4 липня у Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Кіцманські таланти», яка присвячена 600-літтню першої писемної згадки про місто Кіцмань.
Вперше кіцманське поселення згадується у грамоті молдавського господаря Олександра Доброго від 6 червня 1413 року. За цим документом він подарував Великий КІЦ (назва ця вживалася, коли йшлося про село з навколишніми присілками) своїй дружині Анастасії. Пізніше, за її заповітом, воно було передано церкві. Інші джерела вчать, що Олександр Добрий у тому ж 1413 році подарував Кіцмань Радівецькій єпархії.
Приміщення пошти у Кіцмані (зараз – філіал обласного краєзнавчого музею)
Особливого розвитку майбутнє місто набуло за часів передачі буковинських земель до складу Австрійської імперії у другій половині XVIII століття. Поштовхом до економічного піднесення поселення стало відкриття у 1788 році ярмарку, якій став одним з найбільшим на Буковині і знаний далеко за її межами. А у 1780 році у Кіцмані відкрилася перша на Буковині початкова школа. Відповідно до грамоти австрійського цісаря Франца ІІ від 31 липня 1798 року Кіцмань отримав статусу міста-ярмарку. Статус міста Кіцмань офіційно має з 1902 року. У цьому ж році в місті утворилось перше на Буковині молодіжне спортивно-пожежне товариство «Січ», що пізніше переросло у «Союз січей на Буковині». Історики гадають, що назва «Кіцмань» походить від Буковинського слова «коц» килимок, бо тут жили майстри килимарства. Також припущення, що поселення дістало свою назву від чоловічого імені Козьма. Є версія про походження назви Кіцмань від прізвища Кошман (Kotzmen), чоловіка який виробляв з лози (верби) кошики.
Інформація з сайту Україна Інкогніта.
Організатори виставки представили для відвідувачів зразки ткацтва, вишивки кіцманчан, старовинний та сучасний народний одяг, живописні полотна, картини художників, різьблені вироби, яскраві гобелени та килими. Майстер-скрипкар Орест Моргоч, який за своє життя виготовив 85 скрипок, розказав багато цікавих, героїчних та іноді і драматичних епізодів з історії Кіцманя. Перед глядачами виступили Неля Кириченко, завідуюча відділом науково-освітньої роботи музею, Вікторія Танащик, заступник директор з наукової роботи Чернівецького краєзнавчого музею, вишивальниці Дарина Стасюк та Діана Новак, троїсті музики, художники, учасники виставки з Кіцманя.
31 серпня біля пам’ятника Тарасу Шевченку у Чернівцях розпочалася акція “Зміцни щит України!”. Святий Юрій-Змієборець допоможе зібрати кошти українському війську. Кожний, хто пожертвує 100 гривень військовим, які беруть участь в АТО, може у символічний спосіб укріпити щит цвяшком. Акція буде проводитися кожного дня біля пам’ятника Т. Шевченку від 18:00 до 20:00.
18 березня Буковинський вікаріат провів “Хресну дорогу” вулицями Чернівців. Миряни і духовенство пройшли 14 зупинок-станцій. Богослужіння велося українською, польською, вірменською та російською мовами.
Айвон Менчелл назвав свою п’єсу «Клуб удів», але у чернівецькій постановці (переклад місцевої журналістки Олени Чайки, режисер Володимир Савінов) вона отримала більш […]
Не випадково столиця Буковини проводитиме 20-ту, ювілейну «Червону руту» у себе. Адже 1989 року саме в Чернівцях цей фестиваль відбувся вперше, і здійснивши справжню музичну революцію, та відкривши нову епоху української поп та рок музики.
