Твір буковинської письменниці про безбар’єрність середовища відзначили на «Молодій КороНації-2018»
Призерка на сцені конкурсу
Попри численні зміни цінностей у суспільній свідомості, поет на пострадянському просторі залишається «більше, ніж поетом», а література – більше, ніж «друкованим вираженням культурних уявлень». Бо почасти усі інші інструменти боротьби, крім творчості, перестають бути дієвими.
Саме так здобута буковинкою Оксаною Драчковською відзнака на літературному конкурсі «Молода КороНація-2018» за казку «Зайчик-Нестрибайчик і його смілива мама» стала не тільки творчим визнанням, а й громадянською перемогою. Перемогою у боротьбі за доступність середовища. На цьому наголошує й сама авторка, яка люб’язно поспілкувалася з «Версіями».
Оксана Драчковська в ефірі місцевого телеканалу
- Це не стільки текст, скільки соціальний проект, – каже Оксана Драчковська. – Ідея написати твір про дітей з інвалідністю виникла, коли ми пішли записувати у школу мого молодшого сина – особливу дитину, яка пересувається на візку. Але тоді, після численних запитань дітей, які нас оточили на перерві, про стан Назарчика, я спершу збиралася писати якийсь посібник про те, що бувають діти з інвалідністю і як з ними поводитися. Адже побачила, що здорові діти цілком відгороджені від такої інформації… Та згодом зрозуміла, що я не методист, не педагог, аби фахово написати посібник. Натомість я письменниця, і можу просто і доступно подати матеріал в іншій формі. Так і зробила.
- Ти сподівалася на перемогу?
- Не просто сподівалася – вона мені дуже була потрібна. Не власне нагорода, а щоб вийшла книжка. Тому що таким чином я привертаю увагу до проблеми недоступності навколишнього середовища для людей з інвалідністю. Хоч моя казка і отримала спецвізнаку «Найкраще інклюзивне оповідання для дітей», насправді в ній йдеться не стільки про інклюзію, скільки про безбар’єрність. Ну і, якщо конкретизувати, про маму-активістку, яка допомогла своїй дитині, а потім і іншим. Розголос – те, що зрушує проблему безбар’єрності з мертвої точки.
З сином Назарчиком – прототипом Зайчика-Нестрибайчика
- Коли казку можна буде прочитати всім?
- Коли вийде книжка – і це також моя мета. Насправді, навіть єдина мета, з якою я подавала цей текст на «Коронацію». Це гарний спосіб уже маленьких дітей знайомити з тим, що поруч з ними є інші, які від них відрізняються. Ми працюємо над створенням книжки з відомою вже в Україні ілюстраторкою, яка співпрацює з великими видавництвами – моєю небогою Оксаною Драчковською. Вона розповідала, як стала свідком потужної сенсації, коли відвідувала одну велику міжнародну книжкову виставку, де великий розголос отримала книжка автора з Мексики, який написав про свого сина з інвалідністю. Думаю, що в нас це також може бути проривом, бо проблема дуже на часі. І попри те, що зробити гарну книгу – це лише пів справи, бо складніше завдання – її просувати, я сподіваюся, що книжка таки буде, і її буде видно. Це важливо не для мене як для автора, а це важливо для справи.
- Які перспективи, що книжка побачить світ?
- З попереднього досвіду «Коронацій» знаю, що насправді саме твори, які отримали спецвідзнаки, видаються частіше. Цьогоріч з близько 700 творів, поданих на «Молоду КороНацію», відзначили 30. Моя казка отримала спецвідзнаку від Видавничого центру «12» – це ще один аргумент, твором зацікавилося саме видавництво. Тож сподіваюся.
Диплом і кубок “Молодої КороНації-2018”
- Оксано, хто мав щастя не стикатися з проблемою недоступності – може не до кінця її розуміти і визнавати. Ти ж зі сцени «Молодої КороНації» під час нагородження сказала, що через недоступність не змогла взяти з собою до столиці сина Назарчика, який, власне, і є прототипом Зайчика-Нестрибайчика.
Під час вручення нагороди на “Молодій КороНації-2018”
- Те, що я казала на сцені – це щира правда. Звичайно, моя дитина почула, що я їду до Києва, і він також хотів зі мною їхати. Але як, куди їхати нашим транспортом з дитиною на візку?! Для поїздки людини на візку взагалі-то теоретично замовляється спецвагон, це робиться завчасно. А якщо їхати треба післязавтра? Який спецвагон… Зазвичай ми подорожуємо так: одне бере дитину на руки, друге складає візок, і так заходимо в потяг. Але самій це зробити нереально. Та що там подорожі по Україні – тут навіть для подорожі по місту потрібно добре підготуватися і задіяти як мінімум двох дорослих…
- Але щось змінити вдається?
- Так, постійна, безперервна, наполеглива робота Комітету забезпечення доступності для людей з інвалідністю, який діє при міськраді і в якому я працюю, повільно, але невпинно змінює Чернівці, вони стають доступнішими. Сподіваюся, що книжка змінить і ставлення людей до цього.
Довідка «Версій». Літературний конкурс «Коронація слова» існує вже 18 років. Цьогоріч уперше дитячу літературу виділили в окремий конкурс і назвали його «Молода КороНація» У її межах також є два розділи: «діти для дітей» і «дорослі для дітей». Жанри, як і в «дорослій» «Коронації», різні – від поезії до дитячого роману.
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
