Георгій Козьма: «Кожна людина цілком здатна легко й просто навести лад на своїй ділянці»

Саме тому відомий в краї підприємець намагається досягнути порядку всюди, де з’являється. «Ненавиджу бруд, – просто пояснює Георгій Фанікович. – У всіх розуміннях. Нас його оточує багато. Тому стараюся, щоб навколо мене було чисто». Матеріальне цьому підвердження – розчищена й доглянута територія керованого ним відпочинкового комплексу «Аква-плюс». А нематеріальне підприємець з 20-літнім стажем створює своєю манерою життя і способом мислення. Про перспективи бізнесу в країні і краї – розмова з гостем «Версій».

– Георгію Фаніковичу, як Ви оцінюєте розвиток підприємництва упродовж того часу, що знаєте цю сферу?

– На жаль, не можу сказати, що воно колись розвивалося: переважно – виживало, здобувало успіхи всупереч владі. Бо «били» його всі, в тому числі і «свої». Якщо їх можна вважати «своїми» (сумно усміхається) – адже насправді «свої» ніколи не були при владі повною мірою.

– Новий проект податкового кодексу дає сподівання на зміни?

– Його категорично треба вдосконалювати! Зараз ми про нього тільки чуємо, він обговорюється, і всі складнощі – лише на папері. А там – побачимо. Хоча підприємці чекають на новий кодекс.

– Що в ньому потребує кардинальних змін?

– Підприємництво має розвиватися за законами економіки, а не за поправками напівнормативних актів, у тому числі й місцевого характеру.

– Чи є сенс в нинішніх умовах розпочинати власну справу?

– Успіх, як це не прикро, залежить від того, наскільки ти впливовий, комунікабельний, зрештою – багатий. Якщо ти такий – значить, можеш впливати. Якщо ж ти маленький або початківець – «розкрутитися» складно.

– Так, може, й саме по собі дрібне підприємництво недієве? Можливо, майбутнє – за великим капіталом?

– Категорично ні! На прикладі нашої області можемо зробити обгрунтований висновок про державу загалом. Чисельне співвідношення дрібного і середнього підприємництва стосовно інших форм зайнятості на Буковині значно вище, ніж в інших регіонах. І саме цим я пояснюю значно вищий рівень життя населення – це одразу помітно, коли заїжджаєш в область з будь-якого напрямку. Будинки, подвір’я, оформлення помешкань…

Ми маємо ті ж загальнодержавні проблеми, що й інші області. Але буковинці мають потужне бажання займатися бізнесом, і це бажання долає труднощі! Які фактори дають нам це бажання – хай досліджують науковці, але позитивний результат цього – очевидний. Дрібний і середній бізнес, середній клас – для держави це спрощення її проблем і завдань. Бізнес сам їх вирішує.

– А як же держава?

– До держави велике прохання – не заважати (сміється). Пригадайте період Помаранчевої революції – тоді ВВП зріс на 6%! Бо держава була зайнята виборами і не заважала бізнесу. Після таких позитивних зрушень виникла й певна довіра до держави. Але наголошую: поштовхом був саме момент відволікання влади на вирішення інших нагальних проблем. Тому вважаю, нема потреби винаходити український велосипед. Треба просто перейняти позитивний досвід.

– Ви пробували впливати на ситуацію, пішовши свого часу до представницької влади?

– Я йшов у депутати (від Блоку Юлії Тимошенко – авт.) з метою змінити щось у загальній системі підприємництва, захистити бізнес загалом. Виявилося, що це значно складніше, ніж здавалося. Якщо ти в бізнесі – ти комусь конкурент, якщо в політиці – то опонент. А якщо ти і в справі, і в політиці – стаєш ворогом…

–  Ви розчарувалися?

– Ні, навпаки. Я побачив картину в іншому ракурсі. Я впевнився в тому, що ані одна людина, ані навіть група людей в регіоні не змінять ситуації. Тепер я точно знаю, що необхідно: один для всіх закон, самодостатній податковий кодекс, який не потребуватиме жодних сторонніх уточнень, захистів, впливів і протекцій.

– У якій комісії ви працювали в обласній раді?

– Це була комісія з дуже широкими функціями: з питань охорони навколишнього середовища, природокористування, земельних відносин, туризму та надзвичайних ситуацій. Звісно, багато почерпнув для себе і від колег, і від громадян, чиїми конкретними питаннями комісія опікувалася. Упевнився в тому, що справжнім порятунком для України може стати туризм – адже для цього є унікальний морський та гірський потенціал. Переконаний, що туризм може змінити не тільки бюджет області, а й уявлення людей про цю місцевість – навіть місцевих людей, які звикли на відпочинок кудись виїжджати і залишати свої гроші в інших країнах.

Разом з тим, знову ж таки, є завдання, посильні для бізнесу, а є обов’язки держави. Наприклад, інфраструктура – це справа держави, а не підприємця. Дороги, телефони, супутниковий зв’язок, інтернет, газифікація та електрифікація. А зелений туризм – це просто зелений туризм, який без інфраструктури не зіграє своєї ролі. Тільки комплексна робота дасть результат.

– Чи участь у самоврядуванні дозволила підтримати вам рідний район?

– Я з Герцаївщини, це особливий район навіть для нашої особливої області. За час каденції нинішнього складу облради спільними зусиллями вдалося зробити для району немало. Тут є значний потенціал для розвитку туризму, але беззастережною умовою цього мають бути дороги. На 70% за останні роки зроблені комунальні дороги, адже у віддалені села після дощу взагалі неможливо було добратися – шляхів просто не було. Зводили мости місцевого значення. Суттєво зрушили з місця проблему газифікації району. Працювали всі разом, у комплексі, акцентували увагу депутатськими запитами і зверненнями, звертали увагу влади. І можу відзначити, що останнім часом у районі багато змінилося. Чимало вихідців звідси працюють у Європі і починають мислити по-європейськи. Для змін потрібен час, і люди мають усвідомити їх самі.

– Вам як досить владному чоловікові (судячи з сьогоднішньої розмови) не дискомфортно від того, що вами керує жінка – в партії «Батьківщина», до якої ви належите, чи у фракції БЮТ в облраді?

– Ніколи над цим не замислювався. Для мене важлива сама ідея та її реалізація, а не стать керівника. Головне, щоби справа робилася правильно, законно, доступно і добре для людей.

– Бачу у вас на столі книгу «Архітектура Чернівців ХІХ-ХХ століття». Цікавитеся цими темами?

– Це моє захоплення. Щоб бути архітектором – треба здобувати спеціальну освіту, а вправлятися в дизайнерстві можна від душі. Дуже люблю облаштовувати і оформляти власне приміщення – домівку, офіс, подвір’я. Кажуть, що мені це вдається. Збоку видніше (скромно усміхається).

– Як готувалися до Дня міста?

– Прибрав свій двір. Гадаю, якби це зробив кожен, місто стало би ідеальним.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *