(колонка редактора)
Майже 50 пасажирів вагона №8 потяга «Львів – Чернівці» 12 липня, саме на Петра і Павла, ледь не дали дуба: +44 за Цельсієм – така температура трималася у вагоні протягом 6 з половиною годин дороги, бо поїзд ще й запізнився. Причому вікна вагона були наглухо закриті, тож провітрити його не було найменшої можливості.
Як з’ясував Ярослав Кирпушко, один із його пасажирів, цей вагон зі сніжинкою, – а така позначка означає, що вагон із кондиціонером, – возив буковинців до столиці. Та коли кондиціонер вийшов із ладу, вагон приєднали до потяга, який курсує до Львова.
– Напевно, ця душогубка й після 12 липня возила і возить моїх бідних земляків до міста Лева, – висловив припущення п. Кирпушко. – Адже коли я звернувся до бригадира поїзда із претензіями, мені пояснили, що, мовляв, у такій державі живемо…
А яка це така держава? Комуно-мраксистська? «Це ж фашисти і комуністи знищували людей у кузовах фургонів, куди виводилася труба з вихлопними газами, – розмірковував потерпілий. – А наша «Укрзалізниця» у своєму цинізмі пішла ще далі. Вона не тільки випробовує на людях нову термічну зброю, а й бере за це гроші. Ще й чималі!»
Тому-то й згадалася мені після його розповіді документальна книга незалежного історика з Києва Миколи Сядристого «Коммуно-мраксизм: ловушка дьявола для рабов», яка нещодавно побачила світ. До слова, це саме Микола Сядристий зібрав усі матеріали стосовно Голодомору 1932-33 років і переконав з допомогою цих жахливих документів Ющенка, що йдеться про геноцид українського народу. Так от, у своїй книзі автор не тільки порівнює цитати з робіт Леніна і Гітлера, які світоглядно співпадають стовідсотково, а й доводить, що комуністи і фашисти – одного поля ягоди. Книга вражає і перевертає свідомість. Та чи не найголовніше її твердження – те, що сьогоднішня українська влада – це продовження радянської. Наразі методи її поводження з людьми – ті ж.
Бо чим іще пояснити винищення народу? Щодня українців меншає на 700! Платоспроможність нашого громадянина лише протягом останніх років упала, згідно з офіційними даними, учетверо. У 6 (!) разів зросли ціна на газ та інші тарифи. Утричі підскочили ціни на продукти харчування й ліки. Курс долара зріс утричі, тобто відбулося триразове знецінення гривні та заощаджень людей. І це далеко не повний перелік наших бід. Адже розвалено банківську систему, про економіку вже давно ніхто і нічого не каже. Упав наполовину експорт та імпорт. З’явилися нові податки на ліки та війну. Стратегічні об’єкти допродуються. Навіть обласні енергетичні компанії вже належать росіянам, яким ми нині протистоїмо у так званій гібридній війні
. Та й розгул злочинності лякає все більше і більше. І насамкінець, мабуть, найсумніше: за твердженням спеціалістів-міжнародників, Україну перетворили з суб’єкта в об’єкт міжнародної політики.
Тож які ще факти потрібні на підтвердження антинародності й антидержавності тих, хто нами керує?!
Людмила ЧЕРЕДАРИК
