Гіпертензія в людей, бо гіпертензія у держави

Смертність від серцево-судинних захворювань в Україні зашкалює: щодня (!) від них  помирає 1370 осіб. За цим показником ми перші в Європі. Від інсульту українські чоловіки гинуть у 18 разів частіше від представників сильної статі, скажімо, у Швецарії. Тож закономірно, що держава прийняла відповідну програму, спрямовану на покращення ситуації. Її пілотний проект уже діє на Буковині другий рік. І вихід нібито знайдено прекрасний: здешевити медичні препарати, які регулюють і підтримують у нормі тиск. Єдиний мінус – у тому, що ці пігулки гіпертоніку  доведеться вживати вже до кінця свого життя, що, зрештою, є непоганим бізнесом для власників із фармацевтичного ринку. Та сьогодні я не про це.

Річ у тім, що серцево-судинна недуга вразила державу. Її серце, себто влада, працює не на користь усього організму, судини якого забиті тромбами. Саме через це програма зниження рівня захворюваності населення на гіпертензію зазнала, якщо й не поразки, то внутрішнього спротиву її учасників – безперечно. Та, як на мене, останнє  – гірше, бо не можна змусити людину бути щасливою чи здоровою вказівкою згори, якщо у неї для цього немає підстав. Отже запроваджена організаторами охорони здоров’я практика викликала ремствування серед самих медичих працівників.

А відбувається ось що: кожен фельдшер, сімейний лікар у селі чи у міській поліклініці зобов’язаний виписувати пільгові рецепти на ліки для хворих гіпертонією. Без сумніву – це справа добра. Якби не одне АЛЕ – вона добровільно-примусова. А це наштовхує на логічний висновок: хтось у цьому дуже зацікавлений. І цей хтось має дуже близькі стосунки до Міністерства охорони здоров’я. Бо коли б цього не було, ніхто не змушував би лікарів та фельдшерів за свої гроші купувати за пільговими рецептами пігулки, а потім намагатися продати їх недужим. Тоді як хворі мають свої ліки, які їм підбирали і до яких вони звикли. Одне слово, виник конфлікт. Тож не дивно, що медики (зі Сторожинецького району та Чернівців) поскаржилися.

Коли ж редакція поцікавилася цим питанням у директора департаменту охорони здоров’я та цивільного захисту населення Чернівецької ОДА Ігоря ШКРОБАНЦЯ, той відповів, що це «самодіяльність районів і хтось перегнув палицю. Винних покарають», а пізніше на поставлене під час прес-конференції запитання безапеляційно сказав: «Прийдіть до мене з тією людиною, яка скаржилася. І ми будемо розмовляти й розбиратися».

Нічого не скажеш – хід блискучий і… справедливий. Раз немає таких, хто сміливо сказав би про те, що медиків змушують виконувати зовсім не притаманні їм обов’язки (цього літа в окремих районах їм навіть відпустку не давали, доки не закуплять ліки!), то нема чого і скаржитися. Але ж ми усі добре розуміємо, що той, хто озвучить уголос позицію, яка протирічить «політиці партії», просто позбудеться місця роботи. І найкраще це відомо  керівнику департаменту.

Ось і виходить уже вкотре в українській історії, що влада намагається ощасливити народ, а він, дурненький, цього не розуміє…

Людмила ЧЕРЕДАРИК        

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *