Плани об’єднання громад: перспективні чи безперспективні?

Про об’єднання територіальних громад у процесі децентралізації в Чернівецькій області можна було би сказати, що «перший млинець глевкий»,  але насправді «глевким» став далеко не перший «млинець». Десяток громад, які стали піонерами об’єднання, вже доволі успішно функціонують, а от подальші об’єднання і «дооб’єднання» відбуваються не завжди гладко. Наприклад, цього тижня голова Сокирянської об’єднаної громади Василь Равлик заявив, що позиватиметься до суду на Чернівецьку обласну раду, яка, на його переконання, прийняла рішення про зміни до Перспективного плану формування територій громад Чернівецької області.

«На сесії 28 вересня було допущено низку порушень процедури прийняття рішень, – заявляє Василь Равлик. – Через це було прийняте рішення, якого не було у попередньому проекті, яке не було ані обговорене на колегії, ані оприлюднене за 20 днів, як того вимагає закон. Рішення було прийняте з голосу депутата і суперечить Закону про добровільне об’єднання громад, Методиці формування спроможних громад і регламенту облради… На момент прийняття цього рішення не було рішень сільрад, які до нас хочуть приєднати, не було й рішення про це Сокирянської міської ради. Таким чином, принцип добровільності порушений, порушене й дотримання процедури. Законодавець визначив, що суб’єктом цих процесів є ОДА, а не облрада. Реагуючи на ці порушення, ми підготували позов до окружного адмінсуду, в якому обгрунтували свою позицію».

Загроза такого рішення облради, вважає Василь Равлик, полягає в тому, що, відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу, на прямі міжбюджетні відносини потрапляють тільки ті громади, які повністю відповідають перспективному плану. Відтак може виникнути ситуація, що Мінфін виведе Сокирянську громаду з міжбюджетних відносин.

 

Альона Гливко, керівник фракції «Батьківщина» в обласній раді: – Обласна рада завжди стоїть на позиціях захисту інтересів насамперед місцевих громад і принципу добровільності. Для цього в раді створена міжфракційна робоча група, яка виїжджає в райони, зустрічається з сільськими головами, місцевим населенням, бере участь у зборах сіл для вивчення реальної ситуації з об’єднанням. Якщо рішення сільських рад є, вони добровільні і відповідають чинному законодавству, тож треба їх розглядати і підтримувати волю громади.

Наразі маємо гарні приклади дооб’єднання: особисто я вносила пропозиції дооб’єднання с. Рухотин із ОТГ з центром у Клішківцях на Хотинщині (з цим звернулися депутати сільської ради), допомогла с. Буківка Герцаївського району долучитися до Тереблечанської ОТГ на Глибоччині (цього вимагали збори села, які були проведені, незважаючи на тиск влади), і це було перше міжрайонне об’єднання в області. Тому не варто розглядати такі питання похапцем, слід відставити вбік партійні та особисті інтереси, ставити на перше місце виключно інтереси громад і шукати компромісів.

 

Ігор Бабюк, консультант з питань місцевого економічного розвитку регіонального відділення Асоціації міст України: – Справді, обласна рада не мала права вносити зміни до Перспективного плану – це повноваження ОДА. Роль обласної ради в цьому питанні справді важлива: вона може відхиляти запропоноване облдержадміністрацією рішення, але мусить дати обґрунтування. У цьому конкретному випадку облрада могла звернутися до ОДА із пропозицією підготувати інший проект рішення на підставі вимог людей. Натомість вони схвалили «колгосп» – якесь рішення, яке не має ні графічної частини, ні розрахунків.

Водночас, слід визнати, що голові Сокирянської громади варто було ще на початку року розпочати процес доєднання до очолюваної ним ОТГ сільських громад. І оскільки він цього не ініціював, то процес розпочався сам, це неминуче. Однозначно, що Сокирянська громада має і може бути більшою – хоча про долучення до неї сіл, які розташовані на відстані близько 40 км від центру, не повинно йтися. Якби цей процес був розпочатий вчасно, субвенцією громада користувалася б уже сьогодні. Натомість, якщо навіть незабаром охочі сільські громади доєднаються до Сокирянської, найближчим часом на кошти очікувати марно…

У таких конфліктних ситуаціях треба керуватися насамперед інтересами громади, слухати її, а також повноцінно її інформувати. Бо якщо подавати інформацію «дозовано», в інтересах окремих діячів чи груп, це створює можливість маніпулювати думкою людей – як сталося, наприклад, із селом Романківці, мешканці якого навіть не знали, що можуть стати центром громади, а не обирати між двома центрами ОТГ. Інформування – це насамперед завдання обласної держадміністрації (створення робочої групи, ініціювання зустрічей), а також голів сільських рад, які можуть запрошувати експертів і організовувати відповідні збори чи зустрічі.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *