Ця історія заслуговує опису на сторінках авантюрного роману. Уявіть: аби повернути поцуплене державне майно, уряд ініціює надання статусу заповідника «прихватизованим» землям. Але не може передати позов до суду, бо народні депутати з партії головного фігуранта цього скандалу фактично викрадають з місцевого органу влади документи про буцімто «законну приватизацію». Захоплює? Інтригує? Далі буде!
Хто з українських виборців не пам’ятає гасла Партії регіонів на виборах до парламенту: «Покращення вашого життя вже сьогодні»? Ні для кого не секрет, що представники цієї політичної сили, як ніхто інший в українському політикумі, вважають за краще починати втілення в життя заманливого гасла саме з себе?
Ось як, наприклад, Віктор Янукович, який з себе почав і, схоже, на собі улюбленому охоче й закінчив би… Однак Кабмін затвердив план повернення вкраденої Януковичем резиденції державі. А Мінприроди ініціював надання цій території статусу заповідника, про що днями повідомив міністр Георгій Філіпчук.
Та регіонали, звиклі усе брати нахрапом, з реакцією не забарилися. Як виявилося, депутати з парламентської комісії, яку очолює представник ПР Микола Джига і яка створена нібито задля розслідування обставин незаконного арешту 2005 року регіонала Бориса Колєснікова, в авантюрний спосіб вилучили з архіву Вишгородської райдерждміністрації документи, що стосуються «прихватизації» лідером регіоналів великої ділянки історичної місцевості, що донедавна була державною резиденцією. Ось такі пристрасті вирують навколо колишньої монастирської маєтності. Але почнімо спочатку…
Красиво жити не заборониш
Вперше Янукович побачив свій маєток 2002 року, коли став прем’єр-міністром. Тоді йому, як главі уряду, надали в користування будинок № 20 на території державної резиденції «Межигір’я» в селищі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.
Краса тутешніх заповідних місць (затишний «куточок» для слуг народу розміщений на березі Київського водосховища серед мальовничих хвойних та змішаних лісів) не могла не сподобатися головному «регіоналу», відомому любителю полювання.
До того ж, зовсім поруч знаходилося мисливське господарство, в якому він неодноразово відпочивав з рушницею в руках. І, не виключено, щиро страждав від того, що такі чудові місця належать не йому, господареві життя і визнаному піонеру в процесах її «покращення вже сьогодні», а якомусь там ефемерному народу в особі української держави.
Але ж красиво жити не заборониш. І Янукович, що не звик розмінюватися на дрібниці, «поклав око» на всі 140 га маєтку. Як людина, відома умінням поставити чиновницькі можливості на службу особистим бажанням, лідер ПР за допомогою багатоходової комбінації заволодів усім цим майном, або, прямо кажучи, поцупив його в держави. А що тут такого, справа-то звична …
Хтось обуриться: ай-ай-ай! Мовляв, недобре, негоже державному діячу, та ще на такій високій посаді, на якій тоді перебував Янукович, народне надбання безсоромно тирити. Соромно, мовляв, повинно бути…
А ніхто й не стверджує, що екс-прем’єр, провертаючи махінацію з відчуженням ласого шматочка держвласності, не зазнавав мук совісті. Може бути, навіть дуже мучився. Буквально вистраждав це сумнівне «набуття» …
Зате тепер у Віктора Федоровича є свій п’ятиповерховий будинок у лісі, чотири басейни з острівцем посере-дині, «мисливський будиночок», сауна, тенісні корти, критий фруктовий сад. Мирно співіснують там козулі, олені, пави, зайці і навіть один кенгуру. А звірини навколо! Стріляй, коли хочеш і скільки влізе: жоден еколог, державний мисливствознавець або єгер на цей заграбастаний у держави шматочок території вже не проникне. Сувора охорона пильно стежить!
Схема дерибану
Про тонкощі переводу маєтку з державної власності у приватні руки детально повідало авторитетне Інтернет-видання «Українська правда». Торкнемося лише основних моментів. Не минуло й трьох місяців з того моменту, як Янукович уперше став прем’єром, а він уже встиг змінити статус «Межигір’я» з «державної резиденції» на «державну дачу». Потім через донецький благодійний фонд «Відродження України» лідер ПР узяв будинок в оренду, заплативши смішну як за такий об’єкт (будинок 325 кв. м. і 3 га землі) суму, – менш ніж 2 тис. доларів.
Після «помаранчевої» революції нова влада спробувала повернути майно державі. У березні 2005 року Генпрокуратура оскаржила сумнівний договір оренди в суді і виграла справу. І вже у травні того ж року, відповідно до букви закону, рішення набрало юридичної сили.
Але Віктор Федорович мало не зубами тримався за маєток, будь-якими способами затягуючи процедуру передачі, і тут йому дуже вчасно вдалося другий раз зайняти крісло глави уряду.
Штатний юрист ПР Олена Лукаш, яка обіймала тоді посаду заступника міністра Кабміну, не забарилася з підписанням від імені держави листа з відмовою від позовних вимог по «Межигір’ю».
Спритно? Ще б пак! Але апетит, як відомо, приходить під час їжі. І зупинятися на досягнутому лідер «регіоналів» не збирався. Не для того ж ішов у владу. Якщо вже гребти під себе, то не совочком, а ковшем екскаватора.
Відповідно до зростання масштабу особистості. Щоби вже ніхто не сумнівався, що зумів витиснути із себе Віктор Федорович юнацький потяг до чужих шапок. І не згадує минулого… витиснув! Шапки його тепер не цікавлять. Користуючись посадою, Янукович швиденько вивів з держвласності все «Межигір’я», а це ні багато, ні мало – як 137 га! Додайте до них будинок з прилеглою територією і вийде рівно 140 га.
Треба віддати належне винахідливості махінаторів. «Відмичкою» у цій новій, більш складній операції з відчуження народного надбання, стала НАК «Надра України». 25 вересня 2007-го, всього через чотири дні після заволодіння майном резиденції, Національна акціонерна компанія виводить «Межи-гір’я» з держвласності і з вражаючою оперативністю передає якійсь фірмі «Мідінвесттрейд», зареєстрованої … ну, звичайно ж, у Донецьку! А вже в останньої, як потім визнав сам Янукович, він і викупив величезний маєток.
Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко взялася за відвоювання державного майна. Зрозуміло, що для швидкого повернення «Межигір’я» необхідно задіяти «реверс» через «Надра України». Поки уряд розгрібав документи, з’ясовуючи, що і як було зроблено високопоставленими спритниками і яким чином повернути процес «прихватизації» держрезиденції назад, оточення Януковича ненароком саме прискорило процес.
Річ у тім, що, чудово усвідомлюючи ситуацію, команда Януковича через суд примудрилася повернути на посаду колишнього керівника НАК Едуарда Ставицького. Саме цей пан завірив своїм підписом у попередні роки відчуження елітного маєтку. А 19 серпня 2009 року, діючи по-рейдерськи, із застосуванням сили, Ставицький у супроводі «групи підтримки» із семи кремезних чоловік зумів зайняти кабінет керівника Національної акціонерної компанії, що завдяки журналістам-телевізійникам негайно стало відоме всій країні.
Така зухвалість обурила главу уряду. Тимошенко повторно звільнила Ставицького і зажадала прискорити процес повернення «Межигір’я» державі.
«Це та резиденція, якою володіли всі уряди ще з часів Хрущова та Щербицького. Те, що Янукович особисто для себе саме цю урядову резиденцію забрав під свою дачу, – не зійде йому з рук! Ми виконали весь алгоритм дій для повернення державної резиденції з приватної власності Януковича державі», – заявила прем’єр-міністр на одному з останніх засідань Кабміну.
Слова прем’єра зі справою не розійшлися: за відомостями з уряду, Мін’юст уже підготував перший пакет необхідних документів з цього питання і запустив їх у роботу.
Ні фіга собі «макове зернятко»!
Чи варто дивуватися, що Віктор Янукович і його соратники спочатку всіляко уникали коментарів з «дачної теми»? Але історія стала настільки резонансною, що діватися було нікуди. І «регіонали» заговорили.
«Кожному гарантовано право на житло», – сухо, але впевнено заявив Янукович, зазначивши, що комплекс в Межигір’ї – це всього лише звичайний будинок, а не резиденція.
Можливо, має рацію Віктор Федорович? І 600 квадратних метрів житлоплощі плюс 140 га земель (для наочності уявіть собі «присадибну ділянку» розміром 3,5 км на 3,5 км!) з усім «джентльменським набором» – це якраз те, на що може розраховувати кожний простий українець? Та ще й за умови, що поцупить такий ласий шматочок суспільного пирога мало не задарма?
Від цієї заяви лідера ПР навіть не смішно. У той час, як мільйонам українців просто ніде жити, та ще й в умовах економічної кризи, таке могла сказати тільки людина, яка або абсолютно не розуміє, в якій країні живе, або їй просто наплювати на всіх без винятку, окрім себе. Або і те, й друге …
Не менш цинічно висловилася і багаторічна соратниця Януковича Ганна Герман. На її думку, в масштабах традиційного розкрадання владою країни «чорний піар» з якимись там чиїмись дачами – це «маленьке макове зернятко». Якби члени ПР так само завзято захищали права своїх виборців і українців загалом, як вони це роблять щодо «прихватизованого» лідером партії маєтку, то за державу можна було бути спокійними.
У Віктора Януковича ж пріоритети давно розставлені. Лідер «регіоналів» так любить свій «скромний куточок», де він усього лише реалізує своє природне право як «пересічного українця» на житло і «поліпшення життя вже сьогодні», що на майбутніх виборах він, безумовно, буде боротися за місце під політичним сонцем з потрійною силою. Для нього програти ці вибори означає втратити «Межигір’я» остаточно. Шкода, мабуть, неймовірно…
Тамара НЕХВОЙКА
