодами до Google Classroom та інших додатків, сайтів і сервісів, які використовувались в школі;
✔️наші вчителі провели віртуальну зустріч через Google Meet; розповіли, як це все працюватиме, відповіли на запитання;
✔️ми отримали перелік додаткових онлайн ресурсів, які можна використовувати впродовж домашнього навчання;
✔️вже маємо завдання з науки (science): необхідно посадити вдома якесь зернятко і описувати процес, як воно проростає :));
✔️маємо вправи для фізкульт-розминки між заняттями від наших вчителів фізкультури.

📚Перші враження:
– організовано все дуже круто: адміністрація та вчителі надали детальні інструкції та пояснення;
– забезпечили можливість отримати всю інформацію іншими мовами;
– директор школи, адміністрація і вчителі надіслали теплі і людяні листи зі словами підтримки;
– директор школи написала, що вона та вчителі передбачають певні складнощі з переходом на дистанційне навчання, але впевнена, що ми всі це спокійно вирішимо.

Поки що з цього всього нашому синові найбільше подобається те, що для занять мама дозволила користуватись своїм MacBook :))

Розклад

Приблизний розклад навчальних занять:
8:50 — підготовка до занять. Дитина заповнює форму відвідування.
9:00-9:25 — початок занять. Ранкова зустріч: обговорюють настрій, емоції, почуття — виконують круті завдання на ці теми!
9:25-9:50 — спеціальний клас: комп’ютерні технології/музика/мистецтво/наукова лабораторія/фізкультура.

Кодував (я в тому ніц не розуміюся, тому участі не беру :))/грав на віртуальному пьяно (моя справа була роздрукувати ноти)/малював (то мене теж не обходить)/посіяли пшеничку, спостерігаємо, періодично відмиваємо від землі кошаку/стрибає на батуті, їздить на ровері, бігає на наших кількох квадратних метрах.

9:50-10:15 — читання
10:15-10:40 — перерва. Відеочат з вчителями та однокласниками (просто потриндіти :))
10:40-11:05 — письмо
11:05-11:30 — математика
11:30-11:55 — щось про фонетику :))
11:55-12:20 — віртуальні екскурсії, social studies (не знаю, як правильно перекладається, ніби «суспільствознавство»).

Перші висновки за тиждень:
1. я просто в шоці і захваті від наших вчителів!
2. найбільше завдань — від вчителів фізкультури :))
3. найбільше мене вразили завдання з письма.
4. на другий день малий сам заповнював Google форму з відвідування.
5. на третій день навіть найбільш активні батьки (такі, як я :)) заспокоїлися і залишили дітей займатися самостійно. Час від часу хтось мелькає в камері з кавою в піжамі.
6. тепер ми знаємо, що Міс Д. спілкується з дітьми з кухні, а Міс Ч. — зі спальні. ніхто не париться з приводу чашки з чаєм на столі чи розкиданих дитячих іграшок на задньому тлі.
7. моя роль у процесі навчання:
– забезпечити вчасно заряджений та підключений до інтернету девайс;
– роздрукувати якісь матеріали (нечасто);
– сфотографувати виконані завдання і відправити їх у Google Classroom.
– піти з кімнати геть і не нависати/не заважати.

 

«Припиніть гру в супергероїв»

Я поширювала в соцмережах думки, які мені близькі – зокрема, пост з Фейсбуку, написаний директоркою однієї з ірландських шкіл:

«ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ»

«Я бачу сотні обговорень однієї і тієї ж теми, тому я хотіла висловитися з точки зору працівника школи, і відповісти на деякі питання, які можуть з’явитися у батьків.

Багато з вас відчувають стрес і приголомшені кількістю завдань, які надсилає школа, і які тепер ви повинні контролювати. Сподіваюся, я зможу трохи допомогти з цим питанням.
Але спочатку кілька моментів.

1️⃣Це не домашнє навчання. Це екстренна безпрецедентна ситуація, яка впливає на весь світ. Давайте розрізняти. Домашнє навчання — це особистий вибір, який ви продумали, спланували, і, по суті, виступаєте викладачем для дитини, яку б форму навчання ви не вибрали. Те, що відбувається зараз, в кращому випадку, можна назвати дистанційним навчанням. В реальності ж зараз ніхто й гадки не має, ЯК і ЩО саме потрібно робити, і що є добрим, а що поганим.

2️⃣Ви є, і завжди були, головним джерелом знань для своїх дітей. Якщо ви вирішите, що дитина не буде сидіти над завданнями і зошитами, а весь цей час буде порпатися в бруді, дивитися телевізор або пекти печиво — це ваш вибір. І ваше право. Воно записане в конституції. І ви не повинні відчувати через це ні стресу, ні провини.

