Коли вмирає річка, за нею вмирають люди: про страшну небезпеку Черемошу від малих і міні-ГЕС

Як чиновники обвели буковинців навколо пальця

У період, коли управління охорони навколишнього природного середовища очолював Борис Баглей (2011- 2014 рр., бо ж нині він, як відомо, кермує Дністровсько-Прутським басейновим управлінням водними ресурсами), сталася подія, що дуже негативно вплинула на екологію Карпат: саме тоді почалися обговорення, а відтак і планування будівництва на карпатських ріках міні-гідроелектростанцій.

 

Піонерами була івано-франківська влада. Натомість природоохоронці Буковини твердили, що не допустять подібного плюндрування рідного довкілля. Зокрема, Борис Баглей наголошував під час своїх численних прес-конференцій, що видавати дозволи на будівництво малих ГЕС неприпустимо і, мовляв, на гірських річках Буковини їх не буде. Його слова зафіксовані багатьма засобами масової інформації.

Отже, до історії питання – мовою газет того часу

Цитую, зокрема, п. Баглея: «Ця проблема дуже перебільшена. У нас відбудована одна станція в Яблуниці, що на Путильщині ще 2009 року. Більше в найближчій перспективі не планується. Була нарада у міністра й він усім начальникам управління сказав, що «ваш дозвіл (на будівництво малих ГЕС, – ред.) – це ваша заява на звільнення». Окрім того, маю свою думку як біолог: будівництво вважаю недоцільним, економічно необгрунтованим, яке може зашкодити природі».

Та кілька місяців потому редакція «Версій» отримала з міністерства документ за підписом Баглея, що дозволяв будувати міні-ГЕС у Путильському районі.

Ось кілька повідомлень того часу: «У Чернівецькій області готується програма розвитку малих гідроелектростанцій, якою передбачено в тому числі вивчення гідропотенціалу області. Про це журналістам повідомив начальник управління інфраструктури та туризму обласної державної адміністрації Дмитро Павел. «Програму буде реалізовано протягом 2011-2015 років, – сказав він. – Після завершення дослідницьких робіт будівельним компаніям надаватиметься право на конкурсній основі будувати малі ГЕС. За результатами програми планується збудувати на території області 12 малих ГЕС.
Фінансуватиметься програма повністю за кошти меценатів. Зокрема, вже надійшли пропозиції на проведення досліджень на 1,5 млн грн. Обов’язковою умовою для будівельних компаній буде проведення робіт з берегоукріплення та виконання пакету завдань зі створення соціальної інфраструктури».

А далі – ще гірше: «Справді, нині розроблено комплексну програму будівництва малих ГЕС на гірських річках Чернівецької області до 2020 року, – розповів Степан МЕЛЬНИК, заступник генерального директора «Чернівціобленерго». – Гідроенергетичний потенціал малих річок нашого краю становить 884 мільйони кВт годин на рік. Його використання дозволить зекономити щороку майже 270 тисяч тонн органічного палива. Наразі відновлено лише одну міні-ГЕС – Яблуницьку на Білому Черемоші. Її потужність становить 1 мВт. Водночас потребують відновлення малі гідроелектростанції на річці Черемош – у селах Банилові, Мілієвому, Іспасі, у Глибоцькому районі на Сіреті – у Кам’янці та Йорданештах. У Путильському районі запропонували до будівництва нові міні-ГЕС: «Мар’їна Гать» (800кВт) – у селі Яблуниця на річці Білий Черемош, «Калиничі» (700 кВт) – у Сараті на річці Перкалаб, «Сарата» (700 кВт) – у селі Сарата на річці Сарата, «Кляуза» (500 кВт) – у Сараті на річці Перкалаб, «Голошина» (3600 кВт) – у селі Голошина на річці Білий Черемош. У перспективі до 2020 року пропонують збудувати шість нових малих ГЕС у басейні Пруту загальною потужністю 2305 кВт і чотирьох нових ГЕС у басейні Сірету загальною потужністю 1015 кВт.
«Передбачається, що вартість однієї кіловат-години, яку закуповуватиме державний енергоринок від цих міні-ГЕС, становитиме 88,08 копійки без ПДВ, а з ПДВ – 1,05 гривні, – каже Анатолій МАЛЯР, начальник обласного представництва НКРЕ. – Розвиток малих гідростанцій – одна з програм розвитку альтернативних джерел енергії».

«У Чернівецькій області до 2015 року збудують 12 малих ГЕС із протипаводковими гідровузлами на гірських річках. Про це йдеться у Регіональній програмі розвитку малої гідроенергетики Чернівецької області на 2011-2015 роки, – інформує власкор ЗІКу. – Малі ГЕС із протипаводковими ємностями дозволять збільшити надходження інвестицій в економіку області, зберегти екологічний баланс навколишнього середовища. Вартість будівництва – понад 1 млрд грн.

На сьогодні більшість запропонованих проектів малих ГЕС у Карпатах передбачають будівництво ГЕС дериваційного типу: вода з річки подається до труби, транспортується трубою на певну відстань (до кількох кілометрів), а далі з труби подається на турбіну для виробництва енергії, після чого повертається в річку нижче від місця забору. Такі ГЕС на загал вважаються менш шкідливими для довкілля, ніж ГЕС греблевого типу, адже потік греблею не перекривається. Але…»

 

Для довідки: Кляуза (від німецького klause – ущелина) – вид гідротехнічної споруди, гребля, гать.

 

Слава Богу, цього жаху не сталося. Однак зажерливі людиська від свого плану не відмовилися. І на Перкалабі в Сараті збудували міні-ГЕС, та ще й обманним шляхом.  Ось що розповів про це Анатолій ПАВЕЛКО, спеціаліст з питань збереження річок і гідроенергетики Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду природи WWF в Україні:

–  На Чернівецькій області відпрацьована маніпулятивна схема, з допомогою якої від греблі-кляузи перейшли до будівництва міні-ГЕС. Я б назвав це  «операцією «Кляуза». Саме так зараз діють на Івано-Франківщині. У чому полягає ця схема? А все дуже просто. У розробку беруться маніпуляції та міф-казочка про «матінку Австрію» і про те, що так звані кляузи, тобто греблі, збудовані для сплаву лісу, не шкодять річці.  А що було насправді, дослідили ще польські науковці початку ХХ століття. Карпати істотно полисіли саме за часів «матінки Австрії», бо Австрія піклувалася лише про виплату контрибуції, а не про збереження Карпат. Для риби австрійські греблі були нездоланною перешкодою, і саме тоді, наприкінці ХІХ століття, відбулося перше стрімке скорочення рибних запасів у Черемоші, що підтверджують роботи польських науковців. Тоді частина риби вціліла лише тому, що не було ні браконьєрів з електровудками, ні інших сучасних засобів нищення риби, ні забруднення. Крім того, вже 1927 року величезна повінь зруйнувала ті греблі, як карткові будиночки. І лише деякі з них були згодом відновлені. А до 80-их років минулого століття робочих з них не залишилося.
Що стосується малих і міні-ГЕС, то вони на греблях-кляузах неодмінно з’являться. Ця схема-маніпуляція вже відпрацьована у Сараті, де проектом спочатку було передбачено тільки відновлення кляузи, а потім на неї поставили трубу, а на кінці труби поставили турбіну і генератор. От вам і мала ГЕС! При цьому нахабно занижена категорія складності об’єкту, не проводилася екологічна експертиза тощо. Та й саме будівництво проводилося на території Черемоського заказника! Порушень багато, та незаконне будівництво ведеться і далі.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *