Чи можна вважати питною воду, яку п’ють чернівчани?

 

Гадаю, я переконала читачів, що споживати дністровську воду небезпечно для здоров’я: питною назвати її можна лише умовно. Чи ж є вихід? Безперечно!

Порівняно з 80-90-ми роками минулого століття, кількість водокористувачів у місті значно зменшилась. Потребуємо води десь удвічі менше, ніж подає Водоканал. Але виникає запитання: чому водоканал діє саме таким чином? Чому у місто подається майже удвічі більше води, ніж споживається користувачами? Одна з відповідей – зношена часом, хімічною та біологічною корозією водопровідна мережа. Не заперечуватимемо, що останнім часом водоканал в силу можливостей провів оновлення частини водопровідної мережі. Але не всієї. А якщо мережа дірява, чи легко подати нею воду, скажімо, на п’ятий поверх? Спробуйте налити у чашку води з чайника, в якому безліч дірок? Може, хіба що під тиском вам удасться це зробити. Більше того, зношена водопровідна мережа – це ще й санітарна небезпека навіть для бездоганно підготовленої води. Окрім того, запитаймо себе, чи не піддається негативного впливу вода з водогону, яка пішла у грунти? Як багато води пішло у грунти, можуть сказати і гідрометеорологи, і будівельники. На жаль, рівень ґрунтових вод  у нашому місті піднявся. А це, беззаперечно, відображається на нашому здоров’ї, а також на стані унікальної архітектури Чернівців.

Отож, мережа потребує подальшого порятунку. А точніше – модернізації.

Нагальним є питання створення автоматизованої системи управління водопровідного мережею міста. Це дозволить рівномірно розподілити тиски води на всій водопровідній мережі незалежно від складного рельєфу її пролягання;  діагностувати аварійні витоки за різким падінням тиску на окремих ділянках водоводу; керувати подачею води до системи водорозподілу міста з урахуванням добових піків водоспоживання. Окрім того, важливо, провести комплекс робіт з перерозподілу води у водопровідній мережі міста для вирівнювання тисків і створення в ній тиску, який не руйнує водопровідну мережу. Там, де немає можливості досягти стабільного водопостачання (окремі багатоповерхівки), доцільне встановлення автоматичних насосних агрегатів малої продуктивності.

Альтернативою дніпровському водозабору мають стати підземні джерела водопостачання. У світовій практиці водопостачання вже давно постулюється той факт, що в разі можливості населений пункт користується водою з підземних джерел. Це пов’язане з тим, що вони більш захищені від природного та антропогенного забруднення ніж поверхневі водойми, на зразок нашого Дністра.

Отже, давно настав час вивчити питання про можливість переорієнтації міста на використання вод з підземних джерел у заплаві р. Прут. Такі води зазвичай мають значно кращі санітарно-гігієнічні характеристики, а технологія їхньої підготовки значно простіша: лише обробка води УФ-променями для знезараження.

Вважаю, що на теперішній час на фоні зменшення потреб міста у воді така перспектива є логічною, оскільки вже тепер щодоби наше місто має ЗО тис. куб. м на наявних прутських водозаборах. Тому завдання зводиться до пошуку підземник джерел, здатних подати у місто ще 40-50 тис. куб. м води на добу.

Звісно, переорієнтація міста на підземний водозабір потребує значних коштів, однак людське здоров’я коштує значно дорожче. І ми повинні поставити перед собою мету: мати в одному з найкращих європейських міст здорову воду.

Такі пропозиції стосовно реформування централізованого водопостачання Чернівців не раз озвучувались на громадських слуханнях, у засобах масової інформації. З анонсу проекту модернізації системи водопостачання Чернівців я зрозуміла, що саме за такими напрямками і планується робота. Тож усі ми зацікавлені, щоби проект якнайшвидше був утілений в життя.             

Алла ЧОБАН, викладач хімфаку ЧНУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *