Чи є надія на нові якісні зміни у медицині Чернівців?

Три питання та одна відповідь – від лікаря Олександра КАЗИМИРЧУКА

Те, що зміни у медичній сфері як цілої України, так і комунальної медицини Чернівців відбуваються, – очевидно. Та окремі успіхи медиків, Лікарів від Бога, талановитих і жертовних, жодним чином не здолають занепаду цілої системи. Бо вона застрягла у позавчорашньому дні ментально, залишається просякнутою бюрократією й корупцією і, головне, працює не на загальне благо, а на саму себе. Як лікар, хочу поділитися тим, що бачу сам «ізсередини», а також тим, який бачу вихід із ситуації.

 

Не той молодець, хто почав?..

Питання перше: Чи хочуть змін у системі комунальної медицини ті, що несуть за неї відповідальність, – міська влада, керівництво медичної галузі міста, депутати міськради, та й сам міський голова?

Минулого року світ побачили два дуже важливих розпорядження: міського голови від 14 вересня 2016 року «Про створення робочої групи з вивчення питання діяльності міського територіального об’єднання «Стоматологія» та Чернівецької міської ради від 31 жовтня «Про створення тимчасової контрольної комісії Чернівецької міської ради з перевірки діяльності управління охорони здоров’я міської ради та закладів охорони здоров’я міської комунальної власності». Це цілком логічний крок тих, хто хоче змін: насамперед розібратися із наявним станом речей. У першу робочу групу входять представники управління охорони здоров’я міста, депутати і я, очолює групу чиновник, заступник міського голови Олександр Паскар. Друга – комісія міськради – складається винятково з депутатів у складі 27 осіб. Начебто чудовий початок.

 

Сам стелю, сам гуляю, сам себе перевіряю

Питання друге: Чи роблять щось для змін у системі комунальної медицини ті, що несуть за неї відповідальність?

Робоча група з вивчення стану речей у міському об’єднанні «Стоматологія» зібралася лише двічі за 10 місяців, які минули, та якось безрезультатно, бо жодних висновків і рішень не приймала. За цей час у галузі сталася лише одна зміна: звільнений з посади головний лікарв одного з медзакладів цього об’єднання. Втім, і це питання робоча група не розглядала: все «сталося саме собою». На моє запитання, як члена робочої групи, до керівника групи п. Паскаря, чому не збирається комісія, почув пояснення, що членів групи, мовляв, обдзвонювали, та вони казали, що не мають часу. Як на мене, така «діяльність» чиновника свідчить лише про одне: його цілковиту незацікавленість у результаті. Більше того, у розпорядженні міського голови про створення робочої групи йшлося про те, що висновки її діяльності мали бути надані міському голові рівно за місяць: до 14 жовтня. І що контроль за виконанням розпорядження міський голова покладає на себе. Страшно подумати, та коли міський голова не виконує власні розпорядження і його підлеглий заступник не виконує ці розпорядження – значить, їхнє бажання змін у медицині є вдаваним.

 

 Депутати-саботажники?

Контрольна комісія депутатів міської ради з перевірки діяльності управління і комунальних медзакладів за 9 місяців не зібралася ЖОДНОГО разу. Не грішитиму: спроби були. Аж двічі. Та обидва рази забракло кворуму – для нього треба зібрати хоча б 14 депутатів, а приходило по 10. Так, приходили депутати від різних фракцій – по 1-2 людини, але ніколи не приходили ВСІ включені до комісії представники кожної фракції. Натомість були депутати, які не прийшли жодного разу. Цікаво дізнатися, для чого ж вони входили в комісію, в якій не збиралися працювати? Страшно припустити, та виглядає, що саме для того і входили, аби вона ніколи не могла зібрати кворум. Є таке визначення  – «саботаж».  

А ще маю цікаве припущення: якщо депутати, які за 9 місяців не спромоглися з’ясувати стан справ у комунальній медицині, дружно голосують потім за прийняття трирічної Галузевої програми охорони здоров’я в місті – це означає, що насправді, попри власні декларації, змін вони не хочуть!

Маю ще одне підтвердження цьому припущенню. Аби вийти з «глухого кута», коли створені для впорядкування галузі медицини робоча група і депутатська комісія фактично блокують власну роботу, я ще в лютому 2017-го запропонував депутатам – членам згадуваної комісії Меморандум про співпрацю зі мною, як головою ГО «Лікарське Товариство Буковини», яким сторони брали на себе певні зобов’язання. Зокрема, я запропонував подати проект плану реорганізації управління охорони здоров’я Чернівецької міськради, план якісних змін системи комунальної медицини, впровадження превентивної профілактичної медицини у медзакладах міста. У свою чергу депутати мали б забезпечити ефективно роботу своєї комісії, прийняти відповідні рішення. Депутати поставили свої підписи під Меморандумом – тобто вони погодилися із моєю пропозицією і з озвученими для них моїми проектами. Натомість жодних дій з їхнього боку щодо ефективної роботи досі так і не з’явилося… А висновки хай роблять виборці…

 

 Що робити

Які ж мають бути реальні дії, аби вивести нашу медицину зі стану ілюзорних «намірів» до стану втілення насправді реальних намірів?

І ось на це питання маю цілком логічну відповідь. Жодні «новації» не працюватимуть, коли неправильно розробляється стратегічний напрямок розвитку комунальної медицини. Можна додатково давати сотні мільйонів, але результату не буде, бо ж гроші не йдуть до людини, на недопущення захворювань, в тому числі масових, перш за все – важких. 

Якщо запрацює депутатська комісія, якщо до неї увійдуть кваліфіковані медики, активісти, то вона має розробити саме реальну Стратегію, основою якої має стати саме первинна ланка медицини. Обов’язковим, на моє переконання, є створення Центру первинної превентивної профілактичної медицини, який запобігатиме захворюванням, і тоді відбудеться колосальне збереження як бюджетних коштів, так і коштів городян та їхнього здоров’я і часу. У Стратегії має також бути детально розписаний план реорганізації і самого управління, і конкретних медзакладів, які підлягають перепрофілюванню.

Це має бути програма дій з реальними цифрами. Наразі ж маємо прийняту програму ілюзорних «намірів». Адже цілком зрозуміло, що в ній декларуються величезні суми, яких немає у бюджеті. Тоді для чого? Поясню. 20-30 мільйонів на реальні потреби – не дадуть, бо немає. А «дрібні» закладені в програму кошти – як-от 1 млн 800 тис. грн на «статистику», результатом якої має стати (і це записано у Програмі) «підняття рейтингу управління» – дадуть.

Тож прошу депутатів і чиновників: спустіться з-понад хмар, де ви берете якісь цифри для своїх «програм», проведіть-таки «інвентаризацію галузі», вивчіть реальний стан справ і напишіть реальну програму дій з адекватними цифрами і сумами. Перепрофілюйте медицину з «медицини латання дірок» і «лікування наслідків» на медицину профілактики і упередження, на медицину вчасного виявлення захворювань, на медицину ранньої доклінічної діагностики і раннього профілактичного лікування. Від цього стане краще всім – і городянам, і Вашим рідним і близьким, і Вам самим. Адже цілком зрозуміло, що дешевше і розумніше упередити пожежу, ніж потім ліквідовувати її наслідки.

Олександр КАЗИМИРЧУК, голова Лікарського Товариства Буковини, голова Медичної Ради України з превентивної профілактичної медицини.

 

Довідково: Олександр Казимирчук – випускник Чернівецького медінституту 1983 року, має 34 роки медичного стажу, працював начмедом центральної районної лікарні, головним лікарем клініки відновного лікування, на сьогодні – практикуючий лікар превентивної профілактичної медицини, відповідно сертифікований з лікувальної справи та з організації та охорони здоров’я, очолює Медичну Раду України з запровадження превентивної профілактичної персоніфікованої медицини та ГО «Лікарське Товариство Буковини», яка входить до структури Всеукраїнського Лікарського Товариства.   

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *