Семирічна піаністка Аня СИМАНЧУК у віці, коли більшість дітей лише вчиться правильно сидіти за інструментом, на загальноукраїнському етапі Міжнародного фестивалю-конкурсу «Світ народної творчості» виборола запрошення до Італії. І не просто взяти участь – ні, вона здобула право відкрити й закрити свято музики своєю грою.
Аня – дуже відкрита, артистична, емоційна дівчинка. І смілива. Перед виконанням твору на київській сцені – а це було вже наприкінці останнього конкурсного дня, коли втомлене журі дещо втратило увагу – вона дзвінко розповіла написаний спеціально до конкурсу її бабусею Марією Дмитрівною Кожелянко вірш. Цим привернула до себе увагу всіх членів журі. І один з них, композитор Олексій Кисельов, відзначив фаховість викладача дівчинки, адже юна музикантка правильно навчена: правильно сидить, тримає руки, має правильну поставу, зрештою – правильно грає.
На всеукраїнському конкурсі зіграла «Коломийку» Лемішка та «Їхав стрілець на війноньку» Гайворонського. Паралельно брала участь в обласному конкурсі, де посіла третє місце із великою і доволі складною для її віку «Сонатиною» Гайдна. Любить розучувати нові твори. І хоча мама Ірина зауважує, що відшліфовувати вивчене дівчинка лінується і геть не полюбляє сольфеджіо, навряд чи цей закид можна вважати справедливим щодо малючки, яка щодня займається дві години, а двічі на тиждень відвідує музичну школу, а перед відповідальними виступами – то й щодня. А ще ж і другий клас звичайної гімназії закінчує. І якщо у школі вона має канікули, то в музиці – жодних.
А займається Аня музикою від 5-ти років. Коли сідала за фортепіано, ніжки не діставали до підлоги, – тож викладачка підставляла маленьку лавицю. А щоби дитина правильно тримала руки, пропонувала уявити, що та тримає в руці яблучко.
Сьогодні Аня зі сміхом згадує, що відтоді, коли вперше побачила піаніно в садочку, влаштовувала вдома уявне піаніно з уявними нотами, відкриваючи будь-яку книжку й імітуючи гру на ній.
Завжди грала «на випередження»: виконувала твори для дітей, які мають триваліший досвід занять. Але їй завжди це вдавалося – якщо твір подобався. Якщо не сприймала (як, наприклад, «Прелюдію» Баха, яку «мучила» півроку) – не протестувала відкрито, просто грала так погано, що змушувала викладачку Ліліану Ковальову просто замінювати твір на інший.
Якщо в когось складеться враження, що Аня – маленький посидющий робот, який торкається пальчиками клавіш і перетворює світ на музичне свято, той помиляється. Це звичайна дитина, в міру хвалькувата, якій важко всидіти під час інтерв’ю, яка обожнює свого кота Мурчика-Мурата, тішиться з подарованого мамою кулона у вигляді скрипкового ключа, яка любить математику і мріє побувати в Лондоні, якій бракує вдома папуги і яка чомусь вважає, що не вміє співати. Але! Попри всю звичайність,
вона справді торкається пальчиками клавіш – і перетворює світ на музичне свято!
Для поїздки до Італії, яку сторона, що запрошує, облаштовує організаційно, потрібні кошти. Звісно, що дитина не може їхати сама, тож на двох треба 1200 євро. Родина Симанчуків не має таких коштів, тому просить допомоги в громади – аби гідно представити Буковину в Італії. IV Міжнародний фестиваль-конкурс«Світ народної творчості» пройде з 21 по 28 червня в містах Адріатичного узбережжя Італії – провінції Асколі Пічено.
Для збору коштів, якими благодійники можуть допомогти юному талантові потрапити на італійський фестиваль, мама Ані відкрила спеціальний картковий рахунок. Часу для збору коштів небагато. Тож Ірина Симанчук уже вирішила: якщо до поїздки гроші не зберуть, то всі кошти, які до того часу прийдуть на картку, передадуть на благодійність. Аня маму в цьому підтримує. Тож хто має бажання долучитися гривнею – може бути впевнений, що його допомога за будь-яких умов піде на добро.
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
Для тих,хтобажаєдопомогти:
ПриватБанк
КОД ОКПО отримувача14360570
МФО банку305299
Рахунок отримувача29244825509100
Номер рахунка для поповнення картки4149437832581738,СиманчукІринаСтепанівна