3️⃣Школи теж поняття не мають, що робити. Їм так само не дали часу на підготовку, їм сказали продовжувати планувати уроки, як зазвичай, просто надсилати їх додому, якщо це взагалі можливо. Якби це було можливо, у нас би не було шкіл. Якщо коротко — ваша школа теж все придумує на ходу.

4️⃣Абсолютно неможливо забезпечити дистанційне навчання молодших школярів в домашніх умовах, і при цьому працювати. Ця ідея абсурдна за суттю. Якщо ви намагаєтеся це робити, зупиніться. Безумовно, ви можете чимось займатися з дитиною, і вона чомусь новому навчиться в процесі, але вам потрібно зосередитися на роботі, і на виживанні. Повторюся, ситуація безпрецедентна. Припиніть гру в супергероїв.

А тепер відповіді на ЧаПи (часті питання):

— Моя школа надіслала додому цілий стос завдань. Сотні сторінок і завдань. Як я повинна з цим впоратися?

Ніяк, і не намагайтеся. Учитель витратив кілька годин і в цілковитій паніці зібрав купу всього і надіслав це вам, щоб не було скарг, що дитині не дали достатньо завдань. Це не перегони і не змагання, і навряд чи вчитель колись буде на це навіть дивитися.

— Моя школа завалює мене листами із посиланнями, рекомендаціями та завданнями. Як це припинити?

Дивіться вище. Ці ідеї і пропозиції розсилаються тому, що школа боїться, що їх звинуватять, що вони нічого не пропонують. Використовуйте їх, якщо хочете, і не використовуйте, якщо не хочете. Якщо ви відчуваєте стрес, не відкривайте листи зі школи. Ніхто про це не дізнається!

— А інший хлопчик з класу мого сина вчиться по 6 годин на день, а ми так і не почали. А що, якщо ми щось пропустимо і не надолужимо?

Навіть якби всі діти перебували вдома в однакових умовах в сенсі підтримки, часу батьків, кількості дітей і так далі, вони все одно вчились би у власному ритмі. Всередині одного класу рівень знань з кожного предмету сильно варіюється. Діти вчаться з різною швидкістю, і більшість із них отримують різні завдання. З дистанційною формою вчителі не можуть забезпечити індивідуального підходу і підібрати завдання і швидкість для кожної дитини. Це доведеться зробити вам. Керуючи своїми очікуваннями і часом.

Ваш син не відстане. Навчання — це повторення. Якби діти могли освоювати нові концепції без навчання, у нас не було б вчителів. Вони знову і знову все це пройдуть і повторять. Багато разів.

— Я взагалі з ними не займаюся. Вони тільки грають в лего, готують і суваються на подвір’ї.

Це і є навчання. Дуже цінне. Дайте можливість їм і собі видихнути.

— Як я можу навчати трьох дітей різного віку за трьома різними програмами одночасно?

Ніяк, і припиніть намагатися це робити. Якщо вони старші, нехай щось спробують зробити самі. А інакше робіть щось, що їм було б цікаво: разом читайте, складайте історії, куховарте і таке інше.

— Який абсолютний мінімум я повинна виконати?

Для мене це питання виживання. Не впевнена, що всі вчителі так вважають, але якщо вони не здатні зрозуміти гостроту моменту, то, можливо, до їхньої думки і не варто прислухатися.

Яким я бачу ідеальне навчання для моїх учнів?
✔️Трішки читати кожен день (самим, з батьками, або аудіо книги);
✔️Іноді трохи писемної творчості: вести щоденник, складати комікси, придумувати історії з батьками;
✔️Практична математика: тобто ігри, кулінарія, прогулянки, настільні або відео гри.
✔️Дрібна моторика: лего, пластилін, прибирання дрібних іграшок, кулінарія;
✔️Фізичні навантаження кожен день.
✔️Щось творче: музика або малювання.

Необов’язково все контролювати і займатись разом з дітьми:
✔️Якщо діти досить дорослі, то круто буде організувати їм якийсь проект з особистою відповідальністю. Наприклад, зібрати інформацію в інтернеті про щось і розповісти сім’ї.
✔️Якщо маленькі, то уявні і рольові ігри. Чим менше батьківської участі, тим краще.

Мама Світлана з першокласником Данею на березі океану. Це також – навчання.

 

Пам’ятайте. Ви робите достатньо. Ви любите своїх дітей і підтримуєте їх в цей нелегкий час. Подбайте про себе. Знижувати власний рівень стресу — абсолютно необхідно для психічного здоров’я. Не дозволяйте цій темі приносити вам новий стрес. Це можна зробити лише визнавши, що в зоні вашого контролю зараз тільки ви — головне джерело знань, і тільки вам і вирішувати, як вам зручніше».

Світлини з архіву Світлани Сіщук та з мережі Інтернет

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *