Чернівецький виконком дбає про громаду чи про перевізників? 17 маршруток возитимуть пільговиків, а 26 – ні

Засідання Чернівецького міськвиконкому, на якому приймалося рішення про перевезення маршрутками пільговиків, було гарячим. Влада стверджувала, що через відсутність державних субвенцій не може возити всіх пільговиків на усіх маршрутах, а її опоненти – громадські активісти – вимагали дотримуватися закону. Тим паче, що, нагадаємо, суд скасував рішення міськради про 2 пільгових місця у маршрутках як незаконне і вердикт його був таким: возити повинні всіх пільговиків без винятку, не обмежуючи їхніх прав кількістю місць.

 А виграв суд у міськради, до слова, пересічний чернівчанин-пенсіонер Володимир  БОДНАРЮК, щоправда, в минулому бухгалтер-ревізор, фінансист. Тож він уміє читати цифри й бачити за ними зиск тих, хто їх складає. Мабуть, саме тому Володимир Іванович і наголошував на корупційній складовій в темі перевезень пільгових категорій громадян. Та, зрештою, в цьому переконує й те, що коефіцієнт співвідношення кількості громадян, які мають право на пільги, до громадян, що оплачують проїзд, затверджений як  1,7. Тобто на 17 пільговиків лише 10 тих, що платять? А відтак компенсація має бути більш як у півтора рази вищою за виручку? Непогано живуть перевізники!  Особливо ті, кому влада відшкодовує витрати на пільговиків. Недарма ж попри постійні скарги на низькі тарифи та нестачу грошей, ніхто не йде з цього ринку.

А профі БОДНАРЮК узагалі стверджує, що визначити коефіцієнт без вивчення пасажиропотоку не можливо. А пасажиролотік у Чернівцях, як відомо, не вивчався, хоча на цьому наполягає – і вже давно! –  значна кількість громадських організацій. Тож коефіцієнт узяли «зі стелі», навіть не поцікавившись, як він хоча б приблизно має «виглядати». Бо, приміром, у Львові, Тернополі та Івано-Франківську він становить 0,4-0,6: 4-6 пільговиків на 10 тих, що платять. І коли Львів і Тернопіль мають більшу кількість пасажирів, то Франківськ співставний з Чернівцями.

Тож іще кілька слів щодо коефіцієнту. Його величину автор хотіла уточнити у відділі транспорту департаменту ЖКГ. Думаю, логічно. Але там сказали, що це питання департаменту праці та соціального захисту населення. Його ж директор Людмила Березовська повідомила, що у такому розмірі цей коефіцієнт визначило статуправління ще 2013 року. Та як саме коефіцієнт вираховується, Людмила Василівна не знає, бо це не їхнє питання. Просто гроші йдуть через них,тобто через програму соцзахисту. Тож порадила звернутися до…  транспортного відділу департаменту ЖКГ. І як же вона була здивована, коли дізналася, що до неї я звернулася з подачі того ж таки транспортного відділу. Чудасія та й годі…

Довідково:

У Чернівцях є 71 тисяча пенсіонерів і 12 категорій пільговиків.

При розрахунках виплати компенсації за основу береться виручка від перевезених платних пасажирів, затверджений тариф, кількість перевезених платних пасажирів та коефіцієнт співвідношення кількості пасажирів-пільговиків і пасажирів, що оплачують проїзд. Керівники транспортних підприємств–перевізників несуть персональну відповідальність за достовірність звітних даних і наданих розрахунків. На цьому наголошує міськрада. Та виникає логічне запитання: а де перевізники візьмуть достовірні дані? Пасажирів на маршрутках ніхто й ніколи не обліковував.

Для покращення обслуговування міська влада прийняла ще й таке рішення: компенсація автоперевізникам не виплачується, якщо упродовж звітного місяця міська рада та її виконавчі органи отримали 3 і більше обґрунтованих скарг на відмову у перевезенні громадян, які за законом мають право на пільги. Та кожний з нас неодноразово бував свідком того, як водій виганяє пільговика з салону. Хоча, згідно із законом, не має права на це.

– З перевізниками та водіями треба постійно працювати й роз’яснювати їм права та обов’язки – як їхні, так і пасажирів, – сказав, попросивши слова, Уповноважений Верховної Ради з прав людини в Чернівецькій області Леонід ІЛЮК. Він наголосив на змінах до  деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту, які  були внесені для приведення їх у відповідність до актів Європейського Союзу.

Відтепер кожний громадянин-пільговик, якого висаджують з салону маршрутки, має право викликати поліцію, яка й складе акт щодо протиправних дій водія. Достатньо цього акта подати до суду – і громадянин стовідсотково виграє його. А на водія та власника-перевізника накладається штраф. І про це вони повинні пам’ятати.

А чому б цю інформацію не вивісити у салонах мікроавтобусів?

До слова, Уповноважений ВР з прав людини у Чернівецькій області слушно зауважив депутатам міськради, що, попри існування об’єктивних причин обмеження прав людей пільгових категорій у Чернівцях, громадяни не повинні страждати від того, що у місцевої влади немає грошей. Адже міська рада теж може звернутися в суд з позовом до уряду за те, що той, порушуючи законодавство, не відшкодовує проїзд пільгових категорій. І, безперечно, суд виграє, як виграв його пересічний чернівчанин.

 офіційно

У Чернівцях на 17 автобусних маршрутах пільговики зможуть користуватися своїм правом на безкоштовний проїзд без обмежень. А перевізникам відшкодовуватимуть на них втрати, понесені за перевезення пільгових категорій громадян.

№1 М.Тореза – «Кварц»; №3 Садова – Вижницька; №4 Садова – Цецино; №6 Садова – Заставнянська; №7 Кочубея – Нові Ленківці; №8 Садова – Клокучка; №10-А Універмаг «Рязань» – Садки; №15 Садова – Дунайська; №16 Садова – Д. Квітковського; №19 Садова – Литовська;  №21 Садова – Стара Жучка; №23 М. Тореза – П.-Кільцева;

№24 Ленківці – Сторожинецька; №26, 26А «Гравітон» – Комарова; №27 Садова – Степового; №36 Садова – Чорнівський млин.

Категорії громадян, які мають право на безкоштовний проїзд автотранспортом загального користування на міських автобусних маршрутах:

інваліди війни; учасники бойових дій та особи прирівняні до них; учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до 1-2 категорій, а також діти – інваліди внаслідок Чорнобильської катастрофи; реабілітовані особи, які стали інвалідами внаслідок репресій; інваліди I та II групи;  пенсіонери за віком; діти-інваліди; діти з багатодітних сімей; діти-сироти та позбавлені батьківського піклування; особи, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи); ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, держспецзв’язку України; члени сімей загиблих військовослужбовців, які загинули, померли або пропали безвісті під час проходження служби.

У рамку:

Порядок пільгового перевезення громадян вступив у силу cьогодні,  8 вересня, бо, як відомо, починаючи з 2 вересня протягом пролонгованої у кілька днів сесії міськради, депутати прийняли-таки рішення про виділення майже 3,5 млн грн на компенсацію витрат перевізникам. Такою наразі є ціна питання.

 Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

 Репліка автора про поведінковий «дрес-код» чиновників 

Готуючи матеріал до друку, вирішила перевірити коефіцієнт співвідношення кількості окремих категорій громадян, які мають право на пільги до громадян, що оплачують проїзд, затверджений у значенні 1,7. Він був неймовірно високим, тож подумалося, а, може, до оприлюдненої інформації вкралася помилка. Зателефонувала до приймальні департаменту ЖКГ із проханням проконсультувати. Мені дали телефон відділу транспорту. Слухавку підняв чоловік, якому я тільки встигла представитися, як він сказав, що саме зараз на сесії міськради слухається їхнє питання, тож безапеляційно запропонував зателефонувати пізніше.

– Через скільки? – поцікавилася. – Хвилин за 15, – відповів.

Забігаючи наперед, скажу, що начальник відділу був на сесії, тож до його обов’язків входить інформування підлеглих про прийняті рішення. А самі чиновники – чоловік пізніше назвався старшим спеціалістом – у робочий час повинні виконувати свої функціональні обов’язки, а не сидіти в Інтернеті й дивитися сесію!

За 25 хвилин зателефонувала, але знову прозвучали слова про сесію і гудки у слухавці. Ще через 20 хвилин уже не могла втримати роздратування – як не як, а витратила годину на з’ясування дрібниці! – і запитала, чи закінчили вже вони дивитися свій телевізор. На мою неадекватність співрозмовник відповів своєю, мовляв, як це я з ним розмовляю… І взагалі він жодних консультацій і коментарів телефоном не дає: треба звертатися до начальства. Нібито він не знав цього годину тому? Зі свого боку пояснила, що питання дрібне і мені треба лише уточнити одну вже оприлюднену цифру. Та, мабуть, до кабінету саме зайшов заступник начальника Ігор Васильович: він і пояснив мені, що коефіцієнт вираховують не вони, а департамент праці та соціального захисту.

На пошуки потрібного номера телефону витратила ще мало не півгодини, бо той, що мені дали, виявився не тим, що треба. Ось такі пригоди, малоприємні. Після них хочеться вкотре запитати чиновницьку братію: чий хліб їсте, тобто на чиї податки живете? Не кажу вже про те, що існують певні правила поведінки і спілкування, які є обов’язковими в будь-якому  корпоративному об’єднанні, тим паче такому, як служби міської ради, які стоять до людей найближче та, зрештою, найняті ними.

…Ніщо не цінується так дорого і не коштує так дешево, як ввічливість. Коли б чиновник просто по-людськи перепросив за свою «зайнятість» і розмовляв би чемно та ввічливо, у нього не було б, принаймні, цих неприємностей із пресою.

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *