СИЛУВАННЯ ДО ІНТЕГРАЦІЇ?

Літо завершується, починається осінь. У шизофреників загострюються недуги. А от у великодержавників загострення чомусь відбувається у серпні. Саме у серпні 1991 р. самопроголошений Державний комітет з надзвичайного стану (більш звичний для більшості в російській абревіатурі ГКЧП) намагався силоміць зберегти Радянський Союз, а 8 серпня 2008 року був спровокований кривавий конфлікт на Кавказі. Лише міжнародна реакція завадила тоді російським «миротворцям» силою скинути президента Грузії Михайла Саакашвілі.

y_888ad3c8

Серпень нинішній позначився конфліктом Росії з Україною. На кордоні заблоковані українські товари. Нам наочно продемонстрували: вступайте до Митного союзу, тоді й потрапите на російський ринок. Удар по українській економіці супроводжувався традиційними словами про «братерство» та «історичні зв’язки» між двома сусідніми країнами.Таке ще діє на стареньких, закоханих у все радянське, проте на ділових людей – уже ні.

Якби українським підприємцям було вигідно вступити до Митного союзу, вони це зробили би водночас з білоруськими та казахстанськими колегами. Але побачили, що справжню вигоду від об’єднання отримує лише російська сторона. Про це відкрито й різко заявив президент Білорусі, на це м’яко натякає і президент Казахстану. Але Москва посилює тиск на Україну, аби примусити її до вступу в майбутній Євразійський Союз, задуманий на противагу Європейському Союзу.

Російська правляча верхівка має на меті багато різного: вона намагається позбутися України як головного конкурента на зерновому ринку, але не хоче втратити величезний український ринок енергоносіїв. Нарешті, прагне скористатися чималими ресурсами України. Адже ми ще не втратили остаточно високоякісний людський ресурс – добре освічених і працьовитих людей. У нас залишаються острівці високотехнологічних виробництв, насамперед, в аерокосмічній галузі. Не слід забувати, що Україна має розгалужену транспортну мережу, яка потрібна Росії для повного контролю над зростаючим товарообігом між Європою і Азією.

Якщо восени Україна домовиться про зону вільної торгівлі з ЄС, будуть поховані російські мрії про Митний союз як початок глибокої євразійської інтеграції. Тому Москва різко активізує дії, спрямовані на зрив українського руху на Захід. Слід очікувати різноманітних провокацій аж до звичних для сучасної Росії масштабних операцій спецслужб. Намагатимуться дискредитувати прибічників європейської інтеграції з числа українських політиків, журналістів, науковців. Торговельними війнами вже підривається наша економіка. Частішатимуть спроби підкупу лідерів громадської думки, щоби зробити їх прибічниками орієнтації на Москву. Навіть на Заході російськими грошима стимулюються антиукраїнські сили – як це відбувалося у Польщі навколо річниці Волинської трагедії 1943 року. Або у випадку звинувачення українських громадян у «терористичній діяльності» на території Великої Британії, чи пособництві нацистам декількох уродженців України – нині глибоких старців. Проте посилення зовнішнього тиску лише стимулює опір усередині українського суспільства.

Російський народ колись народив мудре прислів’я: «Насильно мил не будешь». Кремлю не варто його забувати.

Ігор Буркут

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *