«Душу міста, її сподівання і сни, і тривоги любитиму більше, ніж нині…»

3 грудня в палаці “Академічний” відбувся творчий вечір поета Миколи Бучка  “Якби Ви знали, як я Вас люблю”. Вечір відбувся за участі Академічного камерного хору «Чернівці», композитора та співачки Лариси Бережан, а ведучою вечора була диктор Буковинської державної телерадіокомпанії, Заслужений журналіст України Жанна Одинська.
Головний інформаційний спонсор – газета “Версії”.


Бучко Микола Іванович народився 19 серпня 1948 р. в селищі Удич Теплицького району Вінницької області. Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету. Автор збірок віршів «Сонячні сходи», «Назустріч літу», «Після десяти заповідей або Вірші для сина». Лауреат премії імені П.Усенка.
Пісні на вірші Миколи Бучка виконували Софія Ротару, Лілія Сандулеса, Іво Бобул, Назарій Яремчук, Павло Дворський. І ще Павло Дворський написав музику до близько 20 віршів поета, є твори у виконанні камерного хору, романси, балади.

Життя уголос

як діти
замурзані
болісною родинною пам’яттю
спотикаємось
стернею
пересохлих приголосних
вітрами
гривастих голосних
вчимося
говорити
як діти
умиті
терпкими родинними надіями
хочемо
дорости до високої миті
життя
уголос

Синові

Лиш на декілька митей втечу од зіниць
Сього древнього міста, каміннього древа
На самісіньке дно негучних таємниць –
В лабіринти забуті підземного мрева…

Наді мною двигтітиме згорблений день
З молодими й старими тугими горбами,
З голосами авто незнайомих людей
І з важкими од хмар дощових небесами.

І – немовби тектиме аж синій гудрон,
А бруківка світитиме всім наготою, –
І висітиме журно завмерлий балкон,
Попрощатись хотітиме він з висотою…

Лиш на декілька митей уперше втечу
Від буденних утіх і невтіх небуденних.
В підземеллях легенд засвічу я свічу –
І вони не сховають нічого від мене…

Проведуть крутосходами праглибини
Від пракоренів строгих, пречистої глини…
Душу міста, її сподівання і сни,
І тривоги любитиму більше, ніж нині…

І – поважно пливтиме Університет
Із минулих сторіч у майбутні сторіччя…
І якийсь ще незнаний хлопчисько-поет
Зазиратиме місту моєму у вічі.

Тетяна Стрільчик, “Версії”,
фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *