Чарівна красуня на фото – львів’янка за походженням, видатна актриса й уславлена винахідниця Геді Ламарр, яка ще в часи Другої світової війни запатентувала систему управління торпедами, секретні системи зв’язку, які нині використовуються всюди: від мобільних телефонів до Wi-Fi і GPS.
З Відня до Голлівуда
Геді Ламарр (від народження – Гедвіг Кіслер) народилася 1914 року у Відні. Її батько був банкіром зі Львова, а мати – піаністкою родом із Будапешта. З дитинства батьки помітили обдарованість гарної дівчинки й віддали її до театральної школи. У шістнадцять років вона потрапила на кіноекран у стрічці «Дівчина в нічному клубі». Театральний режисер Макс Райнхардт, назвав юну Геді найкрасивішою жінкою Європи і, напевно, не помилився. В 1933-му до Геді прийшла світова слава, завдяки ролі в скандальному на той час фільмі «Екстаз». Адже в цій картині Геді стала першою актрисою, що імітує в кіно оргазм. За словами самої актриси, під час зйомок режисер колов її шпилькою. Сцена спричинила обурення церкви. Картина була заборонена до показу у кількох країнах і випущена в прокат тільки через кілька років з цензурними купюрами. Тож коли того ж року їй запропонував руку і серце фабрикант зброї, австрійський мільйонер Фріц Мандль (який за шалені гроші вилучив з прокату усі доступні копії «Екстазу»), батьки із полегшенням видали доньку заміж.
Проте золота клітка не довго тримала юну красуню, яка вже скуштувала акторської слави: після чотирьох років невдалого шлюбу однієї ночі фрау Мандль вчинила класичну втечу із замку, підсипавши снодійне покоївці. На пароплаві «Нормандія» вона вирушила з Лондона до Нью-Йорка. Актрисі не довелося оббивати пороги у Голлівуді — кінодебют 1933 був надто гучним, щоб його забули кінематографісти. Вже на «Нормандії» вона підписала вигідний контракт із засновником студії «Metro-Goldwyn-Mayer» Луїсом Маєром. Правда, щоб не викликати негативних реакцій пуританської публіки США, Гедвіг Кіслер-Мандль стає Геді Ламарр. Новий виток кар’єри розгортається запаморочливо. У цілому Геді Ламар заробила на кінозйомках 30 млн доларів. Найвідоміші її фільми «Алжир», «Леді в тропіках», «Тортилья – Флет», «Небезпечний експеримент».
В особистому житті Геді теж не самотіла: мала шість шлюбів і трьох дітей.
1966 року 52-річна актриса спробувала повернутися на екран, але завадила розгорнута проти неї кампанія цькування. Актриса мала різкий характер і неприємну для більшості звичку відверто висловлювати невтішну думку про Голлівуд та його звички. І вона повною мірою зазнала цього жорстокого світу на собі. Її навіть звинуватили якось у крадіжці туфель, дешевших за 100 доларів, з магазину у Флориді. Хоча суд і відкинув це звинувачення, пляма ославлення залишилася.
Ще більших збитків її репутації завдала фейкова, як тепер сказали б, автобіографія під назвою «Екстаз і я» (1966), у якій Геді нібито зізнається, що страждає на німфоманію. Ламарр подала позов на видавництво, стверджуючи, що багато з подій, описаних у книзі, були вигадані одним зі співавторів – Лео Гуілдом. Пізніше Геді згадувала: «Ця книга зруйнувала мою кар’єру і моє життя».
Від торпеди до Wi–Fi і GPS
Однак життя й особистість її мали ще один, не надто типовий для кінематографічного світу, бік: крім акторства, Геді Ламарр все життя активно займалась наукою.
У серпні 1942-го вона отримала патент «Секретна система зв’язку (Secret Communication System)». У розпалі Другої світової цю систему вперше почали розробляти для того, щоби керувати торпедами на відстані. Ламарр прониклася тоді важливість цієї ідеї: якщо дистанційно повідомляти координати цілі керованій торпеді на одній частоті, то ворог може легко перехопити сигнал, заглушити його або перенаправити торпеду на іншу ціль. Щоби дати своїй другій батьківщині військову перевагу, Геді запропонувала керувати торпедами сигналами, які не можна буде перехопити чи заглушити. Цінність технології «стрибаючих частот» була оцінена тільки з роками. Винахід став основою для безпровідного зв’язку розширеного спектра, який сьогодні широко використовується – від мобільних телефонів до Wi-Fi і GPS. Важко применшити значення цього відкриття в сучасному світі. Ба більше: важко уявити нинішню цивілізацію без нього. Творці програмного забезпечення для графіки, ілюстрації та технічного дизайну «Corel Draw» віддали винахідниці належне, розмістивши зображення Геді Ламарр на заставці 8-ої та 9-ої версій програми.
9 листопада – день народження акторки Геді Ламарр – названий Днем винахідника у німецькомовних країнах.
Геді Ламарр померла 19 січня 2000 року в місті Орландо у Флориді на 86 році життя. Прах актриси й винахідниці, за її заповітом, розвіяний над Віденським лісом.
За свій внесок у розвиток кінематографа Геді Ламар удостоєна Зірки на голлівудській Алеї Слави
Уславлена вона і як винахідниця: на початку 2014 року ім’я Геді Ламар було додано до Національного Залу Слави Винахідників США.
Дмитро ЦАРЕНКО, Інтернет-оглядач «Версій»
