Імпетиго – захворювання ніжної шкіри

Якщо на вашій шкірі з’явилася маленька червона плямочка, яка через кілька годин збільшується і перетворюється на пухир, заповнений каламутною рідиною, негайно зверніться до лікаря. Адже у вас – гнійно-запальне захворювання шкіри – піодермія. Найчастіше на це захворювання, зокрема, на імпетиго (різновид піодермії), хворіють діти та жінки. Цьому сприяє те, що шкіра в них ніжніша, ніж у чоловіків. Захворювання заразне як для самого хворого, який руками, рушником чи постільною білизною може переносити інфекцію на сусідні ділянки шкіри, так і для оточення  – при користуванні спільними рушниками, посудом тощо.

111111

Заразитися мікроорганізмами можна побутовим шляхом чи при безпосередньому контакті з носієм інфекції.

Оскільки діти інфікуються легко – це може призвести до ендемічних спалахів у дитячих колективах, де бактерії передаються через іграшки та при користуванні спільними предметами. Тому дуже важливо у дитячих садках, таборах і школах дотримуватися санітарно-гігієнічних норм.

Шкіра людини виконує функцію бар’єру від проникнення до організму різних патогенних агентів. Але при впливі на організм людини різних чинників зовнішнього та внутрішнього середовища захисна дія шкіри знижується, створюючи передумови для інфікування. До зовнішніх факторів належать: переохолодження, перегрівання, що супроводжується посиленим потінням, мікротравми, забруднення шкіри, дієта збагачена вуглеводами та збіднена білками, екзогенні гіповітамінози, тривале вживання великих доз певних груп лікарських препаратів, які пригнічують імунологічну реактивність організму тощо. Внутрішні ж – ендокринні захворювання, наприклад, цукровий діабет, зниження системного та локального імунітету, хронічний тонзиліт, гайморит, карієс, порушення обміну речовин, ендогенні гіповітамінози, тяжкі системні захворювання, перевтома, стрес. Інкубаційний період імпетиго триває близько тижня. Є первинні піодермії, які виникають на неураженій шкірі та вторинні, як ускладнення дерматозів, які супроводжуються свербежем та пошкодженням цілісності шкіри, наприклад короста, дерматити тощо.

Прислухайтеся до власного тіла

Симптоми стрептодермії – різні, залежно від виду захворювання. Зазвичай непокоїть свербіж. Загальним для всіх видів стрептодермій є поява на ураженій ділянці шкіри маленької червоної плями, яка протягом кількох годин збільшується та на її поверхні з’являється фліктена – пухир, заповнений каламутною рідиною, а потім – гноєм. Згодом на поверхні фліктени виникає кірка, яка з часом відпадає, залишаючи на місці ураження пляму. Процес швидко поширюється і триває від 2-х до 4-х тижнів. Найчастішими проявами імпетиго бувають: бульозне імпетиго – локалізується на ступнях та гомілках, тильній поверхні кистей; щілиноподібне імпетиго (заїда) – в куточках рота, де виникають лінійні тріщини, через які боляче відкривати рота; імпетиго нігтьових валиків (турніоль) – виникає навколо нігтьових пластинок, при якому ураження підковоподібно оточує ніготь, сприяє інфікуванню наявність задирок на пальцях; стрептококова опрілість – виникає в дітей в складках шкіри і характеризується схильністю до мокріння; суха стрептодермія –  плями білого чи рожевого кольору з дрібними лусочками на відкритих ділянках шкіри; звичайне (вульгарне) імпетиго – вогнища ураження локалізуються частіше на обличчі, в ділянці вух, рідше на тулубі, кінцівках, вони та вкриті жовтими «медовими» кірками.

Інфекція любить воду

Діагноз стрептодермій ставить лікар-дерматолог. Його можна підтвердити бактеріологічним дослідженням.

Лікування призначає лікар залежно від особливостей клінічного перебігу у кожного конкретного пацієнта. Якщо висипка обмежена, призначають місцеве лікування: на ділянки ураження – анілінові барвники та антибактеріальні мазі, шкіру навколо обробляють антисептиками. У випадку поширених форм стрептодермій, призначають крім того, антибактеріальні препарати системної дії, а також імуномодулятори (за необхідності) та полівітаміни. При хронічному перебігу або при частих проявах проводять комплексне обстеження для виявлення хронічних соматичних захворювань. Важливо дотримуватися дієти, обмежуючи вуглеводи. Уражені та прилеглі до них ділянки здорової шкіри, не можна мочити водою до зникнення висипань, бо вода сприяє поширенню інфекції.

Профілактика гнійничкових хвороб

Збалансоване харчування, зміцнення організму, дотри­мання правил гігієни шкіри, обробка мікротравм дезінфікувальними засобами для дітей – водні розчини анілінових барвників), своєчасне лікування супутніх захворювань, зміцнення імунітету. Всі предмети, з якими контактував хворий, повинні кип’ятитися та оброблятися антисептиками.

У дитячих дошкільних закладах дітей, хворих стрептодермією, ізолюють і призначають карантин на 10 днів.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Лілія ГУЛЕЙ, асистент кафедри дерматовенерології, кандидат медичних наук Буковинського державного медичного університету

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *