Вчора Україна встала на захист Карпат від труб

Малі ГЕС на гірських річках – екологічна проблема №1 в Україні. Будівництво 550 запланованих міні гідроелектростанцій – загроза існуванню не тільки рідкісним рослинам і тваринам, а й самим річкам.

Вчора, 14 березня, під гаслом «Збережемо Карпати від забудови малими ГЕС!» у містах, селищах і селах України відбулися акції протесту громадськості проти намірів збудувати у Карпатах 550 малих гідроелектростанцій. З них 330 – у Закарпатті, 200 –на Прикарпатті та Буковині і 20 – на Львівщині.

Акції пройшли у Києві, Харкові, Львові, Тернополі, Ужгороді, Чернівцях, Верховині Івано-Франківської області. Вони були організовані винятково громадськими організаціями, жодні політичні сили до акції не запрошувалися і не допускалися. У Чернівцях цей день був відзначений дебатами у прямому ефірі державного телебачення між відомим чернівецьким професором-екологом Юрієм Масікевичем та начальником управління охорони навколишнього природного середовища Борисом Баглеєм.

Учора також розпочалася всеукраїнська громадянська кампанія, завданням якої є реалізація права участі громадян у прийнятті рішень, що впливають на довкілля Карпатського краю у процесі реалізації проектів гідроенергетики.

– Спорудження півтисячі гідроелектростанцій, на глибоке переконання науковців, є надзвичайно великою загрозою Карпатам. Тим паче, що ціна кіловата електроенергії, виробленої на міні ГЕС, і ціна загибелі живої природи не є співвимірними величинами. Загнані у труби річки помстяться людям, обернувшись безводдям у криницях, втратою багатьох карпатських рідкісних видів рослин і тварин, передусім – риб, знищенням гірських краєвидів. Буде назавжди підірвана неповторна туристична привабливість усього карпатського регіону. Та й життя місцевого населення тільки погіршиться. Тому організатори акцій 14 березня визнали цю загрозу екологічною проблемою №1 в Україні, – заявив відомий чернівецький професор-еколог Юрій МАСІКЕВИЧ, керівник «Крони» – чернівецької філії Всеукраїнської громадської організації «Національний екологічний центр України» (НЕЦУ). – Але ми не повинні дозволити безвідповідальним політикам і комерсантам зруйнувати Карпати – це неоціненний природний скарб і спадок для наступних поколінь, – наголосив він.

Цікавлюся, чому раптом стільки охочих зводити міні ГЕС? Звідки такий бум?

– Секрет привабливості будівництва малих ГЕС – це секрет полішинеля. І полягає він у так званому «зеленому тарифі», – пояснив Юрій Григорович. – Підприємцям, які споруджуватимуть їх і вироблятимуть електроенергію, держава платитиме за кіловат удвічі більше. Зрозуміло, що всі ці міні ГЕС приєднають до єдиної енергетичної системи і вони обслуговуватимуть свої регіони. Не думаю, щоби власники продавали людям електроенергію дешевше, тож зиску горяни з міні ГЕС навряд чи матимуть. Окрім екологічних проблем у вигляді додаткових зсувів, повеней тощо. Прикметно, що і сама держава не матиме з цього будівництва жодного прибутку.
Поки ж що маємо один прецидент спорудження ГЕС, про який газеті розповів учасник акції Олександр СТЕПАНЕНКО, виконавчий директор ЕГО «Зелений Світ», член Правління Української Гельсінської спілки з прав людини.

За його словами, у Верховинському районі, що на Івано-Франківщині, за селом Дземброня на річці Чорний Черемош, у тому числі й на території природно-заповідного фонду України у межах заказника «Ріка Чорний Черемош із прибережною смугою», приватний підприємець Миронюк розпочав спорудження малої гідроелектростанції. Тоді як Верховинська РДА, за інформацією громадських природоохоронців, не приймала рішення про передачу Миронюку в користування земель Бистрецької сільради за межами с. Дземброня. Більше того, 26 лютого на громадських слуханнях мешканці села висловилася проти будівництва цієї ГЕС. Та всупереч думці територіальної громади роботи розпочалися.

Роз’яснюючи позицію учасників акції, О. Степаненко підкреслив, що вони не проти розвитку гідроенергетики в Україні як такої. І не проти впровадження «зеленого тарифу», який повинен сприяти зростанню привабливості альтернативної енергетики загалом.

– Але ми проти того, в який це спосіб робиться зараз у Карпатах! – наголосив він. – Немає відповідальності, належного наукового обгрунтування, проектування та прогнозування наслідків. (Втім, рішення про будівництво мережі малих ГЕС Мінприроди приймало – ред.) Не було громадського обговорення і немає контролю за процесом виконання. Подібну практику Україна вже мала: штучні водосховища на Дніпрі, затоплення Великого Лугу та Бузького гарду, Чорнобиль, Дністровська ГАЕС, Дунайський канал… А масштабність проекту неминуче викличе значні (якщо не катастрофічні) наслідки у довкіллі, зміну природного ландшафту, умовжиття та діяльності місцевого населення, зруйнує рекреаційні та туристичні ресурси Карпат, матиме негативні для України міжнародні наслідки у сенсі недотримання нею міжнародних конвенцій, серед яких Оргуська, Карпатська, Ландшафтна тощо. Тому ми наполягаємо на тому, щоб інвестиційні програми розвитку гідроенергетики проходили стратегічну екологічну оцінку на основі норм Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції Еспо, підписаної Україною. Кожен окремий проект повинен проходити процедуру екологічної експертизи згідно закону України «Про екологічну експертизу». Доступ до інформації та участь громадськості у цьому процесі повинна гарантувати держава.

Отож логічно, що громадські екологи та науковці звернулися до Президента України з листом «Щодо загроз збереженню природної спадщини, рекреаційного та туристичного потенціалу Карпатського регіону, зумовлених не обгрунтованими з наукової точки зору планами будівництва об’єктів гідроенергетики». У ньому, зокрема, говориться: «Як Вам відомо, Україна, ратифікувавши Карпатську конвенцію, визнала Карпати унікальним природним скарбом визначної краси та екологічної цінності, важливим центром біорізноманіття, головним водозбором великих річок, необхідним середовищем існування для багатьох видів рослин і тварин, які знаходяться під загрозою зникнення та найбільшою у Європі територією з незайманими лісами, а також підтвердила, що Карпати є важливою частиною екологічного, економічного, культурного, рекреаційного довкілля та середовища існування у серці Європи, спільного для багатьох народів та країн.

З огляду на це виглядає цілком обґрунтованим, що стратегіями соціально-економічного розвитку усіх без винятку областей Карпатського регіону України в якості перших пріоритетів визначено охорону природного середовища та розвиток туристично-рекреаційного комплексу».

Подібні звернення надіслані й місцевим очільникам областей, в яких планується будівництво міні ГЕС. До слова, вже понад сто громадських організацій поставили свої підписи під зверненнями до влади. Крім того, серед підписантів є всесвітньо відомі науковці в галузі гідрології, на зразок Ісаєва з Києво-Могилянської академії та багато інших. Наразі провідні гідрологи України зголосилися відвідати всі задіяні у проекті будівництва малих ГЕС області та зустрітися там із їхнім керівництвом і журналістами.

Довідка «Версій»

Ініціаторами акції спротиву будівництву мережі ГЕС у Карпатах виступили три громадські екологічні організації: харківська «Печеніги», Міжнародна благодійна організація «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ) зі Львова та Всеукраїнська громадська організація «Національний екологічний центр України» (НЕЦУ). Нині до них приєдналися десятки інших і не тільки українських, а й російських, молдовських, білоруських, грузинських, польських і чеських.

2 responses on Вчора Україна встала на захист Карпат від труб

  1. Отличная статья!! очень хорошая, объективная и актуальная!

    Кстати Минэнерго отхрестилось од 550 малых ГЭС в Карпатах
    http://www.expres.ua/video/2012/03/14/62417

    Добавте к Вам на сайт плагин “Поделится в Вконтакте, Фейсбуке” и др. соцсетях!

  2. Карпати – заповідний край. Його треба берегти, а не знищувати руйнівними проектами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *