Реформа на фундаменті, а не на піску

Які успіхи децентралізації в десяти ОТГ, які обєдналися в Чернівецькій області першими

Вважається, що найкращим підтвердженням успіху реформи децентралізації є те, що можна помацати руками: новий ФАП чи амбулаторія в селі, новозбудовані чи капітально відремонтовані школа чи дитсадок, чи закуплений шкільний автобус… Людям, мовляв, добре – оце й є успіх! Та за такими «критеріями успіху» і спочилий в Бозі Радянський Союз був вельми успішним! Ковбаса по два-двадцять, практично стовідсоткова зайнятість населення, школи-лікарні-дитсадки-новобудови – все (ну або майже все) було, а чого не було – то кляті саботажники і імперіалісти були винні. Але… СРСР завалився мало не в одну мить. Бо «стіни», які «можна було помацати» не зводилися на фундаменті. А газда, який мав керувати господарством, якось слабко господарював…

 

Успішні чи зовнішньоблискучі?

Тож аби підтвердити (або ні) успішність реформи децентралізації, ми вирішили порівняти, як господарюють створені на втілення реформи громади нашого краю. Взяли ті десять буковинських громад, які були об’єднані найпершими – 2015-го року. І порівняли не кількість збудованих чи відремонтованих за кошти субвенцій бюджетних установ і закладів – ні, бо за видані «з центру» гроші будь-хто будуватиметься! І оскільки громад щороку більшає, а розділені на всіх субвенції меншають, то цей чималий, важливий і впливовий чинник успішності є непереконливим, бо – скінченним. Надійними є лише роботящі руки мешканців громад, які можуть принести громаді суспільне благо і податки, і креативні мізки керівників громад, які знайдуть застосування саме в громаді і для роботящих рук, і для комунальної власності, і для решти всього, що досі «погано лежало», а тепер навіть не «лежатиме добре», а працюватиме добре на користь ОТГ. Отже порівняємо зміни, яких від часу створення і донині зазнали два показники в громадах: податок на доходи фізичних осіб, який залишається у громаді (чого раніше не було, і саме тому після створення громади їй стало вигідно реєструвати підприємців і підприємства у себе, а не відпускати їх деінде), і земельний податок, який принаймні стабільний – якщо, звісно, землі обліковані, а не «гуляють» невідомо де і з ким.

Народжені децентралізацією…

Отже, як підтверджує сайт decentralization.gov.ua/, дата 14 серпня 2015 року стала днем офіційного створення десяти об’єднаних тергромад у Чернівецькій області: Глибоцької селищної, Вашковецької (Сокирянського району), Великокучурівської, Волоківської, Клішковецької, Мамалигівської, Недобоївської, Рукшинської, Усть-Путильської сільських і Сокирянської міської. Вони різнилися за розташуванням (гірські і рівнинні), кількістю населених пунктів у своєму складі (від 2 до 8), площею (від 56 до 139 кв км), населенням (від 2270 до 13556 осіб). Зрештою, і розвивалися вони далі по-різному: до когось доєднувалися інші населені пункти, до когось – ні. Тож зміни у їхніх власних надходженнях – зокрема, ПДФО та земельному податку – ми розглядаємо не в абсолютних цифрах, а у процентному відношенні.

А зміни є! Надходження до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб, які здійснюють свою  підприємницьку діяльність чи працюють на підприємствах, в установах чи закладах, зареєстрованих в ОТГ, розпочалося від часу створення громад 2015-го. Раніше цього не було – усе забиралося в «центр», до держбюджету. Тож перші підсумки підбили вже за 2016-й. Громада тепер надзвичайно зацікавлена, аби її мешканці були не лише офіційно працевлаштовані, а й працювали в закладах, установах, на підприємствах саме тут, у громаді. Бо їхні податки – це наповнення місцевого бюджету і можливість утримувати садочки, школи, облаштовувати місцеві дороги, утримувати в порядку території, проводити вуличне освітлення… Тому адміністрації ОТГ створюють умови для реєстрації бізнесу і нові робочі місця, легалізують існуючі, сприяють підвищенню рівня оплати праці тощо.

За даними того ж сайту https://decentralization.gov.ua, порівняно з підсумками 2016-го, на кінець 2018-го у всіх десяти ОТГ-першопрохідців зростання ПДФО переконливе: від 40 до 75%! Отже, і добробут громад зріс – і завдяки не тільки державним субвенціям (це само собою зрозуміло), але й дякуючи вдалому адмініструванню керівництва громад!

Зростання надходжень від ПДФО у громади від 2016 до 2018 рр.

 

Коментує Юрій Юзва, голова Недобоївської ОТГ, де на кінець 2018 року зафіксоване найбільше зростання ПДФО – 75%:

«Робота з підприємцями щодо легалізації найманої робочої сили – це перше, що дало і далі дає результат. Також переконали переоформитися в нашу ОТГ підприємців, що були зареєстровані деінде. Хоча насправді це дуже мала частка в загальній кількості платників ПДФО. Роботи в цьому не бракує. Маємо на нашій території газокомпресорну станцію, яка зареєстрована і сплачує податки за своїх працівників у Івано-Франківській області – це близько трьох сотень людей! Продовжуємо легалізувати найманих працівників. Крок за кроком – бо це наші надходження, наші ремонти в соціальній сфері, наш новий дитсадочок і майбутня нова школа».

 

 

 

У Волоківській ОТГ, відомій постачальниці весільних суконь на всю Європу, надходження від ПДФО зросли найменше – «всього лише» на 40% (що само по собі немало, і лише в порівнянні виявляється, що є куди зростати). Тут і до реформи зареєстрованих підприємців-майстрів «весільного бізнесу» було вдосталь, тож після створення ОТГ 2015-го їхній чималий ПДФО одразу перейшов до громади. Різниця між 2015 і 2016 роками не була вражаючою. Що гальмує зараз зростання надходжень – розповідає Валентин Глопіна, голова Волоківської ОТГ:

«ПДФО є одним з основних видів доходів нашої ОТГ. І спочатку ми мали відчутне зростання надходжень від цього податку: два роки лісівники розташованого на нашій території Валякузьмінського лісгоспу були зареєстровані в нашій ОТГ і податок ішов до нас. А потім був проведений аудит відповідними службами, і вони рекомендували реєструвати лісників за місцем вирубки дерев. Податки почали «розкидувати» по інших громадах. Минулого року наш «мінус» через це становив 700 тис. грн.

Коригуємо плани, шукаємо інші можливості. Переманюємо фірми реєструватися до нас в громаду, тож можу сказати, що бюджет вирівнюється. Разом з тим, порівняно з часом створення ОТГ, спостерігаємо зменшення зареєстрованих підприємців – від 420 до 480 реєстрацій. Всім відомо, що основним ринком збуту для наших виробників весільних плать була Росія. Зараз цей ринок згорнувся, тож підприємці шукають збуту по інших країнах. Багато хто згортає бізнес і виїжджає на заробітки, не маючи змоги успішно вести свою справу вдома…»

 

Діляночка до діляночки

Перефразовуючи американського мислителя Ральфа Емерсона, який казав, що «земля сміється квітами», до ОТГ земля «сміється» – податками. І податки з наявної у розпорядженні громади землі також суттєво наповнюють місцевий бюджет.

За підсумками 2018-го у усіх 10 ОТГ-першопрохідців Чернівецької області фіксується зростання надходжень від земельного податку: від 40 до понад 92%!

Водночас, у перший рік після об’єднання (2016) порівняно з попереднім (2015) у трьох громадах було зменшення цих надходжень.

 

Про причини кажуть голови ОТГ.

Зменшення земельного податку в перший рік після створення ОТГ має свої обєктивні причини

 

Григорій Ванзуряк, голова Глибоцької ОТГ, після року життя ОТГ мав зафіксоване зниження надходжень від земельного податку на 5,6%:

«На жаль, адміністрування цього податку у фіскальних органах відбувається жахливо. Два роки просимо врегулювати ці моменти, домагаємося електронного документообігу – безрезультатно… Після будь-яких змін, виявлених у земельній сфері, ми подаємо документи про це до фіскальних служб. Але ми не єдині – такі дані подає весь район! Тим часом у фіскальній службі опрацьовує це лише один посадовець. Людина просто не встигає, а невчасне внесення змін у документацію відбивається на підсумкових даних.

Так, робота не була налагоджена. Ми боролися, міняли керівників, тричі оголошувати конкурс на начальника відділу – не могли знайти спеціаліста. Попри це, протягом першого року провели інвентаризацію земель і здолали ту біду, яку мали. Зараз «вирулили», хоча все одно є до чого прагнути. Фіскальна служба доволі консервативна в цьому плані. Ми з радістю взяли би на себе, на місця, адміністрування земельних питань – а фіскали нехай контролюють».

Валентин Глопіна, голова Волоківської ОТГ, де в перший рік після обєднання громади земельний податок дещо зменшився – на 4%:

«Для Волоки земля – це не основне джерело надходжень. Земель у нас аж таких нема, площа невелика. Тож спочатку трохи недопрацювали, але зараз дещо підняли цей податок, тож надходження зростуть».

Звісно, що земля – це також особливий ресурс, він скінчЕнний, і як зауважував давним-давно Марк Твен, це «продукт, який уже не виробляють». Яким же чином відбуваються зміни в сумі податків, які за землю збирає місцева ОТГ? По-перше, об’єднані громади відповідно до розпорядження Кабміну отримали у свою комунальну власність земельні ділянки за межами населених пунктів, які до того були у державній власності. Тобто землі в розпорядженні ОТГ стало більше. Але це не єдиний шлях збільшення земельних угідь. Проведення інвентаризації земельних ділянок і виявлення таких, які не обліковані – також чимале джерело земельного податку в майбутньому. І адміністрації ОТГ цим активно користуються, складаючи «діляночку до діляночки», що в результаті дає чималу «копієчку до копієчки»

Василь Тодеренчук, голова Великокучурівської ОТГ розповідає, як громада домоглася зростання земельного податку аж на 92%:

«В нашій ОТГ не так багато землі, як є у деяких інших. Середня частка паю в нашій ОТГ – 50-60 соток, це небагато. Тому ми змушені все контролювати і обліковувати дуже ретельно, бачити усе, що є. У нас менше землі – але ми розташовані ближче до обласного центру, тож вона у нас дорожча. Хочете користуватися – будь ласка, але будьте ласкаві, платіть! Тож ми вишукували, робили інвентаризацію, нормативну оцінку ділянок у всіх населених пунктах. Знайшли достатньо необлікованих земель.

Трохи перейшло нам у власність земель державної власності з-за меж населених пунктів – 250 га. Це також небагато.

Ну і треба зважати й на те, що останнім часом розробилася нова нормативна грошова оцінка земель, і там коефіцієнт трохи більший, ніж раніше.

Продовжуємо інвентаризувати землі, ще не закінчили. Щоби навести повний лад – потрібен кадастр, і я переконаний, що не тільки державний. Бо зараз плата знімається тільки якщо є державний акт на землю – але якщо ти користуєшся, не маючи акта, то вже й не маєш платити? Тож наразі розробляємо власний кадастр».

 

Отже, маємо 10 цілком успішних об’єднаних територіальних громад. Які не лише ефективно використовують чи вкладають субвенції, надані державою. І не лише користуються «щасливим випадком» наявності (це кому крупно пощастило) на своїй території автомобільних заправок, які сплачують (щонайменше до 2020 року) акцизний податок. А й уміють самі хазяйнувати і заробляти. А значить – вже точно не пропадуть.

 

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *