Україна, порівняно з Румунією, відстає в антикорупційній боротьбі на 15 років

 

«Ніщо так не збільшує суми хабарів, як боротьба з корупцією»

                                                                                (Народна мудрість)

 Про випадки хабарництва й прояви корупції в області відповідні служби інформують ЗМІ мало не щодня. Ось лише найяскравіші факти за останні місяці: «Начальниця відділу міськради обласного центру систематично вимагала через посередника від місцевих громадян та підприємців гроші за погодження  дозвільної документації щодо архітектури»; «підполковник прикордонної служби пообіцяв звільнити військовослужбовця від служби за контрактом – затриманий «на гарячому»; «затримали головного лісівника Буковини під час спроби підкупу посадовця поліції»; «патрульний у Чернівцях попався на хабарі у 800 доларів»; «посадовця управління освіти у Чернівцях судитимуть за хабар у 230 тисяч»; «на хабарі розміром 1 млн грн затримали начальника однієї з податкових інспекцій Буковини»; а про численні факти хабарництва на прикордонних пунктах пишуть по кілька разів на день…

 

Боротьба з корупцією по-українськи та по-румунськи

Навіть зафіксовані випадки далеко не завжди доводяться до логічного завершення – судового вироку. Тим дивніше спостерігати все це на нашій Буковині, яка межує з «просунутою» в цьому питанні Румунією, і «наші румуни» є другою за чисельністю етнічною громадою Чернівецької області (майже 115 тис. осіб). Чому, маючи під боком такий вдалий приклад боротьби з корупцією – а розпочалася вона в наших країнах практично одночасно – ми примудрилися відстати на десятки років?

ЗМІ підрахували, що в Румунії між 2014 і 2016 роками було засуджено майже 2000 осіб за зловживання владою. Серед них міністри, депутати, сенатори й навіть екс-прем’єр Адріан Нестасе. Тільки 2016-го в Румунії передано до суду 1300 кримінальних справ про корупцію, на лаві підсудних опинилися троє міністрів, 18 депутатів парламенту, 47 мерів і 21 директор великих комерційних компаній. Такі дані оприлюднила головний прокурор Національного управління з боротьби з корупцією Лаура Кодруца Кевеші. При цьому в рамках кримінальних справ за межами Румунії конфіскована нерухомість майже на 4 млн євро.

«Румунія почала серйозно вести цю боротьбу, багато людей отримали тюремні вироки, багато хто втратив свої статки. Це сталося внаслідок здійснення належних юридичних процедур, висунення обвинувачень, які були підтверджені в суді. Звісно, дехто з обвинувачених був виправданий судом. Але й це засвідчує, що йдеться не про «дорогу з одностороннім рухом» і, більше того, у нас справді є незалежне правосуддя, яке в змозі   ретельно перевіряти матеріали й оцінювати висунуті обвинувачення. З Україною це не йде в жодне порівняння, оскільки там на сьогодні не було здійснено жодного серйозного розслідування», – каже аналітик ЕкспертФоруму в Бухаресті Лаура ШТЕФАН в інтерв’ю «Дойче Веллє».

Українці, як правило, стають свідками справжніх серіалів при спробі притягти хоч когось до відповідальності. Зокрема, на Буковині за першу чверть 2017 року до відповідальності за корупційну діяльність притягнуто «аж» 16 осіб і застосована до них… адміністративна відповідальність. Скромні показники, чи не так? Тим паче, що далі місцеві ЗМІ рясніють заголовками на кшталт: «на Буковині суд звільнив від покарання посадовця ОДА, який вчинив службове підроблення на користь приватної фірми», «посадовця міськради Чернівців, якого торік впіймали на хабарі, відновили на посаді» тощо.

Зважаючи на таку тенденцію, на що слід очікувати від «свіженького» корупційного скандалу, який вибухнув буквально днями – де б ви думали? – в антикорупційній структурі!!! Адже у вівторок керівник Департаменту фінконтролю і моніторингу способу життя НАЗК (Національного агентства із запобігання корупції) Ганна Соломатіна заявила, що голова НАЗК і її колеги фальсифікують результати повних перевірок е-декларацій. За її словами, агентство стало повністю підконтрольним Адміністрації президента:

«Е-декларування використовується для покривання чиновників, лояльних до влади, розправи над неугодними і для особистого збагачення голови НАЗК і наближених членів НАЗК. Результати перевірок фальсифікуються так, як це потрібно керівництву НАЗК», – сказала вона на брифінгу, організованому депутатом Мустафою Найємом.

Після цього НАБУ повідомило, що за викривальною інформацією Соломатіної порушило справу, а Адміністрація президента очікувано заявила, що не причетна до фальсифікації перевірки електронних декларацій і не має інструментів впливу на НАЗК…

Хороброю виявилася жінка – Лаура Кевеші

Національний антикорупційний директорат Румунії (DNA – the National Anti-Corruption Directorate) був створений 2003-го, ще до вступу Румунії в ЄС. Тоді організація досить слабко зарекомендувала себе, значно поступаючись реформам у поліції, завдяки яким принаймні рівень побутової корупції значно зменшився. До компетенції Директорату належать корупційні справи, які завдали великих збитків державі (понад 200 тисяч євро) і стосуються чиновників найвищих рангів. Претензії до DNA часто виникали у чиновників ЄС, які скаржилися на високий рівень корупції та небажання влади з нею боротися вже після прийняття в ЄС 2007-го. Рівень підтримки DNA в самій Румунії теж був низьким, а значить, вся структура, в кращому випадку, здавалася химерним символом без конкретного практичного застосування.

Реальні успіхи в боротьбі з корупцією DNA почав демонструвати після того, як його очолила в травні 2013 року Лаура Кевеші. Свого часу вона стала наймолодшим в історії країни Генеральним прокурором, а після призначення на пост Головного прокурора DNA стала справжнім жахом для чиновників найвищих рівнів. Та це було б неможливо без підтримки президента Румунії Клауса Йоганніса. При цьому лінійного зв’язку між ними немає, оскільки Кевеші була призначена ще колишнім президентом Траяном Бесеску. Та головною програмною тезою Йоганніса була саме боротьба з корупцією, яка передбачала серед іншого й політичну підтримку DNA.

Чи значить це, що у нас можливо припинити корупційні дії? Так, якщо, крім добре організованих інституційних структур для боротьби з корупцією, на чолі цих структур поставити хоробрих людей, – стверджують аналітики.

 Три уроки румунського досвіду

В Україні начебто запрацювали Антикорупційне бюро та суди, але результативності їхньої діяльності високопоставлені корупціонери не просто мають опинитися на лаві підсудних, а й отримати реальні терміни ув’язнення. З румунського досвіду, у зв’язку з цим, можна винести три уроки.

Перший полягає в тому, що неурядові організації повинні стежити за діяльністю антикорупційних інституцій і вимагати справжньої продуктивності, тобто, реальних кримінальних справ проти високопоставлених корупціонерів. Румунські експерти зазначають, що дуже часто ми боїмося антикорупційних інституцій, оскільки вони можуть бути використані які політичні інструменти тиску на опонентів. І щоб усунути цю потенційну небезпеку, слід заздалегідь вживати заходів, щоби зробити такий тиск неефективним.

Урок другий. Необхідно зосередитися на продуктивності антикорупційних установ. Просто факт їхнього існування – абсолютно даремний.

Урок третій для України в тому, що суспільство мусить бути готовим до гучних скандалів. В Україні теж є дуже впливові люди, які контролюють засоби масової інформації. Тож коли ці впливові люди відчуватимуть загрозу на свою адресу, вони будуть атакувати і протистояти антикорупційним інститутам, компрометувати їх діяльність. Останні події в Україні це підтверджують. Тож у зв’язку з цим саме українці повинні ясно усвідомлювати, що подібних атак не уникнути, а також, що їм необхідно протистояти.

Підготував Григорій УРСАКІ, студент факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *