Ласкаво просимо до клубу безробітних «Кому за 45»?

Це тільки в мультяшного листоноші Пєчкіна в доволі поважному віці, за його ж словами, «життя тільки починалося». В наших реаліях тривалість «життя» (йдеться про повноцінне трудове) доволі коротка: роботодавець неохоче бере в штат працівників, молодших за 22 роки, бо в тих «нема досвіду», і не надто охоче бере старших від 30 (чи то здобутий досвід стає вже зайвим вантажем, чи то працедавець вважає, що у претендентів «вид нетоварний»). Після 45-ти з роботою стає зовсім сутужно: в уяві працедавця такі молоді, вже досвідчені і ще повні сил люди є особами… передпенсійного віку.

Сергій О., 41 рік, власник і керівник фірми з вантажних перевезень: «У нас не та робота, для якої вік «під 50» можна вважати «повним сил». Чоловік 50-ти років просто «не потягне» два дні їхати за кермом, розвантажувати коробки, носити їх… У нас був такий претендент, він сам спробував працювати тиждень – не зміг. На оптових фірмах, які розвозять товар і продукти по магазинах, така ж ситуація. Хоча в принципі в мене особисто, як у керівника, обмежень за віком нема. Навпаки, я вітаю зрілих працівників – вважаю їх відповідальнішими».

Ігор Г., колишній банківський працівник, 28 років: «У банках беруть на роботу переважно молодь – звісно, що не на керівні посади. Бо можна не платити або платити значно менше, оформивши їх як на стажування. Беруть касирами, різного роду менеджерами з кредитів, депозитів, карточок тощо з випробувальним терміном від місяця і навіть до півроку, платять щось мінімальне… А потім кажуть: вибачайте, ви нам не підходите. Або знаходять «провтики». Зі старшими і досвідченішими таке не проходить, тому їх і не беруть».

Ірина Т., бухгалтер, 46 років: «Роки два тому мені відмовили в роботі на одній з приватних фірм, що торгують в області бензином. Мені сказали, що «у бухгалтера після 40-ка мислення закостеніле». Але то було, як кажуть, на щастя: я знайшла кращу, більш високооплачувану роботу, де моє мислення цілком задовольняє підприємство».

«Офіційним» профспілкам, де засідають переважно особи глибоко пенсійного віку, ця проблема вже давно чужа. Чи є до кого звертатися за захистом від суб’єктивістської дискримінації за віком? На Буковині відповідь на це питання позитивна: звертайтеся до Конфедерації профспілок недержавного сектору економіки.

Минулого тижня в прес-клубі Чернівецької області Конфедерація презентувала соціальний проект «Право на працю!». Як повідомила журналістам її голова Лідія Анциперова, вперше на Буковині розробником та виконавцем проекту, підтриманого Міжнародним фондом «Відродження», виступає профспілкова організація, яка згуртувала на його виконання фахівців, експертів та практиків, які представляють органи влади, громадські організації, науковців.

Дискримінація трудових прав громадян за віковою ознакою існує давно та зачіпає багато людей, але громадська увага донині не була привернена до цієї проблеми. Та в умовах актуалізації питання підвищення пенсійного віку в Україні ситуація з «тими, кому за 45» стає дедалі важливішою.

Основні заходи презентованого проекту – проведення тематичних прес-конференцій, круглих столів, інформаційних та правозахисних кампаній, проведення «Ярмарків вакансій» для людей старшого віку, які планується зробити щорічними. Проектанти розроблять і направлять депутатам Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавства у сфері трудових відносин.

Пані Анциперова проявила нетипову для буковинських профспілок активність у захисті законних прав найманих працівників і відкритість діяльності очолюваною нею Конфедерації профспілок.
Проект підтримано Міжнародним фондом «Відродження, його загальний бюджет складає – 38 500 грн, з них фінансування від МФВ – 26 000 грн, власний внесок Конфедерації – 12 500 грн, термін його виконання – до травня 2011 року.

Адреса рятівників від вікової дискримінації трудових прав у Чернівцях: вул. Поповича, 2, 4-й поверх, каб. 19; тел. 57-41-18; 57-30-34.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *