Одноразові захисні маски та рукавички: утилізувати не можна знищити

 

У тих українських містах, де мерії очолюють небайдужі керівники, кома у реченніутилізувати не можна знищити» ставиться перед словом «знищити».  Натомість у  Чернівцях вживані одноразові медичні маски та рукавички –  відходи класу Б, ймовірно, забруднені біологічними виділеннями хворих і мають знищуватися, – просто валяються на вулицях міста. У кращому випадку – вивозяться на міське сміттєзвалище.

 

Експерт: «Хто і що мав би зробити»

Ярема ТЕВТУЛЬ, доктор хімічних наук, керівник громадської екологічної організації, як ніхто інший, добре обізнаний, як слід поводитися з відходами і хто за них має відповідати. Слово фахівцю. 

 

Масовий карантин: Без масок – ні на крок

Чи не цілодобово чуємо та читаємо: «Одягайте захисні маски, без них на вулицю не виходьте, а тим паче не входьте до магазину, у громадських місцях – тільки в масках…». Свідомі громадяни вже використали тонни одноразових захисних медичних масок (ОЗММ), адже через 2-3 години використання їх слід викидати. Але ж КУДИ??? Переважно їх кидають до контейнерів для твердих побутових відходів (ТПВ), а далі вони мандрують, у кращому випадку, на полігони ТПВ або розносяться вітром вулицями населених пунктів. А якщо на таких масках містяться краплини з носа чи рота інфікованої коронавірусом людини? Чи не вплине це на поширення небезпечної інфекції? Тим паче, що у контейнерах ТПВ є чимало органічних відходів, які можуть бути живильним середовищем для вірусів. Більше того, у контейнерах ТПВ, як правило, знаходять собі поживу коти, собаки, птахи. Та й чимало людей порпається в них. Чи можуть вони розносити небезпечні віруси? На жаль, не те що відповіді  – самих запитань таких у ЗМІ практично не знайдеш.

Щодо поводження із вживаними медичними масками з марлі чи інших натуральних тканин, нам дають прості поради: їх треба випрати, використовуючи, краще за все, господарське мило, випрасувати з гарячою парою. Сучасні праски спрощують останню операцію. Потім їх можна знову застосовувати.

                         

Куди подіти вживані медичні маски і рукавички?

Що собою являють як відходи ОЗММ та рукавички, наскільки вони небезпечні? 

Ці предмети належать до відходів класу Б, бо вони можуть бути забруднені біологічними виділеннями хворих. Такі медичні відходи мають бути ЗНИЩЕНІ.

 

Довідково: Досить часто можна почути чи прочитати про утилізацію використаних медичних відходів. Слово «утилізація» походить від латинського слова зі значенням «корисний». Утилізація – це переробка чогось для корисного використання. Що ж до небезпечних медичних відходів – їх слід тільки знищувати!  

 

Спалювання – один зі способів знищення. Та не просто спалення: медичні відходи спочатку дезінфікують, а вже потім термічно руйнують у спеціальних печах-інсинераторах. На першому етапі відбувається термічний розпад відходів з утворенням горючих газів, які потім спалюють з дотриманням екологічних норм і правил. Спецальні печі бувають стаціонарними та мобільними. Такі печі-комлекси встановлені у Коломиї та Львові. Вартість їхня чималенька – від 40 тис. грн до 1,25 млн. євро. Та якщо в райцентрі Коломия вважали за потрібне встановити таку піч, чому ж Чернівці пасуть задніх? До речі, в таких печах знищують і відходи протитуберкульозних диспансерів. Буковинські ж лікарні, як відомо, за гроші і за договором здають такі відходи організаціям, які мають на це ліцензію. Оскільки за це треба платити, тому, як на мене, один Господь знає подальшу долю таких відходів у Чернівецькій області.

Жодним чином не пробуйте спалювати медичні відходи самостійно, приміром, у багатті на городі за хатою. За непрофесійного спалювання медичних відходів у повітря можуть потрапити токсичні й канцерогенні речовини. Відтак, замість позитивного результату, отримаєте негатив, завдаючи шкоди власному здоров’ю й здоров’ю своїх близьких, рідних і сусідів.

 

Чого в Чернівцях немає, а мало би бути…

Чи зустрічалися вам спеціальні контейнери для медичних відходів? Адже медичні відходи класу Б слід збирати у вологостійкі одноразові контейнери, які не проколюються. Вони повинні мати щільну кришку, щоби уникнути несанкціонованого відкриття ємності. Збирання таких відходів можливе до одноразової жовтої тари з маркуванням «Відходи, клас Б». Бачили ви такі пристосування для збирання медичних масок? А карантин оголошено в Україні на початку березня… І відповідальність за це несуть органи місцевого самоврядування (ОМС). Саме вони й мали щось зробити  для знищення небезпечних медичних відходів.

Відповідно до розпорядження Кабміну України від 2017 року, уповноважені структури Чернівецької ОДА у дворічний термін повинні були розробити та затвердити Регіональний план управління відходами до 2030 року. За основу треба було взяти проєкт Національного плану управління відходами, в якому є розділ 10. «Медичні відходи». Згідно зі згаданим Національним планом управління відходами, органи місцевого самоврядування повинні були запланувати: *проведення інвентаризації об’єктів оброблення медичних відходів, *проведення дослідження з визначення потреби у збільшенні наявних потужностей та створення додаткових об’єктів з оброблення медичних відходів (термін виконання: 2023 р.), *створення інфраструктури збирання та оброблення медичних відходів (термін виконання: 2024-2030 р.р.).

 

Журналіст: «Ситуація з відходами: що маємо насправді?»

Протягом усіх 16 років свого існування газета «Версії» переймалася екологією та писала про відходи. Тож ця тема для нас не нова.

 

Сучасні системи роздільного збирання сміття вже закон в Україні, але не для Чернівців

Саме так, ще 8 листопада 2017 року Кабмін України своїм  розпорядженням № 820 схвалив Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 року. У ній передбачено розробку регіональних планів управління відходами. Тож у кінці 2017-го в стінах ОДА відбулася нарада зі створення робочої групи. І як наслідок – через певний час  була створена Агенція регіонального розвитку Чернівецької області. За словами її директора Олексія ГРУШКА, до установи увійшли представники ОДА, облради і численні громадські організації (ГО). Влітку 2019-го бізнес, влада, громади і ГО почали працювати над регіональним планом управління відходами. Його громадське обговорення мало відбутися у квітні нинішнього року «Щойно карантин скасують, ми проведемо це обговорення, – стверджує п. Грушко. – Тим паче, ми не запізнюємося зі строками, бо розробка документу та його затвердження має відбутися до кінця 2020-го».  Він розповів також про те, що у Хотині та двох селах Хотинщини – Рукшині та Недобоївцях громади вже організували роздільне збирання сміття, є воно й у Новоселиці та Сокирянах. Та й на вул. Братів Руснаків, де мешкає п.Олексій, теж стоять окремі контейнери для пластика, скла та металу, чого не скажеш про двори на Проспекті Незалежності, вул. Небесної Сотні тощо. Хоча насправді роздільного збору сміття на Буковині немає. Попри те, що від 1 жовтня 2019 року в Україні стало обов’язковим влаштування сучасних систем роздільного збирання сміття. Та, мабуть, для Чернівців закон не писаний… А хто за це має відповідати? Цим поцікавилася в працівників Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області, яка входить до структури Держекоінспекції Карпатського регіону. Оскільки в.о.начальника був на лікарняному, поспілкувалася з Сергієм РОБУЛЬЦЕМ, фахівцем у цій справі:

– Сергію Васильовичу, ви ж, напевне, бачили рукавички та маски, які несе вітром вулицями міста. Хіба так має бути? З кого за це спитати?

– Відповідальність лежить на органах місцевого самоврядування. Спитайте у міського голови. У їхній структурі за це відповідає департамент ЖКГ. Ми ж перевіряльна організація. Підприємства з незначним ступенем ризику відходів маємо право контролювати лише 1 раз на 5 років, а з підвищеним – один раз на 2 роки. Та й штрафи мізерні.  

Микола БІЛОКОНЬ, начальник управління екології та природних ресурсів ОДА, повідомив, що всі лікарні уклали договори з двома сертифікованими підприємствами, які й забирають у них відходи, пов’язані з коронавірусною інфекцією. З фонду охорони довкілля на це додатково виділили 200 тис. грн.

Сергій БОТУК з департаменту ЖКГ опікується проблемами відходів. На моє запитання, куди ж людям викидати відпрацьовані маски та рукавички, чесно зізнався, що не знає. «Мабуть, у смітник…», – чи то ствердно, чи то запитально зауважив він. Від п. Ботука дізналася й про проблеми з проведенням конкурсу серед підприємців, охочих займатися цим бізнесом. Зокрема, останнє рішення сесії з цього приводу було заветоване головою…  

 

Сенс проблеми: Відходи – це доходи!

Пам’ятаєте комісара Катані, палкого борця з сицилійською мафією з культового серіалу «Спрут»? Пригадуєте, як він загинув? Точніше, коли? Адже герою все сходило з рук, аж поки він не докопався до… відходів. Тоді комісара й «грохнули». Цю історію нагадав мені Зіновій БРОЙДЕ, член Міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в межах ініціативи Європейської комісії «Зелена угода Європи», який не одне десятиліття займається проблемою відходів. Спершу кілька слів про «зелену угоду», яка чітко стикується з темою, що нас цікавить.

Так, у  березні розпочалося запровадження нормативно-правової основи реалізації Зеленої угоди, на втілення якої ЄС виділив трильйон євро. Вони підуть на перетворення Європи на екологічно-нейтральний континент. Єврокомісія і Рада Євросоюзу в грудні 2019 року започаткували розробку Європейської Зеленої угоди (European Green Deal). Цей підхід поєднує розбудову економіки «замкненого циклу», яку започатковано у ФРН Законом 1994 року, зі скороченням викидів речовин, що сприяють глобальному потеплінню (т. зв. парникових газів). Завдяки своєчасному реагуванню української сторони, у спільній заяві за результатами засідання Ради Асоціації між ЄС та Україною 28 січня н. р. у Брюсселі визнано необхідність інтегрування нашої країни у реалізацію Зеленої угоди.

А тепер до наших баранів, чи то пак відходів. Від 1 січня 2018 року в Україні заборонене захоронення на полігонах неперероблених побутових відходів. Тобто, офіційно система мала би запрацювати в усіх містах, проте поки що ця норма існує лише на папері.

А що ж у Чернівцях? У нас сміттєсортувальний завод! Авторка цих рядків була на його відкритті і бачила, що більша частина цього об’єкту стояла порожньою з розрахунку на будівництво і відкриття сміттєпереробного цеху. Та не так сталося, як гадалося, бо у п. Єзатуліна, власника цього заводу, підприємство «віджали» для Януковича 2013 року.      
«Адже йдеться про власність, яка виникає з нічого, на порожньому місці, – пояснив Зіновій Бройде. – Через це і вбили комісара Катані, бо йдеться про найбільш ласий шматок, який тільки може існувати в бізнесі».

Далі п. Бройде розповів, як міська влада викидає на вітер гроші, вийняті з наших із вами  кишень платників податків, перераховуючи їх підприємцю, який нібито сортує сміття. Насправді ж там максимум до 10% з усього сміття відбирається, а решта прямує на смітник. Працюють там бомжі та представники ромської національності вручну, інколи включають транспортер. Ефективність підприємства практично нульова, а кошти йдуть підприємцю непогані. Та й підійти туди просто неможливо, і зрозуміло чому…  

 А чи не доцільніше було б перерахувати ці гроші на інші потреби, приміром, для відновлення устаткування для знищення відходів групи Б (масок, рукавичок тощо)? Адже воно є у Чернівцях і професор Ярема Тевтуль спостерігав за тим, як воно працює.

 

А вихід є, потрібне лише бажання очільників щось зробити для людей

Ярема Тевтуль  розповів:

– Чернівецькі фахівці в галузі попередження забруднення навколишнього природного середовища небезпечними відходами не дрімали. Щонайменше років 12 тому небайдужий чернівчанин Олександр Коренчук власним коштом установив обладнання для термічного знищення відходів із синтетичних матеріалів. В автоклаві об’ємом 4 куб. м за температури 5000С відбувався піроліз (термічний розпад) органічних речовин. Горючі гази, що при цьому утворювалися, використовували для підтримання технологічного процесу. З Олександром Коренчуком і досі активно співпрацює доктор технічних наук зі спеціальності «Екологічна безпека», доцент ЧНУ Сергій Борук. Це устаткування можна було б використовувати для знищення небезпечних медичних відходів, зокрема захисних масок, рукавичок тощо. На жаль, на сьогодні технологічне обладнання демонтоване. За наявності інтересу органів місцевого самоврядування обладнання для знищення вжитих і небезпечних медвідходів можна було б відновити, змонтувати й використовувати. Та чи потрібне це місту Чернівці та Буковині?» – риторично запитав п. Тевтуль. А ще він додав: «Коронавірус не поцікавився, чи виконали ОМС необхідні заходи зі збирання та переробки медвідходів. Та навіть якщо Регіональний план управління відходами ще не створений, то повинні ж існувати галузеві накази, розпорядження, протоколи тощо, які регламентують збирання та знищення небезпечних відходів групи Б? Якщо існує місцева влада, яка себе поважає, то вона не допустить, щоби на голову її містянам падали зашмаркані використані одноразові захисні медичні маски…»

І додам від себе: якщо держава встановила штрафи за порушення карантину – 17 тис. грн за перше, 34 тис. грн – за друге, і за третє – кримінальна відповідальність, то чому немає штрафів для місцевих адміністрацій?! Це було б і логічно, і справедливо. А головне, є, куди вкласти зібрані штрафами гроші!

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

 

P.S. На сміттєзвалищах відходи «зберігаються» та накопичуються роками. Щоби повністю розклалася металева бляшанка, потрібно близько 50 років, а скляна пляшка – приблизно 1000. Кинутий на землю сигаретний фільтр розпадатиметься до 3 років, губка для миття посуду – 200, а викинуті підгузки – до 500 років.

Тоді як звичайну паперову упаковку з-під пластівців можна переробити 7 разів, а 60 кг такого паперу рівноцінні одному дереву.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *