Після повені чекайте зсувів

І будуть вони не менш масштабні, – стверджують науковці, які побували на місцях катаклізмів. Прикро, але і перше, і друге, – природні нібито явища, – наполовину рукотворні. Такі висновки зробила авторка цих рядків із розповідей професіоналів

На Буковині упродовж літніх місяців дощових днів більше, ніж сонячних – такими є клімат території, її геологічна будова та складний рельєф. З цих причин наш край заливає здавна. Але таких катастрофічних наслідків, як у 1969/70 та 2008/10 роках, буковинці ще не знали. Чому ж таке сталося? Як убезпечитися від подібних катастроф? Це і з’ясовували члени постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки, культури, спорту та молодіжної політики на виїзному засіданні.

Про висновки фахівців – у розмові із головою комісії, кліматологом, доцентом ЧНУ ім. Федьковича Ольгою КИНАЛЬ, та помічником депутата, геоморфологом, доцентом Богданом РІДУШЕМ.

Протягом 3-х днів постійна депутатська комісія разом з науковцями ЧНУ – фахівцями у галузі раціонального природокористування та управління територіями – обстежувала місця, потерпілі від повені.

За топографічними та супутниковою картами з Інтернету (Google Earth) уточнили розташування окремих водних об’єктів, які впливають на міру затоплення чи підтоплення (підйому грунтових вод) поселень.

Комісія відвідала десятки населених пунктів у Вижницькому, Кіцманському та Герцаївському районах, дослідили русла кількох приток Черемоша і Прута.

Ольга Киналь: – Причина усіх наших бід – нехтування набутками історичного, наукового та інженерно-технічного досвіду, правилами раціонального природокористування. Йдеться про забуті традиційні правила життєдіяльності, господарювання у районах, де завжди проблемою були і є або зсуви, або затоплення. Частина цих проблем виникає через недбалість, некомпетентність, зрештою – малограмотність населення, господарників і управлінців.

Коли я приїхала на Буковину з Наддніпрянщини і стала студенткою геофаку, – а ви ж знаєте, що студенти-географи протягом 5 років навчання багато подорожують – мене вразила велика кількість шанців, які були вириті попри кожну дорогу. Але ж вони були важливою складовою захисту від дощів і повеней, як і меліоративні системи.

– Ви хочете сказати, що коли б буковинці не долучили шанці до своїх дворів, щоби зайву грядочку помідорів посадити, то наслідки повені були б оптимістичнішими?

– Саме так. Утім додам, що ті управлінські структури, що опікуються дорогами, водовідведенням, мабуть, теж забули про рівчаки. Та шанці – це не єдина причина біди, що сталася. Найперше, потрібна система берегозахисних споруд уздовж найнебезпечніших ділянок русел не тільки великих рік, а й малих річок. І саме на них слід виділяти гроші під час ліквідації наслідків катастрофи. У нас же укріплення берегів – одвічна проблема. Останні події свідчать, що береги маленьких річок, які розливаються під час літніх дощів, теж потребують належного гідротехнічного захисту.

– А Вам не здається, що Буковина може просто… зникнути, тобто зсунутися й провалитися?

Богдан Рідуш: – Буковина ніде не дінеться, а от окремі її ділянки зсуваються постійно вже десятки тисяч років. Існують методики протидії цьому. У природних умовах надмірного зволоження мають бути розгалужені дренажні системи. Хочу нагадати, що багато населених пунктів краю, надто ж обласний центр, мали розгалужену дренажну систему ще сто років тому, її треба було лише підтримувати, а в місцях нової забудови – створювати.

Є ще одна обов’язкова позиція, без якої неможливо регулювати поверхневий стік. Це – посадка лісу. Бо дерева можуть послаблювати ерозійні та зсувні процеси. Натомість у Герцаївському районі ми побачили суцільні рубки. Та й космічна зйомка це підтверджує. А саме наслідком суцільних рубок є повені, ерозія ґрунтів і зсуви!

– На підтримку ваших слів наведу характерний приклад. Коли виїжджати з вул. Хотинської на Садгору, справа є доволі солідний горб, розрізаний навпіл величезним яром, який усе більшає. Щоби утримати процес, міська влада роздала ще за радянських часів там дачні ділянки, щоби люди садили дерева, зміцнюючи верхній грунт.

Натомість горе-дачники вже за української незалежності зазіхнули на тераси, розбиті ще німцями та засаджені айвою, почали їх вирівнювати і будуватися. Навіть мені, неспеціалісту, зрозуміло, що невдовзі їхні будинки поповзуть. І люди вимагатимуть компенсації…

О.К.: – Просто потрібен належний контроль виконавчої влади і її чіткі дії, зокрема, фінансування протизсувних, протипаводкових, природоохоронних програм. Проблемою є і ментальність людей. Часто вони не поступаються шматком двору чи городу, щоби через них прорити канаву для відводу води з сусідського обійстя, як у підтоплених Лужанах, наприклад. Населення вивозить сміття до русел річок, що абсолютно недопустимо.

Для запобігання катастроф у межах області потрібен науковий і обов’язковий моніторинг, у першу чергу – геологічний і метеорологічний. На жаль, сьогодні ніхто не знає, скільки опадів щомісяця випадає у Герці, Вижниці, Хотині…

Колись майже в кожному селі біля колгоспної контори був опадомір, за яким агрономи визначали кількість опадів. У червні на Буковині зазвичай випадає біля 90 мм опадів, а цьогоріч, за даними ЧНУ, – 285 мм! Геологічна служба за 20 років зазнала невиправданих скорочень…

Б.Р.: – Схили Прикарпаття уражені зсувами. А це як сплячий вулкан: може активізуватися будь-коли. Щоби убезпечити людей від такої біди, треба провести інженерно-геологічну зйомку кожного села, щоби виявити уражені ділянки і заборонити будівництво на них. До речі, для багатьох сіл така зйомка вже виконана в минулі роки, але теперішні голови сільрад про це навіть не здогадуються! Та коли вже комусь край треба будуватися, зводити слід виключно дерев’яні будівлі.

– А зовсім заборонити будівництво не можна?

Б.Р.: – Нині території діляться на придатні для будівництва, обмежено придатні та малопридатні. Усе залежить від кількості грошей, вкладених у будівництво. Сьогодні дозволяється будуватися навіть на вершині вулкану (сміється). І це не жарт.

Під час виїзду ми з’ясували, що в Герцаївському районі люди постраждали не лише від дощу та розливу річок, а й від ставків, які прорвало: вони не розраховані на такі опади. Вода на селище пішла хвилею-стіною, як цунамі. Пересвідчилися в цьому на власні очі та зробили знімки, які потім показали еменесникам. Адже у Герцах сходяться 4 річки і на кожній є ставки. На одній з них 2 греблі зруйновані цілком, а 2 – частково. Це означає, що греблі спроектовані неграмотно, без урахування максимального стоку води (якщо там взагалі є проект!). Для розрахунку ж останнього ж треба мати результати багаторічних спостережень за опадами.

Крім того, значні зсувні процеси спостерігаються й у лісах навколо Герци. Маємо знімки. Надмірні опади спричинили перезволоження схилів і активізацію зсувів. І це може бути лише початком.

– А висновок?

Б.Р.: – Ще раз хочу наголосити на обов’язковій схемі дій місцевої влади:

1. Заліснення схилів і заборона суцільної (!) вирубки лісів.
2. Упорядкування дренажних систем.
3. Укріплення берегів.
4. Відновлення опадомірних постів.
5. За участі фахівців – геологів та гідрологів – переглянути генплани забудови населених пунктів з урахуванням попередніх та останніх катаклізмів.

І ще одне:
До перегляду технічної документації гідротехнічних споруд (ставів з дамбами тощо), вивести їх з експлуатації, тобто спустити.
Людмила ЧЕРДАРИК «Версії»

Від редакції: Науковці своє слово сказали. Настав час дій для влади.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *