У Пакистані чиновникам заборонили кондиціонери, а в Україні «Чернівціобленерго» обмежує людям споживану потужність

Прем’єр-міністр Пакистану Мір Хазар Хан Хосо заборонив чиновникам користуватися кондиціонерами в робочих приміщеннях. Бо країна наразі переживає енергетичну кризу,– повідомляє Associated Press. Обмеження ввели для зниження навантаження на пакистанські електромережі.
Ще 2010 року уряд країни оголосив нову енергетичну політику. Та запроваджена низка заходів не допомогла скоротити дефіцит електроенергії, який ще рік тому становив 8500 мегават, тобто 40% від загальних обсягів споживання в країні. Ситуація в Пакистані загострюється виснаженням запасів природних ресурсів. За оцінками фахівців, власних запасів нафти країні вистачить до 2025 року, а природного газу – до 2030 року.

Тож нині голова уряду запровадив також новий літній дрес-код, який передбачає носіння вільного одягу світлих відтінків. Це, на думку прем’єра, допоможе держчиновникам впоратися зі спекою: влітку повітря в Пакистані прогрівається до 40 градусів за Цельсієм.
Енергетична криза в Пакистані пов’язана зі значним зростанням міського населення у 80-ті роки минулого століття, – повідомляє в своїй доповіді американське Національне бюро з азіатських досліджень. Генеруючі потужності, побудовані у другій половині XX століття, уже не можуть задовольнити зростання попиту.

Щоби запобігти подібному, український уряд вирішив провести модернізацію. Та коштів на неї в державному бюджеті не було. А зношеність основних фондів генеруючих компаній сягає 50-80 відсотків. Отож без продажу в приватні руки, за умови масштабного переведення цього виробництва на сучасні технологічні рейки, виходу не було. До того ж, експерти підрахували, що при наявній структурі попиту на електроенергію ТЕС, вкладені в модернізацію кошти швидко окупляться. А відсутність політичних ризиків для приватного капіталу є гарантією, що бізнес за таких умов не буде збитковим. Не зіткнеться зі збитками й  держава, бо компанії енергетичної генерації були продані за ринковою ціною, але уряд при цьому  зберіг за собою контрольний пакет акцій (25% плюс 1 акція).

Законодавчо приватизацію об’єктів енергетичної галузі (теплові енергогенеруючі компанії та обленерго) розпочали в Україні ще на початку 90-х. Продавати АЕС, ГЕС, магістральні електромережі і теплоелектроцентралі було заборонено. На практиці до торгів приступили аж у 1997 році, кілька разів міняючи стратегію й допускаючи тендер з одним учасником. Але вже влітку 1998-го процес був загальмований. Майже весь 1999 рік керівництво галузі провело у боротьбі з уже приватизованими обленерго, намагаючись реалізувати концепцію повернення їх до монопольної державної енергетичної компанії.

Натомість приватизовані обленерго роблять усе, що хочуть. Принаймні у Чернівецькій області вони вже перебрали на себе функцію прем’єр-міністра, бо підписують договори зі споживачами лише на 3 кіловати. Відтак буковинцям буде не до кондиціонерів. Спробуй тут водночас включити пральну машинку, мікрохвильову та чайник. Тож ми наочно переконуємося, що замість інвестицій у модернізацію обладнання, монополісти обмежують людей у користуванні електрикою!

«А ще вони вимагають гроші в підприємців, – пише  Міла НЕДЄЛЬСЬКА у «Закарпатських новинах», CLIP news. info («Закарпаттяобленерго», яке належить до тієї ж групи Бабакова, що й «Чернівціобленерго», почало вимагати від підприємців сплату за електроенергію за 2 місяці наперед – авт.) То ж за чий кошт буде проводитися модернізація? І для чого було проводити приватизацію, якщо вантаж порятунку електромереж області знову ляже на плечі місцевого бізнесу та людей?» – риторично запитує колега, а буковинці до її запитання приєднуються.

 Вл. інф.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *