Газові парадокси: Помилився Кабмін – платить споживач

 

Рахунки на нібито заборгованість, які отримали чернівчани протягом останнього часу від Чернівцігаззбуту, спонукають до думки, що невдовзі українцям перерахують комунальні платежі від 1991 року…

Цікаві хлопці працюють у Кабміні. Весь час помиляються, та все не на користь споживача. «Версії» вже друкували мою статтю про пограбування  населення через відсутність газових лічильників і централізованого гарачого водопостачання, коли норми не враховували наявність бойлерів для нагрівання води. І саме через це споживачам двічі доводилося оплачувати витрати з нагрівання води – за газ на плиті й за електроенергію. Тоді ж Мінелектровугілля листом повідомило, що питання про врахування електричних бойлерів перебуває в стадії вирішення. Та, як кажуть класики, «віз і понині там».

Натомість постав новий парадокс, який зачепив тисячі споживачів. Не обійшла ця прикрість і мене.

У моїй квартирі встановлена одна газова плита для приготування їжі. Систематично платив постачальнику газу в Чернівцях за виставленими рахунками, відповідно до норм, застосованих  Постачальником газу. У березні 2017 року встановив лічильник і систематично сплачую за виставленими Пстачальником рахунками і відповідно до його норм. І на 30 червня в особистому електронному кабінеті мав інформацію про переплату в розмірі 36 грн.

Та несподівано 1 серпня 2018 року отримав листа від «Чернівцігаззбуту»  із повідомленням про заборгованість на суму 1239 грн 58 коп. Я надав усі відомості про систематичні платежі за виставленими Постачальником рахунками й запросив, звідки взялася заборгованість.

Постачальник листом від 8 серпня 2018 року повідомив, що заборгованість виникла за рахунок перерахунку норм споживання. Бачте, Окружний адміністративний суд м.Києва від 21 вересня 2015 року № 826/16447/15 і Вищий адміністративний суд від 28 січня 2016 року визнали незаконним постанову Кабміну від 29 квітня 2015 року №237, якою були знижені норми споживання природного газу у випадку відсутності газових лічильників, установлені Постановою від 8 червня 1996 року №619. Нині вищий адміністративний суд визнав незаконною постанову  Кабміну №237 від 2015 року про норми споживання.

Від перерахунку вартості спожитого газу від 6 травня 2015 року до 31 січня 2016 року через рік і 8 місяців у мене й утворилася заборгованість 1239 грн 58 коп.

У мене, як у людини грамотної, виникають запитання:

  1. Суди скасували Постанову Кабміну №237 про норми споживання газу від 31 січня 2016 року, а Постачальник газу через неузгодженість дій Кабінету міністрів (незаконних, у формулюванні судів) перераховує різницю заднім числом через 18 місяців і подає суму заборгованості тільки 1 серпня 2018 року? Чи є це правомірним?
  2. Перерахунок не був зроблений вчасно, тобто від моменту рішення Вищого адміністративного суду від 28 січня 2016 року, через що для населення раптом виникли непідйомні борги. Чи існують часові обмеження і вимоги заборгованості за судовими рішеннями, прийнятими виконавцями заднім числом, через 19 місяців без своєчасного повідомлення абонента?
  3. Гадаю, Постанова Кабміну 3237 про норми споживання перед прийняттям мала би пройти юридичну експертизу. Тож як вона співвідноситься із рішеннями судів? Чи є правомірними юридично такі дії Постачальника?

Моделюючи подальшу ситуацію, без відповідного врегулювання таких прецедентів, цілком допускаю появу якогось рішення суду, яке скасовує рішення Кабиіну від 1 січня 1991 року, а якась організація на підставі такого скасування перерахує нам комунальні борги від 1991 року!

От і весь юридичний парадокс, він же нонсенс!!!

І насамкінець: якщо винним у неправочинних документах визнаний судом Кабмін, чому населення заднім числом має оплачувати його помилки?

Ігор НЕЙМАН, чернівчанин

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *