Зниклі безвісти – без війни

Останнім, хто бачив того дня Василя Ковалюка, був його роботодавець, Микола Сава. За його словами, він підвіз Василя майже до самого Ясена, до хати залишалося зо два кілометри…

Біда спіткала сім’ю Ковалюків, мешканців Ясено на Сторожинеччині. У Михайла Васильовича та Орисі Дмитрівни зник син.

Василь Михайлович Ковалюк, 1974 року народження, працював на будівництві приватного житла у сусідніх Драчинцях (Кіцманського району).

…Того дня Василь вийшов з дому на початку 8-ї, щоби встигнути на автобус «Костинці-Чернівці», який проходить через Драчинці. Відтоді батьки Василя не бачили.

На будівництві в Миколи Сави Василь відпрацював цілий день. Роботодавець розрахувався й запропонував Василеві підвезти його ближче додому, оскільки автобусів уже не було. Куди направився з того місця на трасі, де вийшов з автівки, ніхто не знає. Наступного ранку п. Сава викликав Василя на роботу через мобільний. І чоловік нібито відповів, що незабаром буде. Це був останній зв’язок з Василем.

Грошей при ньому було 100 гривень, учорашній денний заробіток… Десь поїхати, кинувши батьків, теж не міг: паспорт і військовий квиток лежать удома.

Що батьки кажуть

Михайло Васильович до пенсії недопрацював, хворіє, більше вдома сидить, порається по господарству. Орися Дмитрівна працює санітаркою в Ясенівському ФАПі. Люди вони трудящі й скромні. Такий і Василь. Власної сім’ї, щоправда, не склав, але все життя працює, все вміє, йде, куди покличуть і береться за будь-яку будівельну чи ремонтну роботу. Компанії водити не любить. Про те, чи є в нього якась знайома, де міг би заночувати, батькам нічого не відомо. Та й як би там не було, а за три тижні вже схаменувся б і повідомив би батькам, де він є.

Що кажуть люди

У Миколи Сави Василь працював мало не постійно. Оскільки той піднімав будинок, то на деякі роботи доводилося запрошувати більше людей, Василь же – практично завжди. Від роботи не відкручувався і на когось не скидав… Ворогів нібито не мав.

Через кілька днів після зникнення сина Михайло Васильович та Орися Дмитрівна, не маючи інших сподівань, звернулися до ворожки. Жінка обнадіяла батьків, що Василь живий, але «закритий». Пояснити не змогла, додала тільки, що вийти не може… Але ж ворожчині слова до справи не пришиєш і адреси, де шукати чоловіка, вони не зазначають.

Хоча у 80-х роках був у Чернівцях випадок, коли зник солдат з частини. Мама також пішла до ворожки і та сказала: він десь близько. Потім з’ясувалося, що власна мати й переховувала втікача вдома. Тож, може ворожки щось-таки бачать?

Що кажуть у міліції

Звичайно ж, батьки Василя поїхали до райцентру, у належний термін подали заяву. Правоохоронці, звичайно, зробили, що могли: в медичних установах такого не знайшли.

Батьків у міліції попередили, що для пошукової операції обабіч дороги від Драчинців до Ясена людей в них немає, нехай піднімають сусідів. Піднімали, ходили, шукали. Безрезультатно. Такі розшукові справи взагалі-то – майже безнадійні. Пригадайте, зниклих під час повені цього літа шукали МНС-ники, міліція, військові, і то не всіх знайшли…

Правоохоронці нібито довідалися, що Василь Ковалюк був хворий на якусь недугу, через яку йому зовсім не можна було вживати алкоголь. Батьки та місцевий фельдшер наявність такої хвороби заперечують. Але є незрозуміле: хіба серед зниклих безвісти належить розшукувати тільки людей здорових і бездоганно моральних?

В обласному управлінні карного розшуку кореспондента запевнили, що сторожинецькі міліціонери виконали усі належні дії. Де ще шукати Василя, ніхто не знає. Мабуть, полежить розшукова справа належний час – і здадуть в архів. Хіба мало їх там? Мамині-татові сльози до справи теж не пришиєш…

Циганська помста?

Із кореспондентом «Версій» Михайло Васильович поділився таким фактом: кілька місяців тому приводив Василь додому дівчину, циганку – хотів узяти її за дружину. Батьки… перевірили в нареченої документи. Оскільки в дівчини не було жодних – і не просто з собою не було, у природі не існувало, ані паспорту, ані свідоцтва про народження – батьки спротивилися тому, щоби вона оселилася в них… Звідки та циганка узялася, з табору чи з якогось села, батьки теж не знають.

Правоохоронці, щоправда, дівчину-циганку відшукали: вона на цей час уже нібито має іншого кавалера, оселилася з ним у Глиниці.

Версій із переховуванням Василя принаймні дві.

По-перше, ображені сородичі неприйнятої циганки могли якось помститися йому. Байдуже, що вона вже нібито втішилася.

По-друге, роботящий та безвідмовний чоловік, в якого крім батьків, сім’ї немає, міг потрапити до тих, хто набирає робітників-рабів. Такі історії час від часу спливають і в Україні, і в інших, як прикордонники, суміжних країнах.

Оскільки реалії для пошуку нічого не дали, подумаємо, що можуть значити слова ворожки?
Лариса ДМИТРЕНКО, «Версії»

P.S.: Сподіваємося, що після публікації у нашій газеті знайдеться хтось, хто знає що-небудь про Василя Ковалюка чи бачив його. Коли ж він сам десь загуляв, хай би повідомив нарешті батьків…

Офіційно:

У Чернівецькій області на сьогодні в офіційному розшуку рахуються 54 особи. Щороку зникає до 4 десятків осіб, приблизно стільки ж находять. Щоправда, не всіх живими. За 8 місяців цього року зникло 32 людини. З 9 неповнолітніх з цьогорічного списку знайдено 8.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *