Гуцули та мексиканці схоже бачать світ

«Христос-Пантократор» – фреска Дмитра Гордіци
«Христос-Пантократор» – фреска Дмитра Гордіци

У Чернівцях презентували мексиканські та українські ікони у творчості ікономалярів України. Це спільний проект посольства Мексики у місті Києві, творчої майстерні «Зографос» та Всеукраїнської організації «За помісну Україну».

Як слушно помітив у своєму виступі на відкритті виставки перший заступник буковинського губернатора Віктор Павлюк, сам великий поціновувач і збирач ікон, дещо екзотичне поєднання в її назві Мексики та України не містило інтриги для буковинців, бо орнаментальний та кольоровий перегук народно-ужиткового мистецтва гуцулів та корінного населення Мексики – індіанців – помічений уже давно: «Навпаки, таке поєднання мексиканського та українського відкриває нові грані пізнання», – наголосив він.

«Зографос» – київська студія художників-іконописців, людей ще дуже молодих. Вони прийшли до ікономалярства за покликом серця, не шукаючи вигод і не сподіваючись навіть на широке визнання. І залишається тільки висловити вдячність мексиканським дипломатам, які взяли цей проект під опіку, надали можливість для розвитку і самій студії, і мексиканським художникам релігійної тематики, для яких українці влаштовують майстер-класи.

Принаймні двоє членів «Зографос» – Дмитро та Софія Гордіца – є буковинцями з діда-прадіда і художниками в другому поколінні. Батько їхній, чернівецький художник, Іван Гордіца зізнається, що діти роблять у мистецтві те, чого праг він сам, та не міг, бо жив за радянських часів.

Але коріння творчості молодих ізографів – так грецькою називають ікономалярів – ще набагато глибше. Представлені на виставці 37 робіт 16 молодих художників дозволяють принаймні помітити головні лінії, за якими розвивається ікономалярство в Україні сьогодні.

Іконопис у візантійській культурі тримається цілої низки канонів, але Україна завжди була багатовекторною у своєму розвитку, тож запозичила і до іконотворчості певні риси релігійної культури Заходу. Оскільки живописне зображення святих з’являється в католицизмі набагато пізніше від православної ікони, вони більше нагадують живописний список із скульптурного зображення.

Так само різними виступають католицька Пріснодіва, вічно юна і дуже рідко з дитинкою в обіймах, і православна Богородиця, жінка-матір із скорботними очима, бо наперед знає хресний шлях свого сина… Додамо: зображення мексиканської Богородиці Гваделупської має характерні риси індіанського обличчя. І це – попри кон’юнктури, політичні чи конфесійні розклади… Народ такою бачить свою Божу Матір, і це його право…

Образи католицьких і православних святих пропагують християнську традицію на світовому рівні та відкривають перед глядачем світ мексиканської ікони. Вони такі різні – роботи Уляни Томкевич «Архангел Михаїл», Софії Гордіци «Розп’яття», Данила Мовчана «Свята Катерина», Мар’яни Солдак «Свята родина», Андрія Петрика «Богородиця з дитятком», Мар’яни Фляк «Христос з янголятком», Наталі Федоренко «Іван Хреститель», Ганни Бойко «Мадонна»… і надають творчій душі свободи для віри й діалогу з канонами.

Чернівчанам видався унікальний шанс побачити, як у рамках релігійного канону твориться мистецтво самобутнє й неповторне – ікона авторська. Зрештою, всі відомі й невідомі майстри поколіннями повторювали канонічні списки ікон – але ж ми їх розрізняємо!

Лариса ДМИТРЕНКО, «Версії»

1 response on Гуцули та мексиканці схоже бачать світ

  1. Дійсно, навіть у виробах народних промислів, ковдрах, виробів з лози, малюнках на вишиванках у чоловіків та жінок, прикрасах з бісеру є багато спільного у мешканців Латинської Америки і України. Про це можна пересвідчитись у магазині сувенірів з Латинської Америки, що недалеко Андріївського узвозу у Києві. А також, якщо самому побувати в Аргентині, чи в Пуерто-Ріко, Мексиці, Еквадорі :) …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *