Олександр КРАВЧУК: «Я став першим у світі пацієнтом, якому серцевий клапан поставили, не розтинаючи грудну клітку»

78-річному викладачеві англійської мови німецькі та українські кардіохірурги здійснили втручання на працюючому серці. В Україні, у Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії вже проведені три щадні операції за революційною технологією.

Олександр Гнатович КРАВЧУК став першим у світі пацієнтом, якому замінний клапан доправили до серця судинами, не розтинаючи грудної клітки й не зупиняючи серце.  Щадну операцію, розроблену німецькими фахівцями на чолі із професором Рюдігером Ланге виконала інтернаціональна бригада лікарів. Про її наслідки журналісти дізналися майже по двох місяцях, коли лікарі впевнилися: перший пацієнт почувається добре. На прес-конференції були присутні українські та німецькі кардіохірурги, але справжньою «зіркою» був, звісно ж, Олександр Гнатович. Його представив директор Науково-практичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії Ілля Ємець.

Олександр КРАВЧУК

Новий метод з’явився близько трьох місяців тому, хоча розробка операції тривала майже 5 років. Професор Ланге з Мюнхенського центру серця разом з інженерами створив найскладніший пристрій штучний митральний клапан, який «вбудовується» у зношений, притискає його до стінок судин – і зворотний рух крові з лівого шлуночка припиняється, серце проштовхує у кровоносну систему практично всю артеріальну кров. Метод відпрацьовувався й вдосконалювався на тваринах. Було прооперовано майже 2 сотні овець. Коли професор Ланге побачив, що готовий оперувати серце людини, постало питання, де можна провести перші операції. Розглядалися Німеччина, Канада й Україна. І саме українцям випало провести першу операцію з установки штучного клапана новітньої конструкції.
При відборі кандидатів медики керувалися кількома критеріями: по-перше, це мав бути пацієнт, якому неможливо провести операцію звичайним методом і шанс на життя надає тільки операція, запропонована німецькими лікарями.

По-друге, опісля заміни клапана якість життя пацієнта мала бути достатньо високою, тобто у серця мав бути ресурс, який дозволяв перебудувати спосіб життя, а відтак – режим роботи серця.

І, по-третє, пацієнт і його родичі, зваживши усі «за» та «проти», усвідомлюючи ризик, готові дати дозвіл на операцію і підписати відповідні документи.

Лікарі також розуміли, що беруть на себе відповідальність, дуже ретельно готувалися, враховуючі навіть позаштатні ситуації: коли щось трапиться не так, миттєво перебудуватися й провести стандартне хірургічне втручання. На щастя, останнє не знадобилося. Наступного дня, за словами Олександра Гнатовича, він почувався помітно краще. Лікарі навіть вмовляли його побільше лежати. І вже на п’ятий день він був удома.

Після Олександра Гнатович Кравчука, через 2 місяці такі операції були зроблені ще двом українським пацієнтам: 74-річній жінці та 73-річному чоловікові.

Ірина ДУБСЬКА, фото Сергія Тушинського, «ФАКТИ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *