Цьогоріч ставку податку знизили до 1,5% від мінімальної зарплати. Найбільше доведеться заплатити наступного року, коли платіжки прийдуть з урахуванням дворазового зростання мінімалки.
В Україні до кінця літа потрібно заплатити податок за “зайву” нерухомість. Платіжки повинні були прийти до першого липня, а заплатити потрібно як мінімум до кінця серпня. Інакше – штрафи.
Якщо будинок чи квартира належить двом і більше особам, то податок доведеться платити тільки на свою частину нерухомості. Наприклад, якщо є 2 квартири площею по 100 кв. м кожна, але в другій квартирі є право власності тільки на половину нерухомості, можна рахувати суму податку, виходячи із загальної площі в 150 квадратів.
Якщо ж квартирою володіють дві особи, але при цьому в документах не зазначено, яка частина майна належать кожному з власників, платити доведеться одному з власників за всю квартиру. Але в Податковому кодексі зазначається, що таке можливо, якщо власники домовилися про те, хто платитиме. Інакше можна звернутися до суду і прийняти рішення, хто і в яких частках оплачує податок.
Нежитлові приміщення також оподатковуються. У Кодексі сказано, що об’єкт оподаткування – житлові та нежитлові приміщення, в тому числі їх частка. Відповідно до закону, платити потрібно і за гаражі, прибудови, сараї, курники, літні кухні тощо. Однак, ставку податку для нежитлової нерухомості (як і для житлової) визначає місцева влада. Наразі законом встановлено: ставка податку повинна коливатися від 0 до 1,5% від мінімальної зарплати.
Більшість місцевих рад для нежитлових приміщень встановили нульову ставку для фізичних осіб. За фактом за гаражі та сараї мало хто платить. Але Податковий кодекс після правок передбачає таку можливість.
Найлегший спосіб дізнатися суму податку – дочекатися платіжки. Там повинні бути зазначені площа і сума. Якщо у власності, наприклад, є 2 квартири загальною площею 200 квадратів, але платіжка все одно не прийшла, варто звернутися до місцевої “податкової”. Можливо, платіжка просто загубилася. Як пояснюють в ДФС, платіжки повинні були прийти до 1 липня.
Крім того, можна самому порахувати, скільки доведеться заплатити. Податок повинні стягувати на квартири площею не менше 60 квадратів і на будинки площею від 120 квадратних метрів. Якщо у власності і будинок і квартира – податок стягується при загальній площі не менше 180 квадратів. При цьому платити потрібно за кожен “зайвий” квадрат понад цю норму. Місцева влада може збільшувати норму, наприклад, стягувати податок з квартир площею не від 60, а від 80 квадратів.
Наприклад, якщо є квартира площею 70 квадратів, то при “нормі” в 60 квадратів потрібно буде заплатити тільки за 10 метрів, а при “нормі” в 80 квадратів – платити не доведеться.
Кожен “зайвий” квадратний метр коштує не більше 1,5% від мінімальної зарплати за станом на перше січня минулого року. 2016 рік почався з мінімалкою 1378 гривень. Таким чином, цього року за кожен квадрат площі понад норму потрібно платити від 0 до 20,67 гривні.
Наприклад, киянин з квартирою в 100 квадратних метрів повинен заплатити за 40 квадратів 551,2 гривні (при урахуванням податкової ставки в 1%).
Зростання мінімальної зарплати вплине на суми податку, але вже 2018 року. 2017-го українці платять податок на нерухомість за минулий рік, тому враховується торішній розмір мінімальної зарплати. Наступного року доведеться платити податок за цей рік, і тоді кожен зайвий квадратний метр коштуватиме від 0 до 48 гривень. Наприклад, при максимально можливій ставці власнику квартири площею 80 квадратів доведеться заплатити податок в 960 гривень.
Після того, як прийшла платіжка, є 2 місяці, щоб оплатити її. Кінцевий термін – до вересня. Можна заплатити і пізніше, але тоді нараховуватимуться штрафи. За перший місяць “прострочення” + 10% від суми податку, за другий місяць + 20% від суми податку.
Якщо ж «забити» і не платити взагалі, то податковий інспектор може в рахунок боргу накласти на частину майна податкову заставу. Якщо податок не сплачується тривалий час, майно продають за рішенням суду. Крім того, за несплату податків передбачена кримінальна відповідальність (ст. 212 ККУ).
Зібрані кошти поповнюють місцеві бюджети. Ці кошти місцева влада спрямовує на міські програми, благоустрій міста тощо.
