Нам кислотні дощі – їм екологічне паливо

Чому бідні? Бо дурні! Так кажуть у народі. Чи не про нас це? Адже ми досі залишаємося сировинною базою для країн Європи. Іноземні компанії збираються використовувати наш енергетичний потенціал для поліпшення екологічних умов – для себе, зрозуміло. А чому це робимо не ми? Відповіді на запитання – у розмові з головою Громадської екологічної ради при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області, професором, завідувачем кафедри фізхімії та екології хімвиробництв ЧНУ ім. Ю. Федьковича Яремою ТЕВТУЛЕМ.

Наші відходи – їм доходи

– Яремо Юрійовичу, у місцевій пресі пройшла інформація про наміри компанії «BioTechnology Development» розпочати виробництво нового для нас виду палива для енергетичної галузі. Це позитивна чи негативна новина?

– З одного боку – позитивна. Це нові робочі місця. Хоча, повірте, не така вже й значна кількість. З іншого – негативна. Адже планується виготовляти пресовані гранули з рослинної сировини не для нашої енергетичної галузі, а для інших держав, зокрема, Німеччини, Італії та Франції. Тобто відбудеться те ж, що з лісом: вивозимо кругляк, залишаючи гори лисими, а ввозимо космічної вартості меблі з цієї ж деревини. Податки залишаються за кордоном, зайнятість робочих рук – теж там.

– А про яке, власне, нове для нас паливо йдеться?

– Про Паливні гранули циліндричної форми діаметром 6-14 мм і довжиною 10-30 мм. Їх виготовляють з відходів деревини – стружки, трісок, тирси, а також соломи, лушпиння соняшника та рису, костриці льону, торфу тощо. І що особливо важливо – без хімічних зв’язувальних речовин!

Розвинуті країни Європи, Америки, Сходу вже кілька десятиліть успішно створюють і використовують екологічно безпечне паливо з відновлювальної сировини. Енергетичний потенціал біологічної сировини, яка щорічно продукується на нашій планеті, в десятки разів перевищує потреби людства!

Щокілька тижнів у Європі вводять у експлуатацію один-два заводи з виробництва гранул. У Канаді і США на 60 заводах щороку виготовляють майже 2 млн.тонн такого палива. Найбільший в Європі виробник гранул Швеція продукує біля 1,5 млн. т на рік, а використовує ще більше – 1,75 млн. т на рік. Крім Швеції, лідерами у виготовленні і використанні паливних гранул є Фінляндія, Австрія, Німеччина, Італія.

Їм прибуток – нам втрати

– Зрештою, зрозуміло, чому такий інтерес до цього виду палива. Нескінченні джерела для його виготовлення…

– Не тільки це. По-перше, воно забезпечує енергетичну незалежність від постачальників викопного палива, що є надзвичайно актуальним для України. По-друге, деревне паливо екологічно безпечне. За цим показником воно поступається тільки водню. Коли використовується деревне паливо, то не утворюються сполуки сірки, які згодом спричиняють кислотні дощі. По-третє – за примусового дуття повітря утворюється дуже мало попелу. А перемелений попіл можна використовувати навіть замість цементу.

– То що ж, вертаємось у доіндустріальний період з печами та дровами?

– Хибна думка. Скажіть, Італія належить до відсталих країн? Ні, а вона використовує щорічно близько 800 тис. т гранул, хоча виробляє наполовину менше – решту імпортує. Велика кількість гранул йде на побутові потреби. Тому щорічно продаються сотні тисяч пічок для такого палива. В Італії, Німеччині, Франції, куди планують вивозити виготовлені в нашій області гранули, не ігнорують жодних альтернативних і відновлювальних джерел енергії. А ми, горді собою, знову залишаємося сировинною базою для країн Європи.

– Якою буде потужність підприємства на Буковині?

Вона сягатиме 5 тис. т/міс. Іншими словами, область щомісяця втрачатиме 5 тис. т пальної рослинної сировини! Чи по-господарськи це, якщо ми дбаємо про альтернативні джерела енергії для нашого побуту й промисловості?

– Ви проти інвестицій у нашу економіку?

– Стосовно таких інвестицій – так, проти. Хоча для закордонної фірми вельми привабливо розпочати свою справу на Буковині. Чому? Бо підприємство вартістю 12 млн. грн окупиться за 8-10 місяців. Їм прибуток, а нам – втрати.
Нема свого – візьми чуже

– А все ж таки скільки людей треба для обслуговування котлів, які опалюються гранулами?

– Тут теж самі розчарування. З огляду на зайнятість одна з компаній Сербії спільно зі шведськими й польськими партнерами створила автоматичний котел, принципово новий за технологією, з коефіцієнтом корисної дії 91 %! Подача палива у котел, його очищення, контроль заповнення ємності для попелу і розрідження у витяжній трубі та багато іншого здійснюється в автоматичному режимі. Оператор тільки слідкує за роботою механізмів.

– І це створила Сербія, де всього на всього 10, 5 млн. населення?!.

– Та фірма має вже 20-ти річний досвід роботи в галузі. Щоправда, в Україні є фірма, яка реалізує такі котли.

– А що ще є у нас?

На жаль, місцевий ринок цього виду палива розвинутий слабко. Ми надто повільно придивляємося глядаємося до того, що вже десятки років використовують у розвинутих країнах. Хоча тут не треба навіть вигадувати чогось свого: достатньо використати готові досвід і розробки. Натомість робимо тільки перші кроки в цьому напрямку. Зокрема, Чернівецька торгово-промислова палата спільно з Німецьким Товариством Технічного Співробітництва оголосили обласний конкурс бізнес-планів для впровадження енергозбережних технологій. Реалізація такого проекту сприятиме заощадженню енергоносіїв, використанню відновлюваних джерел енергії і поліпшенню довкілля. Тим часом іноземні компанії хочуть використати наш енергетичний потенціал для поліпшення екологічних умов власного проживання. Думаймо, панове!

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

1 response on Нам кислотні дощі – їм екологічне паливо

  1. Складається враження, що статтю писала людина як мінімум обмежена. Автору шкода пелет (гранул), які вивозять з україни. А чи знає автор, що їх роблять з відходів, які наші державні лісгоспи просто спалюють прямо в лісі? забруднюючи при цьому атмосферу. Чи може краще ці гілки просто спалювати в лісі, тирсу викидати в відвали і хай гниє.. а проклятим “розумним” європейцям нічого не давати, щоб не дай бог не стати сировинним придатком?. А ті робочі місця? вони все таки будуть, і податки.. З аувтором повність незгодний.
    А нам хто не дає котли на пелети ставити? А ось “прозрієм” .. і вже ці ж пелети буде де брати своЇ, а не імпортні. Завод для держави потрібний однозначно. тільки треба ввести якийсь податок (мито) на вивіз біопалива, щоб на європейцях наживатись, а для нас воно було дешеве.

    З повагою, Герасим

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *