Термітна пошесть в Україні

Ні, я починаю-таки вірити: багата в нас країна – Україна! Бо після 18 років суцільного дерибану ще знаходяться охочі відштовхнути когось від владного корита і самому дістатися до нього.

Чого там звинувачувати когось у фальстартах і обмежувати виборчі кампанії певним терміном: виборча кампанія як почалася в нас на початку 2004-го заявою лідерки БЮТ про те, що в разі, коли перемогу на виборах отримають не вони, БЮТ нізащо не погодиться з результатом таких виборів, так і триває усі ці роки… Безперервно.

І що б не робили наші політики – навіть, коли й корисне щось для народу й для держави, вони весь час ніби оглядаються на незриме дзеркало виборчих перегонів: а як я у ньому виглядаю?..

Нехай не ображаються тварини, але спадає на думку схожість наших так званих політиків з термітами: поки не залишать від України голий скелет, не заспокояться…

І, на відміну від термітів природних, розлітатися будуть не зграєю, а поодинці, туди, де на потаємних рахунках причаїлася відшматована часточка нашого з вами добра, шановні українці!

Минули часи, коли крали тільки сировину чи продукцію: ліс, землю, нафту, золото, будматеріали чи харчі…

Дерибан стає все витонченішим, навчилися маскувати його під конкурси, тендери, державні програми і навіть під благодійні проекти…

Крадуться державні посади – коли замість талановитої, але без зв’язків, людини садовлять чиюсь нездалу дитину – і соціальні допомоги, які просто не доходять до тих, кому призначені…

Крадеться можливість заробляти й отримувати в майбутньому пенсію. Освіта – коли замість старанної талановитої молоді до ВНЗ потрапляють фальшиві пільговики.

Навіть наше здоров’я – через недоброякісні ліки та вакцини, фальшиві харчі й воду.

І не можна з цим нічого зробити, навіть коли схопили когось за руку, бо виявляється, що «немає механізмів» для повернення вкраденого! От вкрасти можна, а повернути – ніяк!

Show must go on?

Лариса ДМИТРЕНКО

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *