Збігає рік, протягом якого, від 1 грудня 2017 року, ЧМГО «Бізнес-центр» у партнерстві з ImpactHub Odesa (м. Одеса) та NARD (м. Кишинів, Республіка Молдова) реалізує розрахований саме на 12 місяців транскордонний проект Common Space for Creative and Cultural Industries – Спільний простір для креативних та культурних індустрій, підтриманий Програмою сприяння територіальному співробітництву країн Східного партнерства «Молдова – Україна» www.eaptc.eu. Проект завершиться 30 листопада, тобто маємо ще тиждень для підсумків. Про зміст Спільного простору, значення й здобутки розмовляємо з менеджером проекту Ольгою ДМИТРЮК.
– Чому ЧМГО «Бізнес-центр» зосередилася саме на креативних та культурних – індустріях? Хіба це прибутково?
– За даними ООН, 3,4% світового ВВП забезпечує саме креативна економіка. В ній зайнято майже чверть населення світу, а темпи зростання цієї сфери удвічі перевищують сферу послуг і учетверо випереджають за темпами зростання промислове виробництво.
Наприклад, Львів активно просуває себе як місто креативне, там є простір для розвитку креативних і культурних індустрій. Чернівці ж поки що «пасуть задніх», хоча мають значний творчий, інтелектуальний потенціал, історичне підґрунтя та активних громадян. Тож у рамках проекту ми хотіли активізувати культурний та креативних сектор Чернівців, показати успішні практики, поділитися досвідом і «підштовхнути» тих, хто вагається…
– Що саме заважає розвитку Чернівців? Які проблеми й потреби у сфері креативу?
– Знайти відповідь на це питання ми й намагалися, здійснюючи проект. Для цього зібрали 12 фокус-груп (4 з них – у Чернівцях) та провели 15 фахових глибинних інтерв’ю (у Чернівцях – 5 з них) із ключовими фігурами креативного та культурного секторів.
– Інтерв’ю – це зрозуміло для наших читачів, а що таке фокус-група?
– Фо́кус-гру́па ( від англ. Focus group) – це такий якісний метод у соціології, коли для обговорення поставленого завдання збираються групи певної цільової аудиторії, а потім саме обговорення і його результати досліджуються для подальшого розвитку пропонованого проекту.
– І що ж організатори з’ясували?
– Ми ж хочемо знати, що заважає розвитку креативної сфери? То серед найбільш повторюваних учасниками заходів проблем виділили наступні:
* відсутність у представників творчих галузей віри в себе і незначна ініціативність з їхнього боку;
* численні бюрократичні перешкоди;
* брак фахівців і відсутність відповідної фахової освіти у тих, хто продукує культурний продукт – відтак у цій сфері діють здебільшого самоучки;
* практично повна відсутність фахового культурного менеджменту;
* у вищих навчальних закладах не звертають увагу на практичну складову навчання;
* немає усвідомлення того, що «культура – це джерело продукування соціального капіталу»;
* відсутнє стратегічне бачення розвитку культури;
* відсутність попиту;
* відсутні фахівці та ресурси для піднесення культурного рівня людей;
* відсутність доступу до ресурсів.
– І що тепер робити із цим невтішним знанням? Як пом’якшити чи нівелювати перелічені проблеми?
– Звісно, проблеми є глибокими, частина з них належить до компетенції органів влади, наявної системи освіти тощо. Та де в чому нам удалося вплинути на ситуацію й де в чому її покращити. Так, у рамках проекту ми створили карту креативних та культурних індустрій: наші митці стали більш помітними в мережі, потенційні партнери можуть їх легко відшукати.
У проведеній нами Літній школі у Карпатах взяли участь розробники 45 стартапів (компаній або проектів-початківців), які планують здійснювати діяльність або лише розпочали діяльність у креативній економіці, об’єднавши представників Чернівецької, Одеської областей та Молдови. У виборі локацій для заходів ми не зосереджувалися лише на нашій області. Скажімо, в Кишиневі пройшов 3-х денний тренінг для 45 креативних та культурних проектів/організацій, які планують вийти на європейський ринок. В Одесі проводили воркшопи та хакатони, які об’єднали понад 50 представників бізнесу, влади та громадського сектору. Одразу поясню: воркшоп (від англ. майстерня) – навчальний захід, учасники якого отримують знання і навички через високу інтенсивність групової взаємодії, активність і самостійність учасників, особисте переживання й досвід.
А хакатон (утворення від хакер і марафон) – це форум розробників, під час якого фахівці з різних галузей програмного забезпечення (програмісти, дизайнери, менеджери) спільно працюють над вирішенням якоїсь проблеми.
Під час таких заходів учасники обговорювали проблеми, розробляли плани дій тощо. Як на мене, важливою є розробка бізнес-моделей, які демонструють реальні успішні приклади у створенні відеопродукції, відкриття мистецьких галерей, різного хендмейду (ручних виробів) тощо й допоможуть охочим працювати у цих сферах розпочати діяльність. Ознайомитись з цими документами будь-хто охочий може на сайті проекту http://md-ua-creatives.org.
– Чи вважаєте Ви проведені заходи успішними?
– Говорити про успішність чогось варто не одразу, а в довгостроковій перспективі, коли учасники вже скористаються отриманими знаннями і новими контактами. Та впевнено можу сказати про успішність Літньої школи, учасники якої вже налагодили контакти, намітили спільні проекти. На останній місяць проекту заплановані відкриті лекції. Від 1 листопада стартували двотижневі культурні резиденції, під час яких 4 українських учасників поїхали до Молдови і 2 учасники з Молдови – до України.
На завершення проекту буде надана допомога 6 проектам/організаціям у розробці для них маркетингової стратегії та її реалізації. На нашій сторінці у Фейсбуці можна слідкувати за подальшими подіями: https://www.facebook.com/md.ua.creatives/
Ми будемо корисними перш за все тим, хто працюють в рекламі, архітектурі, культурі й мистецтві, ремісництві, дизайні, моді, музиці, видавничій справі, створенні кіно і навіть гастрономії.
Лариса КОСТИНСЬКА, «Версії»
P.S. Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. За її зміст відповідає ЧМГО «Бізнес-центр» і вона не обов’язково відображує погляди Європейського Союзу.
