Шумпетерівська школа інновацій відкриє Чернівці?!

У місті, в якому 110 років тому викладав геніальний економіст сучасності Йозеф Шумпетер, 9 вересня відкривається новостворена Шумпетерівська школа інновацій та унікальна програма «Вихід на нову орбіту: Шумпетерівські візії»

– Ідеологом цієї школи для підприємців є Павло Шеремета, ексміністр економіки, засновник Києво-Могилянської академії, – розповів Руслан Білоскурський, декан економічного факультету ЧНУ. – Вже за кілька днів Шумпетерівська школа інновацій стартує в Чернівцях, об’єднавши найкращих викладачів бізнес-шкіл України.

Підприємці вже реєструються, додаючи резюме та відео про власну мотивацію, – наголосив п. Білоскурський. За його словами, Шумпетерівська школа інновацій дуже тісно співпрацюватиме з Чернівецьким національним університетом. А крім того до тандему долучиться Чернівецька міська рада. Адже міський голова Роман Клічук добре усвідомлює потребу в економічній освіті. І, можливо, саме це відкриття школи інновацій, на думку доктора економічних наук Білоскурського, стане поштовхом до прориву, на яке заслуговує наше місто. Бо саме економіка тягне соціальну сферу, а не навпаки. Хороші дороги з’являються там, де є гроші на їхнє будівництво, підсумував він.  

Отож, сподіватимемося, що Шумпетерівська школа інновацій не просто відкриється в Чернівцях, а ще й відкриє Чернівці!  

Людмила Чередарик

 

 

Довідково:

Із «Теорії Економічного Розвитку» Йозефа А. Шумпетера, написаної у Чернівцях 1911 року 

Економічний розвиток досягається через

« запровадження нового товару, себто досі незнайомого споживачам, чи нової якості товару

запровадження нового методу виробництва, себто ще не випробовуваного на практиці у відповідній галузі виробництва, який не конче має ґрунтуватися на науковому відкритті й може також полягати в новому способі комерційного поводження з товаром

відкриття нового ринку, себто ринку, на який конкретна галузь національного виробництва ще не виходила, незалежно від того, чи існував цей ринок раніше

відкриття нового джерела постачання сировини чи напівфабрикатів, знову ж таки безвідносно до того, існувало це джерело раніше чи його щойно створено

реорганізування якої-небудь галузі промисловості, наприклад, створення монопольного положення (скажімо, шляхом трестування) чи підрив монопольного становища» 

«Реалізація нововведень утворює самостійну економічну функцію, по-перше, оскільки все нове знаходиться за межами стереотипних зрозумілих всім завдань і, по-друге, оскільки доводиться долати опір середовища, який, у залежності від соціальних умов, може відбуватися у найрізноманітніших формах, починаючи від простої відмови фінансувати чи купувати нові товари і закінчуючи фізичною розправою з людиною, яка намагається створити щось нове. Щоб діяти впевнено… і долати цей опір, необхідні особливі здібності, притаманні лише невеликій частині населення, і саме ці здібності визначають як підприємницький тип, так і підприємницьку функцію. Але головне у цій функції – не винахід чогось нового і не створення певних умов, які підприємство потім експлуатує. Головне в ній – робити справи»

Йозеф Шумпетер, «Капіталізм, соціалізм і демократія», 1942

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *