Якщо одужає аптечний ринок в Україні – так
Є всі підстави бути оптимістами щодо аптечного бізнесу. Та за однієї умови – якщо вистоїть Україна.
Не аптечний колапс, а різночитання законів?!
Два тижні тому, від 1 квітня, в Україні запроваджений ПДВ на ліки. І, попри те, що такий податок існує практично в усіх країнах Європи, а в Україні прийнята найнижча з можливих його ставок – 7%, фармацевтичний ринок упав у колапс приблизно на тиждень. Але його відчули ті, хто потребують знеболення щодня, – онкохворі. А все через різночитання прийнятого закону про ПДВ на ліки: митниця зрозуміла, що надходження ліків з-за кордону обкладається 20-відсотковим ПДВ. Поки з’ясовували та очікували роз’яснень від законодавців і уряду, виник давно вже призабутий дефіцит ліків – імпортних. Сьогодні дефіциту начебто й немає, але всі ліки – як імпортні, так і вітчизняні (адже виробляються переважно з імпортної сировини) подорожчали практично на третину. Ціни зростають і далі – через девальвацію гривні.
Як можуть вирівняти ситуацію держава і ринок, «Версії» дізнавалися у представників аптечного бізнесу Буковини.
Шлях до покращення – нові закони
Начальник відділу фармацевтичного супроводу обласної комунальної установи «Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики, інженерно-технічного і фармацевтичного супроводу діяльності закладів охорони здоров’я» Департаменту охорони здоров’я ОДА Геннадій АДЖИГІТОВ:
– У Чернівецькій області діє 211 суб’єктів підприємницької діяльності – аптек різної форми власності, з них – 36 (17,06%) комунальних. Порівняно з 2013-м, останніх стало менше. За 2013 рік усі аптеки реалізували ліків на суму 650 млн. грн. І частка комунальних аптек в обсягу реалізації – 11,8%. Хоча вони і є власністю органів самоврядування, аптеки не отримують фінансової допомоги від громади. Єдине послаблення для них – менша орендна плата, якщо вони розташовані у приміщеннях комунальної власності. Разом з тим, вони менш конкурентоспроможні, оскільки: *конкурують з фізичними особами-підприємцями (ті оподатковуються за спрощеною системою), *виконують соціальні функції, *мають ліцензії на продаж наркотичних засобів і на виготовлення ліків (що передбачає посилені засоби охорони, зберігання ліків – тобто додаткові накладні витрати).
Оскільки аптечний бізнес напряму пов’язаний із добробутом населення, а добробут через девальвацію гривні уже знизився, – мережа комунальних аптек разом з іншими від цих перипетій теж має певні втрати. І через запровадження ПДВ, і через подорожчання долара. Деякі групи ліків зросли в ціні на 15-20%, у середньому відзначається подорожчання на 30%. Очікується спад продажів через інфляцію та зменшення покупної спроможності – до стабілізації гривні.
Шляхи покращення для фармацевтичної галузі вбачаю в таких діях: 1) зведення до одного чотирьох наявних переліків ліків, які підпадають під регульовані ціни; 2) запровадження європейських підходів до формування ціни на лікарський засіб – так звані референтні ціни. Вони вже були застосовані у пілотному проекті щодо ліків від гіпертонії – і ціни на них знизилися на 14%ю На область було виділено 3 млн. 740 тис. грн. на ці ліки – і на таку суму хворі менше заплатили за ліки; 3) передбачити реімбурсацію (відшкодування за споживання життєво важливих препаратів у негоспітальному сегменті); 4) державне фінансування безплатних для хворих ліків у повному обсязі, передбачення фінансів не лише на утримання галузі, а й на медикаментозну допомогу пацієнтам (не менше 6% ВВП); 5) скасування норми перереєстрації лікарського засобу щоп’ять років (перереєстрація означає не лише додаткові кошти, які закладаються в ціну, а й тимчасове – на період перереєстрації – зникнення цих ліків з полиць аптек). До речі, у парламенті вже зареєстрований проект закону про безстрокову ресєтрацію на ліки, як це відбувається в країнах ЄС.
Фіскальний чек – певне убезпечення споживача
Генеральний директор медико-фармацевтичної компанії «ВАКО» Микола МИХАЙЛОВ:
– Запровадження ПДВ на ліки в розмірі 7% не є катастрофою, це європейська практика, навіть у Росії запроваджений від 2002-го цей податок. Після внесення поправок до закону і уточнення, що імпортні ліки є не «надходженням», а – «ввезенням» (на яке передбачається ПДВ 7%, а не 20%, як наполягала митниця), тижнева проблема з призупиненням поставок ліків до аптек зникла. Звісно, що під здорожчання потрапляють не лише імпортні ліки, а й наші, оскільки 80% вітчизняних ліків виробляються з іноземної сировини. Але здорожчання через ПДВ – незначне. Адже цей податок платить не виробник, а постачальник ліків. Оптові компанії можуть купувати ліки у виробника і передавати аптекам напряму або через інших оптовиків. Запровадження ПДВ при кожному наступному продажу призведе до того, що вторинний ринок поступово відійде. Відчутнішими є стрибки цін, залежні від стрибків долара. Та з першим же траншем допомоги від МВФ стабілізуються як курс національної валюти, так і ціни.
Відтак не бачу катастрофи ні для аптечного бізнесу, ні для споживача. Хоча, звісно, від цигарок і алкоголю відмовитися можна, а від ліків – ні. Тож відвідувач аптеки має бути ознайомлений з усією ціновою пропозицією тієї категорії ліків, яка його цікавить. Адже лікар призначає не конкретний препарат – він призначає діючу речовину, зазначаючи назву та дозу. А далі вже фармацевт або провізор пропонують ліки на вибір.
Значна підтримка пацієнтам надавалася в результаті запровадження пілотного проекту з реімбурсації ліків проти гіпертонії. Це означало, що пацієнт викуповує ліки практично за собівартістю, а держава відшкодовує аптеці різницю. Торік в області було куплено за таким проектом ліків на 740 тис. грн. Тобто люди купили ліків на 740 тисяч дешевше! Сподіваємося, що цей проект, а також інші, які були в планах керівництва галузі (інсулін для хворих на цукровий діабет і ліки проти ВІЛ/СНІДу), будуть запроваджуватися й надалі.
Певні бізнесові труднощі мають компанії, що працюють «по-білому» – тобто офіційно, зі сплатою державі всіх податків. Адже більшість аптечних мереж не є платниками ПДВ. Це легко встановити, якщо подивитися на виданий вам після купівлі чек. Якщо це фіскальний чек, компанія несе повну відповідальність за проданий вам товар. Коли ж чек не фіскальний, то касовий апарат не зареєстрований у податковій і вам можуть продати що завгодно і без жодної відповідальності. Ще гірше, коли вам взагалі не видадуть чек на покупку: такі ліки купувати не можна. Наш споживач має чітко орієнтуватися: де купує, за якою ціною і в кого. Для уникнення таких ситуацій потрібно змінити закон. Усі підакцизні товари мають продаватися тільки через касовий апарат.
У нашій компанії кожна упаковка ліків має серію, термін придатності. На кожну з них ми маємо сертифікат. Працюємо з 280 постачальниками, маємо 160 співробітників. Надаємо послуги в 28 аптеках і аптечних пунктах. За даними статистичного управління, посідаємо в Україні 10-те місце.
Думка з приводу
Фальсифіковані ліки – це те, чого, мабуть, найбільше боїться український споживач. І це зрозуміло, бо коли у пігулках замість діючої речовини – крейда, а в ампулах – звичайнісінька дистильована вода, – результат лікування не важко передбачити. На жаль, фіскальний чек – лише певна, та не стовідсоткова убезпеченість від обману. Бо, як пояснили нам спеціалісти, що обслуговують касові апарати, існує їхня стара модифікація, яка видає запис «фіскальний чек», хоча насправді цей апарат належним чином не облікований.
Як тепер нам бачиться, автори законопроекту із запровадження ПДВ на ліки орієнтувалися насамперед не на наповнення бюджету, а саме на підтримку споживача. Адже «відмирання» вторинного ринку ліків мало би призвести до зниження цін на них. На це можна буде сподіватися, якщо зупиниться девальвація гривні. Якщо буде транш від МВФ. Якщо буде цей уряд. Цієї України.
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
