Музика від Англії до Відня

Камерний оркестр Павла Чеботова здійснив свою давню мрію і задовольнив слухачів… по повній програмі

Якщо описати твори, які виконує камерний оркестр Чернівецької обласної філармонії, на думку спадає лише одна фраза: «Музика в «десятку». Вони, як завжди, актуальні, вони як завжди влучні, вони як завжди ексклюзивні. Диригент оркестру Павло Чеботов ретельно підбирає репертуар, щоби вразити найвибагливіших поціновувачів музичної класики. У рамках фестивалю «Буковинський листопад» 2 листопада у філармонії вони презентували перлини класичної музики ХХ сторіччя.

Оркестр Чеботова

У першому відділі концерту прозвучали «Проста симфонія» Бенджаміна Бріттена та концерт для баяну і струнних Ігоря Шамо.

Бріттена вважають одним із найкращих композиторів ХХ століття та першим великим композитором Англії від часів Генрі Перселла. Його можна назвати справжнім музичним вундеркіндом. Музику почав писати з 8 років. «Проста симфонія для струнного оркестру» також належить до ранніх творів композитора. Та нехай назва не вводить читача в оману: твір насправді не такий вже й простий. І вже в ньому простежуються риси, притаманні зрілому стилю Бріттена: наслідування традицій англійської музики ХV-XVII ст. та неймовірне почуття гумору.

«Проста симфонія» Бенджаміна Бріттена складається з чотирьох частин, кожна з яких має свою назву: «Несамовите буре», «Грайливе піцикато», «Сентиментальна сарабанда» і «Веселий фінал». Структура твору нагадує класичну англійську комедію і після прослуховування складається враження: якби Шекспір чи Діккенс писали музику – це був би Бріттен.

Друга частина першого відділу концерту не менш унікальна. Тут оркестр представив публіці Концерт для баяна і струнного оркестру Ігоря Шамо. Соло на баяні виконала лауреатка міжнародних конкурсів Ірина Серотюк.

Ігор Шамо творив у різних жанрах. У його доробку три симфонії, низка концертів для різних інструментів, а також понад 300 пісень, одна з найвідоміших – «Києве мій». Концерт для  баяна і струнного оркестру  став «лебединою піснею» композитора: він писав його уже прикутий до ліжка.

– Це надзвичайно складний твір, який вражає глибиною своєї гармонії, – каже солістка Ірина Серотюк. – Концерт виконувався в Чернівцях вперше, досі він звучав лише кілька разів у Києві.

У другому відділі концерту звучала «Просвітлена ніч» Арнольда Шонберга. Австрійський композитор разом із Альбаном Бергом і Антоном Веберном є одним із засновників Нової Віденської школи.  Її представники відмовилися від тональної системи та спиралися на дисонантні інтервали. Так вони намагалися відобразити у своїх творах трагічне світовідчуття людства епохи Першої світової війни – відчай, біль, страх, самотність. «Мистецтво – це крик допомоги тих, хто переживає в собі долю людства», – писав засновник експресіонізму в музиці Арнольд Шенберг.

Секстет «Просвітлена ніч» належить до раннього періоду творчості композитора і розвиває тенденції пізнього романтизму, притаманні Ріхарду Вагнеру, Ріхарду Штраусу, Густаву Малеру.

– Шенберг – безперечно легендарна особистість у музиці ХХ сторіччя, – розповідає керівник камерного оркестру Павло Чеботов. – І, власне, взяти його твір до репертуару було однією з моїх мрій. У його «Просвітленій ночі» поєднуються неймовірна краса і надзвичайна складність виконання. І я впевнений, що після концерту публіка від нас отримала задоволення… по повній програмі.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *