Чорторийське лебедине диво

Чортория на Буковині – одне з таких місць, де в єдине диво сплелися, може, головні ментальні риси українців – потяг до краси, трохи містичне ставлення до світу і єднання з довкіллям. Сучасною мовою – екологія, естетика і психологія…

Уже вкотре за нинішню зиму наш позашляховик прямує до Чорториї на Кіцманщині. Цього разу слідом рухається автобус з дітками. Нам до чорторийських озер, на яких уже понад десять років зимують лебеді…

Науковці-орнітологи всі ці роки ламають голови над тим, що ж не дає цим білим красеням щоосені відлітати у вирій – як це роблять «порядні» перелітні птахи. І кількість таких зимівників рік від року більшає, сягаючи інколи до 150-160 особин.

Можливо, справа в тому, що озера ці не замерзають навіть у добрячі морози, тобто птахи мають доступ до водної рослинності, бентофлори тощо. Але бувають зими, коли від простору води залишаються лиш невеличкі віконця, з яких вовк чи лисиця запросто можуть вполювати пташину.

А бувають нелюди, яким кортить підстрелити природне диво…Природоохоронці, звичайно, намагаються цим небезпекам протистояти, але біля кожного озерця охорону не поставиш. От і приходить на поміч саме слово: роз’яснення й застороги.

На початку нинішнього століття тодішня сільська голова Брусниці (а Чортория територіально входить до цієї ж сільської громади) Флоріка Іванівна Лукащук доклала чималих зусиль до порятунку диво-птахів. Зусиллями державних природоохоронців, екологічної громадськості, просто любителів природи чорторийські озера отримали статус заповідних.

У той час, коли президент Ющенко зустрічався у Москві зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, сюжет про чорторийських лебедів показали на ГРТ. Практично весь світ дізнався тоді про Любомира Гафійчука, єгера та активіста-еколога, який став головним охоронцем лебедів, підгодовуючи їх і допомагаючи переносити важкі випробування зими.

Наш екологічний десант у складі школярів румунської гімназії №6, гуртківців обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, обласної організації Українського товариства охорони природи та обласної організації Партії зелених залюбки підгодовує величезних красенів, які звично беруть корм просто з рук людини.

Приїздять сюди і пацієнти Брусницької бальнеологічної лікарні, щоби в перервах між водними процедурами підтримати царських птахів у скрутну хвилину – і торкнутися поглядом краси. Певні, що перекази про ці відвідини ще довго грітимуть їхні серця.

Чорторийські лебеді – саме таке явище, що об’єднує людей навколо конкретного. Прапори Партії Зелених України та Українського товариства охорони природи на берегах чорторийських озер ніби символізують єдність партійного заклику та практичної природоохоронної роботи.

Замість того, щоби клястися в любові до природи під час виборної кампанії, ми конкретними справами показуємо іншим політичним силам всеєдиний підхід до вирішення політичних та екологічних проблем краю: долучайтеся до добрих справ уже сьогодні і рідна природа буде вам вдячна.

І ще про містику: усі знають, що чорторийських лебедів звуть Івановими. Бо вони стали зимувати тут як раз після того, як відлетіла у вирій душа нашого славетного земляка, актора та режисера Івана Миколайчука. Це тут, у Чорториї, він побачив уперше світ, учився в місцевій школі, яка постаріла за минулі роки, як мати, що втратила сина. На цих голубих плесах навчився він бачити красу рідної України. Кажуть, що у лебедів переселилася його душа…

Василь КОРОЛЮК, голова облорганізації Українського товариства охорони природи,
Іван БОДНАРАШ, голова Чернівецької облорганізації ПЗУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *