І в кирзаках, і на підборах залишається Жінкою

skrikulyak
Під час повені 2008 року Світлана СКРИКУЛЯК очолювала рятувальний штаб у Новоселицькому районі

Коли серед ночі вона чує тривожний дзвінок, миттю схоплюється, вдягає камуфляж і кирзові чоботи, поспішає туди, де цієї миті найбільше потрібна. Суворе чоловіче вбрання анітрохи не псує її тендітної жіночої фігури. Світлані СКРИКУЛЯК удається поєднати, здавалося б, непоєднуване: вона Герой-рятівник – і просто красива жінка. До цього можна додати хіба що єдине: ще й розумна жінка.

Високі підбори, легкий розкльошений плащик і чарівна посмішка – так виглядає Світлана після роботи. Вона насолоджується ароматом опалого листя, збирає його у жовто-полум’яний букет і щиросердно дякує Богові за те, що маємо таку красу:

– Я дуже люблю людей і свою землю. Особливо ці почуття загострилися після літньої повені, коли, здавалося, ще трохи – і настане кінець світу, – зізнається Світлана Скрикуляк. – Вода, вода, вода… Вона була скрізь, і кінця цьому не було видно. А я мусила бути сильною, бо очолювала рятувальний штаб у Новоселицькому районі. І щоразу, виїжджаючи на порятунок, пропливала на човні затопленими вуличками, на яких ще вчора буяли квіти і пахло медом. Діставала людей з напівзруйнованих будинків і загортала малих дітей у теплі ковдри, щоби зігріти і заспокоїти. Після такого, мабуть, не любити життя неможливо.

У воду – з головою

– Один випадок і досі не забувається з голови. Пізно ввечері дощ посилився. Я разом з підрозділом рятувальників вирушила до Костичан, де на той час ситуація була критичною, – пригадує жінка. – Плащ-палатки ледь-ледь захищали від дощу: страшенна злива тривала.

Ми рухалися вузенькими сільськими вулицями на спеціальному габаритному човні. Через дощову стіну видимість була обмеженою. Раптом із темряви до нас назустріч вибіг чоловік. Вода була йому по груди. Він біг і плакав: «Вода дійшла до вікон! Допоможіть! У хаті – двоє маленьких дітей і старенька мати», – мовив він. Я підняла догори великий ліхтар. Чоловік показував нам дорогу. Важко передати словами, як страшно стало тієї миті. Але не мала права показати це.

Хлопці зайшли до затопленого будинку. Вода на подвір’ї сягала підборіддя. Уже за мить на витягнутих вгору руках вони несли маленьку дівчинку, за нею – хлопчика і стареньку жінку. Люди кинулися цілувати нам руки та дякувати. А ми «на автоматі» везли їх якомога далі від великої води.

Скраб і крем – власного приготування

Коли Світлана Скрикуляк повертається додому, вона змінює армійську вдяганку не на домашній старенький халатик. Жінка певна: завжди треба виглядати жіночною і доглянутою – і на роботі, і вдома, і в гостях.

– Коротенькі шорти та футболка – мій звичайний домашній «дрес-код», – розповідає вона. – Якось поралася у саду біля квітів, а до нас зайшов слюсар. Привітався зі мною і питає: «А мама вдома?». Моєму чоловікові взагалі часто закидають, що в нього дружина молоденька. Хоча я свій вік не приховую. Мені – 51.

Світлана завжди доглядала за собою. І доньку до цього привчила. Розповідає, коли дівчинка навчалася у школі, бувала півночі плела їй 120 кісок, щоби гарно виглядала.

І про себе дбати Світлана Скрикуляк ніколи не лінується. Коли вдень не вистачає на це часу, присвячує собі нічні години. Тривалий час жінка очолювала «Новоселицький консервний завод», а нині вона – заступник директора одного з найбільших на Буковині підприємств – ТОВ «Роднічок».

– Ніколи не треба лінуватися, – переконана жінка. – З віком тіло все одно в’яне. Але попри це підтримувати власну індивідуальність завжди треба. Причому, у мене є «золоте» правило: я ніколи не оголяюся. Адже індивідуальність – для однієї людини, тож не варто виставляти її напоказ.

Щоби гарно виглядати, Світлані не доводиться витрачати шалені кошти на дорогу та часто далеко неякісну косметику. Усі засоби догляду за тілом і обличчям жінка-рятувальник створює самостійно. Наприклад, змішує цукор, гель для душу і оливкове масло – і отримує скраб для обличчя. А щоби не вживати хімічних кремів, збиває жовток, оливкове масло та одну чайну ложку лимонного соку. Цю суміш наносить на обличчя і шию одразу після очищення скрабом.

– Ці процедури повторюю щотижня. Результат – на обличчі, – сміється Світлана. – Коли я гарно виглядаю, почуваюся впевнено. І знаю, що чоловік навряд чи подивиться на іншу, коли поруч є своя красуня-дружина.

Жінка давно відмовилася від будь-яких очищувальних лосьйонів. Натомість протирає обличчя… пелюстками троянд.

– Я засушила чимало пелюсток троянд. Потім залила їх мінеральною водою і дала настоятися протягом чотирьох годин. Трояндову воду розлила у формочки для льоду і заморозила. Тепер щоранку протираю обличчя холодними кубиками з троянд, – поділилася ще одним секретом красуня-жінка.

Коли їй здається, що трохи погладшала, не поспішає сідати на дієти. Взагалі не визнає їх. Просто намагається їсти помірно, не зловживаючи смаженим і жирним. А щоби після свят живіт прийшов у норму, протягом десяти днів зранку натщесерце випиває склянку мінеральної води, до якої додає одну чайну ложку лимонного соку.

– Негарних жінок не буває, я у цьому переконана, – каже Світлана Скрикуляк. – І навіть чоловіча професія не може придушити наше жіноче єство. Правду кажучи, для мене не має значення – у кирзових чоботах іду чи в елегантних черевичках на високих підборах. У будь-якому вбранні почуваюся Жінкою.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *