Водоспад засипали, щоби трелювати ліс

У правовій державі таке адміністративне порушення тягне за собою кримінальне провадження і покарання. Та не в Україні…

«Версії» як газета екологічно заангажована вирішили з’ясувати прізвища тих чиновників, які стоять за цим нахабним дійством, а також тих, із чиєї мовчазної згоди таке сталося.  

Як брендову візитівку  Буковинських водоспадів «Ворота» перетворили на дорогу.

Каскад із 7-ми унікальних дивовижної краси буковинських Смугарських водоспадів різної потужності й висоти на відстані 2-х кілометрів один від одного, від 3-х до понад 18-ти метрів заввишки, розташовані на річці Смугарів неподалік від Розтоків на Путильщині. Вони стали улюбленим місцем екотуризму, відпочинку як буковинців, так і туристів з інших регіонів. У конкурсі «7 чудес України» цей ландшафтний заказник увійшов  до ТОП-10 дев’ятим. Торік любителі природи та активісти з громадського об’єднання «Карпатські стежки» промаркували туристичний маршрут до водоспадів, зробили лавиці, інформаційні стенди, сходинки. Тепер навіть початківець не заблукає цими сповненими краси карпатськими стежками, але що він там побачить?..

Ще 23 січня водоспад «Ворота» був у нормі, написав у Фейсбуці турист і активіст Олег СТОЦЬКИЙ. Та, коли завітав туди в лютому, побачив водоспад засипаним. А через русло річки – власне, через сам водоспад – вивозили ліс.

Обурений Стоцький звернувся до депутата ВР Івана Рибака з дуже гострими словами:  «Ці тварини, які нищать Карпатські ліси, ні перед чим не зупиняться, поки їх не почнуть вішати на смереках, які ще залишилися у горах. У мене велике прохання: розберіться в ситуації та з’ясуйте, хто нищить буковинські водоспади. Тим більше, що таке нахабство відбувається на вашому окрузі».

Стоцького підтримав відомий мандрівник Олексій ПОНОМАРЕНКО. І саме в нього на Фейсбуці з’явилася вражаюча відповідь народного депутата, законотворця Івана Рибака.

Ivan Rybak: «Питання вивчив, дізнався хто і що там робить. Найближчими днями можна буде побачити відновлений водоспад і ще «відпочинкові лавочки». Взяв на контроль, відповідаю. Щодо порушень то дозволи, як мене запевнили, є відповідно до чинного законодавства України. При можливості після оприлюднення розповсюджу. Законність їхньої видачі вивчу. Дякую за пильність громаді».

Як нардеп, що колись очолював чернівецьке управління екології, вивчав дане питання та хто і від кого отримав дозволи, громадськості досі не відомо. Та все ж, напевне, він дізнався, хто і що там робить, хоча й не оприлюднює. Зате вже знає про «відпочинкові лавочки», встановлення яких буде контролювати. А стосовно того, що йдеться про порушення Закону України про природно-заповідний фонд – нічичирк, хоча ця  природоохоронна територія займає площу 38,5 га.

Головний винуватець екологічної катастрофи  – не центральна влада, а конкретні місцеві чиновники

Небайдужий до збереження природи  депутат Путильської райради Микола Бонкало розпочав пошуки винуватця екологічної катастрофи. Оскільки даний заказник перебуває у віданні Розтоківської сільради, він звернувся до її голови Марії ДЖУРЯК, яка  наголосила, що ДП «СЛАП «Карпатський держспецлісгосп» не звертався до сільради із заявою і нічого не погоджував стосовно своєї діяльності на території заповідної зони.

Водночас у газеті «Погляд» сільський голова М. Джуряк прямою мовою повідомляє: «Цей водоспад розташований на території нашої та Підзахаричівської сільських рад, але розпоряджається ним держлісгосп. Ми нічим зарадити не можемо, оскільки дозвіл на засипання водоспаду дали вони». А ще пані Джуряк стверджує, що люди дуже обурені тим, що сталося.

Чому ж так двояко висловлюється сільський голова? Може, не просто «за так»?! Адже в редакції є копії двох документів, які засвідчують, що саме Розтоківська сільська рада відповідає за збереження ландшафтного заказника місцевого значення «Буковинські водоспади».

У документі із назвою «Зобов’язання землекористувача» чорним по білому написано, цитуємо: «Розтоківська сільська рада дає згоду взяти під охорону ландшафтний заказник місцевого значення «Буковинські водоспади». Та зобов’язується не допускати забруднення, засмічення промисловими та побутовими відходами, зміну природного рівня водного горизонту та гідрологічного режиму, штучну зміну русла, порушення берегів, заплавів, проведення робіт, які спричинять обміління водойм».

Інший документ, перший примірник якого зберігається у Розтоківській сільраді, а другий і третій – в департаменті екології та туризму чернівецької ОДА і Путильській райекоінспекції, називається «Охоронне зобов’язання» і видане воно Мінекобезпеки України.

Отже, перший чиновник, який допустив, м’яко кажучи, екологічні негаразди на своїй території та ще й переклав відповідальність «із хворої голови на здорову» – це сільський голова Марія ДЖУРЯК. Утім, на нашу думку, не виявив особливого бажання навести лад на своєму окрузі й нардеп Іван РИБАК. Відтак провини з нього теж не знімаємо, бо до «народного захисника»  зверталися по допомогу, якої не отримали. Мабуть, лісові зиски багатьом затьмарили очі.

Рухаємося далі. У Чернівецькому обласному управлінні лісомисливського господарства, додзвонитися до якого було надзвичайно складно, запевнили, що все в рамках закону, бо водоспади, мовляв, засипали тільки на певний період, доки перевезуть сухостій. А далі високопосадові лісівники хитро сформулювали і подали для ЗМІ: «ДП «СЛАП «Карпатський держспецлісгосп» передбачив санітарно-оздоровчі заходи, проведення яких погоджене з Департаментом екології та туризму Чернівецької ОДА. У їх рамках ліквідовується сухостійне насадження, яке становить загрозу для здорового лісу». Ба! Про водоспад ані слова – немов і не було!

Хто саме здійснює «заготівлю та вивіз сухостою», з’ясувати не вдалося. Це прізвище замовчується на всіх рівнях. Але в.о. голови держлісомисливгоспу Роман ЧЕРЕВАТИЙ сказав, що його служба не несе відповідальності за Смугарські водоспади, оскільки вони перебувають під юрисдикцією сільської ради села Розтоки і, за словами директора спецлісгоспу Василя Бурака, сама голова сільської ради та представники Путильської РДА виходили на місце. Щодо водоспаду, то після вивезення лісу буде відновлений. Принаймні так Череватому пообіцяв той же Василь БУРАК. І усім байдуже, що це буде вже водоспад не природний, а штучний.

Натомість директор департаменту екології та туризму Ярослав КОГУТЯК ні сном ні духом не знав про жодні погодження. «З нашою службою ніхто і нічого не погоджував», – заявив він. – Хоча у ЗМІ пройшла фейкова інформація про те, що нібито саме департамент дав погодження на ці роботи». Тож згадаймо слова депутата ВРУ п. Рибака: «Щодо порушень, то дозволи, як мене запевнили, є відповідно до чинного законодавства України» . Тобто на порушення є потрібні дозволи?

Так само «рожево» оцінює ситуацію й голова РДА: колишній податківець Микола САВЧУК  на звернення депутата райради Бонкала відповів, що невдовзі все буде так, як раніше, і ще краще – будуть вам і столики, і лавочки…  Ніби справа лише в тому, аби посидіти на березі за чаркою…

Одне слово, чим далі в ліс – то більше дров. Чим вищий посадовець, то байдужіший він до того, що має охороняти. А все тому, що немає в нас ні GPS-моніторингу, ні електронного обліку деревини. Подейкують ще, що вирубуються не тільки сухостійні насадження. А як цьому перешкодити, коли відсутнє маркування кожної колоди лісу? А на сайті лісового господарства не позначений ні сорт, ні діаметр кожної колоди та ще й  відсутній спеціальний маркер зі штрих-кодом. Тоді як електронний облік, паралельно з паперовим, міг би зняти багато проблемних питань. А поки ліс як возили, так і возять. Ешелонами.

За словами президента Всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств Дмитра АРТЕМЧУКА, лісові господарства «прибідняються», бо насправді їхня рентабельність складає від 200 до 600%. І, безперечно, були і кошти, і можливість для того, щоби поставити над водоспадом дерев’яний міст, а не засипати його, порушуючи екологічне законодавство. Так, це було б трохи дорожче. Але ж не можна бути настільки зажерливими та жадібними, щоби аж засипати кришталево чисту воду гірського водоспаду! За це річка Смугарів може і помститися людям…

Лісівники знову говоритимуть про необ’єктивність ЗМІ та політизацію питання

Хотілося б все ж таки дізнатися, хто ж понесе відповідальність за порушення ЗУ «Про природно-заповідний фонд». Адже ст. 64 передбачає  дисциплінарну, адміністративну,  цивільну або кримінальну відповідальність. Окрім того, прикро, що після скасування природоохоронної прокуратури на Інтернет-сторінці Чернівецької обласної прокуратури відсутнє навіть прізвище прокурора, відповідального за адміністративні правопорушення екологічного законодавства.

Тож як змусити владу вирішувати екологічні проблеми буковинців? Напевне, тільки за допомоги об’єднання громадян на всіх рівнях – від найменшого села до великого міста, щоби всіма законними способами домагатися дотримання Конституції та екологічного законодавства.

…Річка Рейн у Німеччині в середині минулого століття була найбільш забрудненою в Європі. Та коли до влади прийшов підтриманий німцями зелений міністр Йошка Фішер, за кілька років Рейн став найчистішою річкою Європи! Німці змогли? Зможемо й ми, українці!

Валерій ПЕТРЮК, Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»