Нерви української економіки потребують лікування, а банки – санітарів

Валютний ринок, стверджують профі, є нервовим вузлом економіки. Коли ж через спекуляцію валютою емоції зашкалюють, стається криза.  Що ж врятує українську економіку?

 dolar

НБУ нарешті взявся за голову, точніше за курс гривні, і розпочав антиспекулятивну операцію: 15 квітня Нацбанк відключив 14 банків, що здійснювали спекулятивні операції, від системи торгів на міжбанку. В результаті за лічені години курс від 13 гривень за долар обвалився до 12 гривень. Експерти вважають, що подальший жорсткий контроль над валютним ринком з боку НБУ дозволить знизити долар до 10 гривень.

Президент аналітичного центру Олександр ОХРІМЕНКО зазначає, що спекулянтам потурати не можна:

– НБУ показав, що може впливати на курс гривні, якщо візьме контроль над валютним ринком у власні руки. Тому, якщо він надалі жорстко контролюватиме валютний ринок, то суттєвої девальвації не буде. Курс долара коливатиметься в межах 11-12 грн. Якщо ж НБУ буде лише спостерігати, то курс може знову підскочити до 13-14 і навіть 15 грн., – стверджує Охріменко.

Наскільки успішною буде боротьба зі спекулянтами, стане зрозуміло за тиждень, наразі прогнози робити важко, зауважує голова Комітету економістів України Андрій НОВАК. До того ж Нацбанку потрібне ще підживлення у вигляді траншу від МВФ.

– Не так важливий сам кредит, як співпраця з МВФ. Звичайно, нові кредити збільшують державний борг, але набагато важливіше питання, як ці кредити будуть використовуватися, – каже Новак.

Проте на покращення економічного стану країни експерт пропонує інший хід, який полягає у списанні державного боргу України:

– Українська влада зараз просто зобов’язана подати прохання до наших зовнішніх кредиторів про списання бодай частини державного боргу. Зменшення боргового навантаження дозволить спрямувати кредитні ресурси від МВФ дійсно на економічний розвиток. На жаль, наша влада не підтримує цієї ідеї. Якщо зовнішні кредитори погодяться пробачити нам, приміром, 50% боргу, то в такій же пропорції треба списувати і внутрішнім кредиторам. А це – олігархи. Вони вочевидь не зацікавлені в співпраці, хоча такими діями могли би продемонструвати свою підтримку державі.

Але не лише спекулянти створюють негативний ефект для української економіки. На думку кандидата економічних наук, доцента кафедри фінансів та кредиту Чернівецького національного університету Євгена ТКАЧА, значною мірою курсові коливання залежать від політичної ситуації в країні:

– Валютний ринок – це нервовий вузол економіки. І коли зашкалюють емоції, нерви одразу реагують, – стверджує експерт. – Навіть курс 10 гривень за долар одразу ставить економіку України на коліна. Тобто державний борг збільшується на 100 млрд. грн. тільки за рахунок курсової різниці. І це розкручує маховик інфляції, що позначається на реальному секторі економіки.

Євген Ткач зазначає, що Україна перебуває зараз у ситуації безвиході:

– Кредит від МВФ – не зовсім добре для економіки, але іншого виходу в миттєвому короткостроковому періоді немає. перебуваємо в ситуації подвійного дефіциту – дефіциту платіжного балансу у зовнішньо-економічних операціях і дефіциту держбюджету. За рахунок кредитних ресурсів ми можемо його збалансувати. Питання в тому, як держава ними розпорядиться. За високого рівня корупції та неефективного розподілу бюджетних ресурсів кредит не дасть значних стимулів для вітчизняної економіки.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

  

Хто поживився валютою?

Як повідомляє Мінфін, обсяг рефінансування, наданий банкам України в березні, склав 32,3 млрд. грн. , а від початку року цей показник дорівнює 62,1 млрд. грн.

Тобто уряд потужно підтримав банки – і в них з’явилися додаткові можливості для скуповування валюти. При цьому обсяг коррахунків банків збільшився минулого місяця на 17,5% до 31,6 млрд грн. Якщо ж порівнювати цей показник із початком року, то він втратив 4,3%.

Прикметно, що в НБУ не знайшлося коштів на підтримку курсу гривні, але, натомість, немає проблем із роздачею десятків мільярдів для рефінансування «наближених» банків.

«Абсолютно зрозуміло, хто на цьому наживається, –каже голова Комітету економістів України Андрій НОВАК,– Власники банків, які спекулюють валютою. НБУ це свідомо підігріває, роздаючи рефінансування десятками мільярдів гривень окремим банкам. Звичайно, не за «просто так». З рефінансованою від НБУ гривнею фiнустанови йдуть на валютний ринок скуповувати валюту, підживлюючи ажіотаж та попит на неї. Замість того, щоб своїми діями стримувати девальвацію, Нацбанк, навпаки, її стимулює».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *