Багато славних імен пов’язано з Чернівцями. Щедра на таланти буковинська земля. Тож не дивує започаткування ювілейного проекту Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка «Історія Буковини в іменах». І чи не одне із перших, що вартує нашої уваги – Йосип Мойсейович Ельгісер, якому 29 грудня 2019 року виповнилося б 90! Педагог, піаніст-виконавець, член Спілки композиторів України, дипломант першого українського конкурсу піаністів ім. М. Лисенка, лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. С. Воробкевича, володар Золотої медалі ЮНЕСКО й звання «Золоте ім’я світової культури», заслужений діяч мистецтв України.
Йосип Ельгісер народився в селі Нова Жучка під Чернівцями у родині місцевого столяра. Від 5-ти років навчався грі на фортепіано. До 1940 р. успішно закінчив 5 класів місцевої румунської школи. Під час окупації Буковини румунськими військами потрапив з сім’єю в концтабір (с. Мар’янівка, Вінницької області). У гетто в м. Копайгород вижив завдяки вмінню малювати ікони. Після звільнення повернувся до Чернівців.
Закінчив з відзнакою Садгірську середню школу, 1948-го вступив до Чернівецького медінституту, де навчався до 1955-го, паралельно навчався у Чернівецькому музучилищі, закінчив його 1952 року по класу фортепіано. Від 1955 до 1961 року працював лікарем- хірургом Грозинської дільничої лікарні на Хотинщині. Від 1960 до 1965 року навчався у Київській консерваторії ім. П.Чайковського. На 2-му курсі консерваторії став викладати у Чернівецькому музичному училищі, де працював понад 50 років. Випустив плеяду піаністів. Від 1998-го був членом Національної Всеукраїнської музичної спілки, а 1999-го нагороджений знаком «Відмінник освіти України». 2002-го Йосип Ельгісер став членом Спілки композиторів України.
Талановитий виконавець успішно займався науковою роботою: написав низку підручників, уклав російсько-український музичний словник. Захопленням маестро став пошук імен несправедливо забутих буковинських митців. Його колекція налічувала чималу кількість нотних видань, серед яких багато раритетних.
Гру піаніста Ельгісера чули в Чернівцях, Києві, Москві, Румунії, Болгарії, Швеції, Австрії, Італії тощо. В останні роки життя дав 27 сольних концертів з програмою від Баха до Скрябіна – загалом 443 музичні твори, які, до слова, виконував напам’ять. За ці концерти нагороджений Золотою медаллю ЮНЕСКО та званням «Золоте ім’я світової культури».
Виконавська практика піаніста наштовхувала Йосипа Мойсейовича на авторську діяльність. Ще від 1952 р. він був членом обласного об’єднання композиторів. У його творчому доробку понад 70 пісень, романсів, хорів, понад 200 інструментальних та оркестрових творів. Його роботи видавалися у музичних збірниках «Буковина в піснях», «Буковинський розмай», «Буковинські самоцвіти», «На оновленій землі», «Грай, трембіто», «Від Дністра до Черемошу», «Буковинська естрада» тощо.
Окремо варто зазначити цикл музичних творів Йосипа Ельгісера, об’єднаних назвою «Я буковинець» – пісні, романси, хорові твори, п’єси для фортепіано, струнних, духових, народних інструментів, камерні ансамблі тощо, загалом понад 250. А 2002 року в Австрії вийшов компакт-диск «Музика з Буковини» (виконання та редакція Й. Ельгісера). У 2003 – 2004 роках його збірки «Золоті акорди Буковини», «Еврейская фортепианная музыка», подаровані автором, поповнили, зокрема, фонд відділу мистецтв обласної наукової бібліотеки. А після смерті Маестро частину унікальної музичної колекції передала в дар бібліотеці дочка Йосипа Мойсейовича, пані Вікторія Тучинська.
Йосип Ельгісер з донькою
Ім’я Йосипа Ельгісера, славетного нашого земляка, занесене на «Алею зірок» на Театральній площі Чернівців. Його яскрава, експресивна та водночас мудра творчість несла велику радість людям, збагачувала їхні душі та серця, надовго залишала в пам’яті неповторне враження від зустрічі з прекрасним.
Ювілей Маестро відбудеться, на жаль, без нього. Великий ювілейний концерт в обласній філармоній організовує його дочка пані Вікторія. Книжкова експозиція відкриється у відділі мистецтв обласної бібліотеки. Буде багато Музики в пам’ять Маестро!
Любов ШИЛЮК, завідувачка відділу мистецтв ЧОУНБ
