Михайло ПАВЛЮК: «Депутату не можна заборонити думати»

Депутат Чернівецької обласної ради, політолог Михайло Павлюк поділився своїми думками про останні події в області та Україні зокрема.

551500_439062456182994_1307813206_n 

– Які завдання на даний момент стоять перед Народною радою? Чи є взагалі сенс у її створенні?

Почну з того, що події останніх тижнів показали неготовність української влади як на центральному, так і на місцевому рівнях до діалогу з громадянами. Я за те, щоби створювалися нові політичні майданчики, де вироблятиметься позиція громадян, які борються за свої права і свободи і хочуть, щоби влада їх почула. Тому Народна рада, першочергово, має зміст як консультативний і дорадчий орган.

Першим рішенням Народної ради стала пропозиція до президента щодо скасування законів 16 січня. Друга пропозиція – звільнення усіх затриманих активістів. Третя – дати політичну оцінку керівництву МВС та, власне, всього уряду, який не зміг відреагувати на кричущі порушення прав і свобод громадян.

Далі Народна рада виступить за ухвалення обласного бюджету на 2014 рік. Я не проти бюджету як такого. Знаєте, це – як відмовлятися від мішка з грошима, які належать народу. Це гроші платників податків. Власне, треба переглянути той «блокнотик», у якому записано, куди ці кошти будуть розподілятися. Також доцільно запропонувати більш дієві механізми контролю за виконанням бюджету.

– Чи зареєстрована Народна рада офіційно?

– Ні, йдеться про міжфракційне об’єднання, але для її реєстрації як громадської організації чи юридичної особи ще треба дочекатися певних формальностей. Думаю, це питання часу.

А склад її повністю сформований?

– Так, але список не є закритим. На даний момент до неї увійшли лише опозиційні та позафракційні депутати. Думаю, ми будемо включати до Народної ради не тільки депутатів, але й долучати до роботи представників громадських організацій, активну молодь, усіх бажаючих взяти участь у цьому процесі.

А тепер щодо штурму Чернівецької  ОДА. Як на вашу думку, чи можна було уникнути силових методів і руйнування архітектурної памятки?

– Вочевидь, можна було вирішити все мирним шляхом. І я до останнього був оптимістом. Звертався до представників фракцій, до опозиції з проханням не допустити, щоби мітингувальники пішли на штурм архітектурної будівлі, колишнього Палацу юстиції.

О 10-ій годині, коли розпочалася сесія облради, ми недорахувалися десятьох депутатів, які стояли внизу і не могли потрапити всередину. Я закликав присутніх зійти вниз і запустити депутатів на сесію. Друга моя пропозиція, щоби сесія розглядала не лише питання бюджету, а й питання суспільно-політичного характеру, проекти рішень яких були оприлюднені на сайті облради ще від 2 грудня 2013 року. Тобто, жодних формальних підстав не включати їх не було. Можливо, були підстави політичного характеру. На жаль, представники влади не пішли на компроміси. Вони казали, що зараз важливіше ухвалити тільки обласний бюджет – і більше нічого робити не треба. Та, мабуть, це не сподобалося людям, що були внизу: влада не захотіла почути їхньої думки. Досить було піти їм на зустріч – і вже за годину ми могли би ухвалити рішення і, власне, почати обговорювати бюджет. Але говорити вже не було про що. Ситуація настільки загострилася, що сесію слід було закривати.

Але ті депутати, що залишилися, взяли на себе відповідальність за громаду й підписали вимогу щодо порядку перебування людей у приміщенні облдержадміністрації та взяли особисту відповідальність за будь-які пошкодження. Фактично постраждали тільки двері при вході в адміністрацію. Я не бачив якихось масштабних руйнувань. Звичайно, я був серед людей, які вимагали цілодобової участі депутатів, які несли б з активістами чергування й підтримували порядок в приміщенні на вулиці Грушевського. І мені здається, що нам це вдалося непогано. Жодним чином не йдеться про якісь неправові дії. І облрада, і адміністрація працюють в абсолютно нормальному режимі, працівники спокійно ходять далі на роботу.

– Прокурор області уже завів кримінальне провадження за фактом захоплення адміністрації. Чи готова Народна рада надати гарантії захисту мітингувальникам?

– Наскільки мені відомо, нардепи планували зустріч із прокурором, щоби обговорити низку питань, які турбують депутатський корпус. По-перше, це порушення закону про місцеве самоврядування і про статус депутатів місцевих рад у частині недопущення їх на робоче місце. Власне, були зафіксовані й факти перешкоджання журналістській діяльності. І, очевидно, треба говорити про те, що рішення, які стосувалися питань євроінтеграції, засудження дій уряду та пропозиції щодо соціально-економічного розвитку, були опротестовані прокуратурою через їх невідповідність, на думку прокуратури, законодавству. Це ж посягання на свободу думки. Депутати ухвалили рішення, висловили свої думки відповідно до чинного законодавства. Вони не закликали до екстремістських дій, до антиконституційних дій. Вони просто висловлювали думку громади. Не можна заборонити депутату думати. Уряд може не брати його думку до уваги, але скасувати – ні. Тому депутати повинні підняти ці питання. Про результати говорити я ще не готовий, але ми над цим працюємо.

Головною вимогою мітингувальників була відставка губернатора. Але чи є в ній якийсь сенс?

Вимога щодо відставки губернатора несе суто політичний і моральний характер. Зрозуміло, що за законом призначає і звільняє голову адміністрації президент. Ми і не претендували на функції президента. Ми пропонували губернатору врегулювати цей конфлікт. Коли він з цим не впорався, то мав взяти на себе політичну відповідальність. Так зробили губернатори Волинської, Рівненської, Івано-Франківської, Тернопільської, Львівської областей. Вони, дивлячись на настрої людей, вирішили не ставити партійні інтереси вище інтересів громади. Тому я розумію, що мораль і політична ситуація – це нерозривні складові, і переконаний, що події минулої п’ятниці можна було розв’язати зовсім по-іншому, якби на те була воля нашого керівництва.

– Що, на вашу думку, призвело до кривавих подій на вулиці Грушевського у Києві?

Це логічна реакція людей, які прагнуть справедливості й відновлення своїх прав і свобод. Те, що ми бачимо з обох сторін застосування сили – це, на жаль, наслідок, а не причина. Не можна шукати причину у тому, що мітингувальник надягає захисну каску чи носить маску. Він захищає свої права, які в нього вкрали. Тим більше, що інша сторона ховає обличчя та є в повному спорядженні. Якщо одна сторона застосовує пневматичну зброю, а за деякими даними і вогнепальну, то чому інша не може захищати себе в законний спосіб? Нагадаю, що ознакою цивілізованого демократичного суспільства є право на самозахист. Це фундаментальне природне право. Я жодним чином не виправдовує насильство, але підтримую людей в тому, що вони захищають свої права і свободи.

– Чи зможе переформатування уряду «розрулити» ситуацію в країні?

– Перш за все хочу сказати, що пропозиції, озвучені президентом у суботу ввечері, не були схвалені ні Майданом, ні експертами. Але всі сходяться на тому, що влада повинна йти на перемовини та шукати компромісне рішення. Я поділив би переговорний процес на кілька етапів. І точно не ставив би першим кадрові зміни. У найкоротші терміни влада повинна створити групу, яка відновила би процес перемовин щодо підписання угоди про Асоціацію України з ЄС. Оце буде серйозним кроком на зустріч громаді. Але, безумовно, пріоритетом залишається і скасування «диктаторських» законів, перегляд керівництва комітетів Верховної ради України та формування нової парламентської більшості.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

 

P.S. Коли це число «Версій» готувалося до виходу, прийшла звістка про скасування Верховною Радою низки диктаторських законів від 16 січня.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *