Посиденьки бувають… інформативними
Чаювання з молодими, донедавна активними й працюючими, матусями – дуже пізнавальне для кореспондента «Версій». Виявляється, отримати гарантовані державою кошти за «лікарняний», пов’язаний з найунікальнішою функцією жінки-трудівниці, не менш складно, ніж виносити і народити здорового громадянина. Бо Господь, природа й навіть медицина зазвичай милостивіші від бюрократичної машини, яка уособлює державу.
Марина Ч., працівниця приватної фірми, мама 3-місячного Дмитрика:
– Працюю в невеликому колективі, маю донечку-другокласницю, а тепер уже й синочка. Попри те, що всі документи з вагітності і пологів оформляла вчасно й грамотно – виплат досі немає. Мене це дивує, адже їх гарантує держава!
Звісно, що дитину народжуєш не для держави. Але в такому разі який сенс платити цій державі податки та відрахування? Я утримувала державу, поки працювала й заробляла, і тепер маю всі підстави й права очікувати від неї повернення того, що я в неї вкладала!
Ілона К., викладачка одного з державних освітніх закладів, мама двомісячного Іллі:
– Не зовсім упевнена, але кажуть, що лікарняний, належний жінці за 70 днів до пологів і 56 – після них, мали би виплачувати за один раз. На ділі мені виплачують частинами, наразі я отримала ледве половину того, що належиться. До того ж, перша виплата становила… 50 грн.!!!
Я мало не плакала, коли це побачила! У мене три вищих освіти, ступінь кандидата наук, престижна робота і не така вже й маленька (порівняно з мінімумом, який переважно виплачують приватники, додаючи своїм працівникам різницю «в конвертах») зарплата!
На щастя, таке було лиш раз, далі виплачували хоча й неповні, але не такі смішні суми. До того ж, я працювала за сумісництвом, і за законом маю право на оплату лікарняного і за другим місцем роботи. Там у мене зарплата невеличка, тож вдалося отримати всю суму лікарняного за один раз. Однак навіть маленька місячна винагорода праці за 126 днів набігла в доволі значну за таких умов суму.
Лідія А., молода бабуся, свекруха працівниці недержавного підприємства:
– Моя невістка народила мені в липні чудового онука. Але жодних виплат за лікарняним листком досі не отримувала. Я маю знайомих серед працівників Фонду соціального страхування в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, то вони в приватних розмовах зізнаються: коштів у Фонду нема, тому гроші й не виплачуються…
(Прізвища жінок та місця їхньої роботи є в редакції).
Мовою закону
Жінкам, що перебувають у трудових відносинах з підприємством (тобто, є застрахованими особами в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування), у випадку вагітності надається допомога за вагітністю та пологами за рахунок коштів Фонду соціального страхування в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Підставою для призначення допомоги за вагітністю та пологами (згідно зі ст. 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III із змінами та доповненнями) є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами видається за місцем спостереження за вагітною жінкою, відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455.
Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (декретна відпустка) працюючій жінці надається згідно зі ст. 20 Закону України «Про відпустки», повністю, незалежно від кількості фактично використаних до пологів днів, і оформляється вся одночасно.
Документи для призначення допомоги за вагітністю та пологами розглядаються не пізніше 10 днів від дня їх надходження на підприємство.
Жінкам, які підлягають обов`язковому соціальному страхованню (працюють на підприємстві, у приватного підприємця) допомогу виплачує підприємство (приватний предприємець) за основним місцем роботи за рахунок коштів Фонду в найближчий після дня призначення допомоги строк, встановлений для виплати заробітної плати.
Згідно зі ст. 39 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами…», допомога надається в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу), незалежно від стажу роботи.
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше 6 місяців від дня надання відпустки в зв’язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки.
А як у житті?!
Закон є закон. Але чи виконується він? Питання риторичне, бо в житті, на жаль, усе дещо інакше. Принаймні, не так, як на папері
Насправді ситуація дуже цікава: солідний державний Фонд ну ой як не хоче зізнаватися, що в нього – проблеми. Себто, проблеми є не в нього, а в держави, яка не може розрахуватися за лікарняні з породіллями. Натомість Фонд соціального страхування в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю має інше завдання – приховати правду.
Бо насправді з перед- і післяпологовими виплатами, принаймні у Чернівецькій області, є проблеми. Але Фонд визнає їх лише частково:
Марія Дмитрівна Кіріяк, заступник керівника обласного відділення Фонду, стверджує, що заборгованість у цих виплатах становить лише приблизно один (?) місяць. Та й то це пов’язане з великими сумами грошей, які пішли в літній період на оздоровлення дітей. Якщо й виникає затримка з оплатою Фондом лікарняних по вагітності і пологах, то, згідно з відомчою Інструкцією Фонду №16, страхувальник (в нашому випадку – роботодавець) має сам цей лікарняний своїй працівниці сплатити, а Фонд йому потім поверне.
Подайте Фондові на бідність
Головний бухгалтер приватного підприємства ТОВ «Трініті», наводить конкретний приклад:
– Я маю саме такий випадок: наша працівниця, яка ще у квітні пішла в декретну відпустку, досі не отримала від Фонду жодної копійки. Листок непрацездатності №844802 виданий їй 16 квітня 2010 року. На лікарняному з вагітності та пологів вона перебувала з 16 квітня по 19 серпня. За цей період їй нараховано суму 6379,38 грн. Ще 18 травня 2010 року підприємством був поданий лист (вихідний номер – 19) директору виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю з проханням повернути підприємству цю суму. Станом на перше липня заборгованість підтвердилася, кошти не повернуті. Шостого серпня повторно був направлений лист на суму за мінусом внесків, які мало би відрахувати Фондові підприємство. Сума склала 6064,31 грн., вихідний номер листа – 21. До сьогодні кошти не повернуті, по телефону працівники фонду пояснюють, що немає коштів…
Отож, зазначені виплати мають здійснюватися за рахунок Фонду. Про жодні відомчі інструкції бухгалтерам підприємств невідомо і відомо бути не має. Підприємство не лише не повинно оплачувати лікарняні у зв’язку з вагітністю і пологами, а й дуже часто просто не в змозі це робити. Йдеться ж не про 200-300 грн. звичайних лікарняних – мова про суму за 4 місяці!
Тобто, якщо добропорядний і законослухняний роботодавець прозоро виплачує заробітну платню, сплачує податки і відрахування, то його ж за це ще й карають необхіністю виплати кількох тисяч гривень замість іншого платника, визначеного законом! Невеличке підприємство не має змоги «позичити» Фондові на невідомих умовах одноразово шість тисяч гривень. Мало того, які підстави для цього, якщо фірма завжди вчасно сплачує всі відрахування, в тому числі й цьому Фондові. У них же аргумент – «немає фінансування з Києва»…
Саме час заговорити віршами:
«Я дитинку собі маю,
у держави хата скраю»
Довідка Головного управління статистики в Чернівецькій області
Розділ «Демографічна ситуація»
«…Кількість народжених у січні–липні поточного року зменшилася порівняно з січнем–липнем 2009р. на 9 осіб або на 0,1% і становила 6340 осіб. Рівень народжуваності в області, порівняно з січнем–липнем 2009р., не змінився і становив 12,1 особи на 1000 жителів. Найбільша частота народжень у розрахунку на 1000 жителів зафіксована в Путильському районі (18,2 особи), а найменша – в м.Новодністровську (8,5 особи).
Народжуваність у сільській місцевості залишається традиційно вищою, ніж у міських поселеннях (13 проти 10,8 особи на 1000 жителів)…»
Породіллям – діти! Державі – гроші?
У розділі «Доходи населення» звіту статуправління немає жодного слова про виплати допомог у зв’язку з вагітністю та пологами . Чи то ці допомоги важко назвати «доходами», чи їх просто немає? А, може, гроші Фонду пішли на вибори?
Втім, є ще один варіант: у поняття «Держава для людей» породіллі просто не входять. Бо чим іще пояснити таку байдужість держави до матерів, які народжують нових громадян? Адже, щоби вони виросли здоровими і могли в майбутньому працювати на цю державу та боронити її, їм треба добре харчуватись. А яким буде мамине молочко, коли вона голодна? Півроку, а, може, й більше сім’ї живуть на одну таткову зарплату. Чи не занадто це… скромно? А точніше – зовсім не гуманно.
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»